КОЛИ ЦАРСТВО БОЖЕ ПРИЙДЕ В МОГУТНОСТІ

Що означає «вздріти Царство Божe, що прийде у могутності?» З певністю, ми знаємо про прихід світового царства так, як Німеччина вторгалася у Бельгію, або  комуністична Революція в Китаї повали́ла державу Чяня Кай-Шека. Чим прихід Царства Божого подібний, чи різниться? Так як ми знаємо про прихід світових режимів досвідом або вченням, так знаємо про прихід Царства Божого.

     Перше, ми мусимо бути певними, що ми розуміємо терміни. Що є Царство Боже? Це—Свята Церква? Так, але Церква, яку ми тепер пізнаємо, не Царство Боже в повноті. Замість цього, теперішня Церква—як зерно, яке чекає здійснення. Наприклад, ми знаємо, коли повнота Царства Божого прийде, смерті не буде, бо обіцянка Царства є вічним життям. Під час нашого життя у цьому світі, смерть завжди між нами, але ми вже зазнаємо вічного життя чеснотою.

     Наша культура має тенденцію, щоб зменшувати чесноту двома шляхами. Перше, культура знижує чесноту тільки до поведінки. Ми чуємо, «Хто-небудь дає гроші бідним. Це—чеснота.» Або, культура зменшує чесноту до абстрактного ідеалу, в якому дійсно ми ніколи не перебуваємо. Проте, чеснота потребує бути реальною і досяжною для того, щоб прийшло в могутності Царство Боже.

     Наймогу́тніший режим –той, який не схилить його голову іншим, і Царство Боже є державою, яка необхідністю напружує владу над всіма іншими державами, бо виконує керування і зверхність, які є спокійними так, як течія води́—безперечна і непохитна.

     Життя Святого Михайла Чернігівського –дуже добрий приклад, бо він був приведений з його рабом Федором перед Хана, який наказав йому, щоб відмовитися від його віри в Христа, під страхом останнього покарання—покарання смерти. Але, у Михайлі й Федорі Царство Боже вже прийшло в могутності. Останнє покарання не довго було останнім. Сила й царство Хана були зменшені до нічого, і коли вкінці Хан вбив їх, вони тільки крокували легко від цього світу до повноти Христового Царства, в якому було можна присвячуватися постійністю і легкістю до спасіння їхнього народу.

     Щоб бачити Царство Боже, що прийде в могутності, треба досягати сприймання світу, в якому Христос володіє у цих речах. Це сприймання світу є небезпекою й загрозою цьому світові тому, що воно –незворушне, нечутливе і багате всупереч найбільшої бідности. Ще зворотнє положення –не дійсне. Вони, які зробили їхній союз з Незмінністю, не пізнають загрози від мінливости, і вони, які шукали єднання з Силою, не можуть, щоб жахатися або відчути загрозу від різних світових сил. Так як Михайло і Федір, всі, які зв’язюють свою долю з Царством Божим, є свобідними, щоб робити співчуттям для спасіння інших людей. Вони також шукають поширювати вплив Царства своєю милістю.  У них, чеснота стається ані ізольованою від поведінки, ані абстрактною від ідеалу, а дійсною і тотальною від способу життя.