Сьогодні, нехай роздумаємо над словами читання Діянь
Святих Апостолів. Ми повинні нотувати образи приходу Святого Духа у цьому
читанні, щоб розуміти шлях, яким Святий Дух також творить у нашому житті.
Найперше, нехай роздумаємо над фактом, тобто «всі учні Господа Ісуса були вкупі
на тім самім місці.» Цей вірш являє те, що є важливим про Церкву. Церква є
одним тілом, і єднання Церкви є метою воплочення Господа Ісуса між нами, тому
що Господь Ісус прийшов, щоб зцілити рани людського роду, особливо розділення між
нами. Церква є одним тілом, яке має одне дихання—Святого Духа. Всі учні Господа
Ісуса були вкупі на тім самім місці, репрезентуючи єднання цього тіла.
Today, let
us meditate on the words of the reading from the Acts of the Holy Apostles. We
should note the images of the coming of the Holy Spirit in this reading, in
order to understand the way in which the Holy Spirit also works in our life.
First of all, let us meditate on the fact that “all the disciples of the Lord
Jesus were gathered together in one place.” This verse reveals something that
is very important about the Church. The Church is one body, and the unity of
the Church is the purpose of the incarnation of the Lord Jesus among us,
because the Lord Jesus came to heal the wounds of the human race, especially
the divisions among us. The Church is one body, which has one breath—the Holy
Spirit. All the disciples of the Lord Jesus were gathered in one place,
representing the unity of this body.
Як християни, ми молимося як індивідуали і разом, як Церква.
Обидва сорти молитви є необхідними, але Господь Ісус завжди вислухає Церкву,
але не завжди наші особисті молитви, бо ми часто молимося без віри, без доброго
наміру і без уваги, і те, що за що ми просимо, часто не є згідно Божої
волі. Але, Христос завжди вислухає
молитви Церкви, коли, наприклад, вона молиться у Святих Таїнствах Христових.
Служба Божа нотує цю дуже дбайливу увагу Бога до церковних молінь у молитві
третього антифона : «Ти, що
дарував нам ці спільні й суголосні молитви. Ти, що обіцяв вволити прохання двох
або трьох, що згодяться в ім’я Твоє...»
As
Christians, we pray as individuals and together as the Church. Both kinds of
prayer are necessary, but the Lord Jesus always heeds the Church, but He does
not always heed our personal prayers, since we often pray without faith,
without a good intention and without attention, and that, which we ask for, is
often not according to the will of God. But, Christ always heeds the prayers of
the Church, when, for example, she prays in the Holy Mysteries of Christ. The
Divine Liturgy makes note of this very caring attention on the part of God to
the Church’s prayers in the prayer of the third antiphon: “You have given us
the grace to pray together in harmony, and have promised to grant the requests
of two or three who join their voices in Your name…”
Ми повинні бути дуже уважними й дбайливими про наші
молитви приватно, але навіть більше ми повинні мати ту ж саму дбайливість про
церковну молитву разом одним з одним. Фактично, ми повинні пізнати те, що якість
нашої приватної молитви повинна допомагати якості церковної молитви. Ми стаємо
сильними людьми у молитві, щоб служити Христові, у Його тілі, Церкві.
We should be
attentive and careful concerning our prayers privately, but even more should we
have the same care about prayer in church with one another. Actually, we should
realize that the quality of our private prayer should assist the quality of the
Church’s prayer. We become strong people in prayer, in order to serve Christ in
His Body, the Church.
Тож, ми приходимо до другої точки, яку ми повинні
нотувати про це читання Діянь Святих Апостолів. Явлення Святого Духа перше
стається в якості дуже великого буйного вітру. Коли ми читаємо ці слова, ми
повинні думати про початок видимого сотворення, бо там, у книзі Буття, наші уми
зустрічають Святого Духа як буйний вітер, бо Пророк Мойсей написав, «Дух Божий ширяв над
водами.»
So, we come
to the second point, which we should consider about this reading from the Acts
of the Holy Apostles. The manifestation of the Holy Spirit happens first in the
quality of a great, driving wind. When we read these words, we should think
about the beginning of the visible creation, since there, in the Book of
Genesis, our minds meet the Holy Spirit as a driving wind, just as the Prophet
Moses wrote, “The Spirit of God moved over the waters.”
Складене розуміння Святого Письма показує нам те, що
вітер є символом чистоти і очищення. Святий Дух є вітром, який очищує світ від
гріха і нам дає життя, бо Мойсей також нам каже: «Господь Бог утворив чоловіка з земного
пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою.»
Тож, ми бачимо те, що Святий Дух нам дає життя. Ми повинні просити Святого
Духа, щоб нам дати досконалу чистоту від гріха і також дати нам Його життя задля
Тіла Господа нашого Ісуса Христа—Церкви. Сам Христос звершує це очищення Святим
Духом, бо ми читаємо у Євангелії від Святого Луки те, що Святий Йоан Хреститель
каже: «Його
лопата в руці в нього, щоб вичистити тік свій і зібрати пшеницю свою в клуню, а
полову спалити вогнем невгасимим.» Ця лопата є інструментом, щоб продукувати
вітер, бо, фактично, оригінальне слово означає віялко, бо тяжка пшениця
залишиться, але вітер відкидає легшу полову.
A
comprehensive understanding of Holy Scripture shows us that ‘wind’ is a symbol
of purity and purification. The Holy Spirit is a wind, which purifies the world
from sin and gives us life, since Moses also tells us: “the Lord God made the
man from the dust of the earth and breathed into his nostrils the breath of life,
and the man became a living being.” So, we see that the Holy Spirit gives us
life. We should ask the Holy Spirit to give us perfect purity from sin and also
to give us His life for the sake of the Body of our Lord Jesus Christ—the
Church. Christ Himself accomplishes this purification by the Holy Spirit, since
we read in the Gospel According to St. Luke that St. John the Baptist says:
“His winnowing fan is in His hand to clear His threshing floor, to gather His
wheat into His barn, but the chaff He will burn in unquenchable fire.” This
winnowing fan is an instrument for producing wind, since the heavy wheat stays,
but the wind carries away the lighter chaff.
Ми повинні бажати цього очищення через Святого Духа нашим
цілим серцем, і ми повинні молитися за те постійно, але інший образ Святого
Духа є вогнем, і цей образ також має дуже глибоке значення для нас. Явлення
Святого Духа є описуваним як «поділені язики, мов вогонь.» Вогонь є символом завзя́ття
і старанности. Ми стаємо, як вогонь, коли ми бажаємо звершення Божої волі.
Значення цього читання є тим, що Святий Дух приходить, щоб володіти нами у глибині
наших сердець, очищених від гріха дією Його. Він створить нас, як вогонь, наповнених
старанности для звершення Божої волі, задля Святої Церкви.
We should
desire this purification through the Holy Spirit with all our hearts, and we
should pray for it constantly. But another image of the Holy Spirit is fire,
and this image too has very deep meaning for us. The manifestation of the Holy
Spirit is described as “distributed tongues, as of fire,” Fire is the symbol of
fervor and zeal. We become like fire, when we desire the accomplishment of
God’s will. The meaning of this reading is that the Holy Spirit comes to rule
us in the depths of our hearts, purified from sin by His action. He makes us
like fire, filled with zeal for the accomplishment of God’s will for the sake
of the Church.
Отже, ми повинні щиро бажати (дійсно, нашим цілим серцем)
«щоб бути вкупі у тім самім місці,» тобто, щоб бути членами Церкви. Це повинна
бути наша радість і наше харчування, щоб брати участь у церковній молитві, і ми
повинні пробувати, щоб бути святими, посвяченими до молитви, для того, щоб
наповнити нашу роль більш досконало у Христовому Тілі. Ми повинні пізнати те,
що Церква є нашим єдиним джерелом спасіння і освячення, бо через Церкву Святий
Дух очищує нас (як буйний вітер) і наповнює нас старанністю (мов язики
вогненні), щоб звершити Божі наміри для нас.
