СТРАЖДАННЯ ЧЕРЕЗ КРИЗУ СЕРЕДОВИЩА ПРОТИ ПОКАРАННЯ ОСОБИСТОГО ГРІХА SUFFERING AN ENVIRONMENTAL CRISIS VS. THE PUNISHMENT OF PERSONAL SIN

Побачивши кульмінацію людської історії через опис відкривання запечатаної книги, Одкровення Святого Апостола та Євангелиста Йоана тепер нам дає глибше роздумування над цією кульмінацією у першому повторенні—розповіді про сім сурм. Вона включає дві частини: перша частина включає першу сурму через четверту сурму, і друга частина включає п’яту сурму через сьому сурму. Границя між цими двома частинами є орло́м, літаючим між небом і землею, і промовляючи, «горе, горе, горе тим, які живуть на землі, від решти голосів сурмних—трьох ангелів, котрі зараз посурмлять.» Тож, останні три сурми́ часто називаються «потрійним горем.»

Having seen the culmination of human history through the description of the opening of the sealed book, the Apocalypse of the Holy Apostle and Evangelist John now gives us a deeper meditation on this culmination in the first repetition—the narrative concerning the seven trumpets.  The narrative of the seven trumpets comprises two parts: the first part includes the first through the fourth trumpets, and the second part includes the fifth through the seventh trumpets. The boundary between these two parts is the eagle, flying between heaven and earth, and proclaiming, “Woe, woe, woe to those, who dwell on the earth, on account of the sound of the remaining trumpets, which the three angels are about to blow.” Thus, the last three trumpets are often referred to as “the Triple Woe.”

Перша частина розповіді описує кризу середовища, бо, коли ангели сурмлять, страшні речі стають у природному світі. Перша сурма несе кару над всією землею, коли град і вогонь падають на неї. Третина землі згоріла. Подібним способом, коли другий ангел сурмить, море є отруєним, коли огненна гора́ є кинутою у нього. Третина морських тва́рів вмирає. Третя сурма несе зорю́ велику з неба, яка падає на третину річо́к і на во́ди джерел. Зоря називається «полино́м,» бо вона отруює питну́ воду над землею. І, накінець, четверта сурма несе знищення цих речей, які є у небі, сонця, місяця і зірках, щоб світло від цих речей зменшилося на третину.

The first part of the narrative describes an environmental crisis, since, when the angels blow their trumpets, terrifying things happen in the natural world.  The first trumpet brings a plague on the whole earth, when hail and fire fall on it. A third of the earth is burned up. In a similar way, when the second angel blows his trumpet, the sea is poisoned, when a fiery mountain is thrown into it. A third of the sea creatures die.  The third trumpet brings a huge star from heaven, which falls on a third of the rivers and water springs.  The star is called, “Wormwood,” since it poisons the potable water over the earth. And, finally, the fourth trumpet brings destruction on those things that are in heaven, the sun, the moon, the stars, so that the light from these things is diminished by a third.

Отже, що означає ця криза середовища? Тут ми не маємо опису Божого покарання гріха, а лиш результати людського гріха, які мають стати заради нашого відчуження від природи. У книзі Буття, ми маємо опис рі́зних сортів відчуження, які людський гріх несе у світ.  Перше, гріх Адама несе відчуження від землі, і тоді відчуження однієї людини від іншої.  Ми мусимо пізнати результати наших гріхів, бачачи відчуження, яке гріх створив у нашому житті. Ми мусимо пізнати те, що наші гріхи змінили навіть природу всесвіту, кладучи нас у супротивній спорідненості до Божого сотворення.

Therefore, what is the meaning of this environmental crisis? Here we do not have a description of God’s punishment of sin, but the results of human sin, which must happen, because of our alienation from nature.  In the Book of Genesis, we have a description of different sorts of alienation, which human sin brings into the world. First, the sin of Adam brings alienation from the earth, and then alienation of one person from another. We must recognize the results of our sins, seeing the alienation, which sin has created in our lives. We must recognize that our sins have changed even the nature of the universe, placing us in an adversarial relationship to God’s creation.

Криза середовища є протилежною до другої частини розповіді, яка каже про потрійне горе. Потрійне горе є описом Божого покарання, яке Він посилає над тими, хто відкинули Його при́ятельство. Це страждання потрійного горя не є спільним спадкоємством людського роду, але кара, яка є даною індивідуально тим, хто є ворогами Бога. Страждання цього покарання є страшнішим від страждання всіх людей під час кризи середовища, бо сарана являється, та їм дано владу скорпіонів, щоб кусати ворогів Бога, а не убивати їх. 

The environmental crisis is in contrast to the second part of the narrative, which tells of the Triple Woe.  The Triple Woe is a description of God’s punishment, which He sends on those, who have rejected His friendship.  This suffering of the Triple Woe is not the common inheritance of the entire human race, but a plague that is visited on those, who are the enemies of God.  The suffering of this punishment is more terrible than the suffering of all people during the environmental crisis, since locusts appear, and the power of scorpions is given to them, to sting the enemies of God, but not to kill them.

Сарана репрезентує пристрасті, які постійно збурюють людей безмірними бажаннями, і ті, без Бога, є рабами їм. Але, пристрасті не просто вбивають. Замість того, вони ослаблюють їх, підготовлюючи до наступного горя. Бо, друге горе є явленням коней і вершників, і кожен кінь має рот, який видихає вогонь, і хвіст, який має голову, як змія. Цей хвіст кусає людей смертельно. Коні та їхні вершники репрезентують смертельні гріхи, які природно наслідують рабство пристрастей. Вони убивають людей двома шляхами: перше, через рот, який створює спустошення у світі через гнів і гордість, і друге, через хвіст, який репрезентує нижчу людську природу, якою хтивість і обжерливість володіють. 

The locusts represent the passions that constantly agitate human beings with inordinate desires, and those who are without God are slaves to them.  But, the passions do not kill directly. Instead, they weaken human beings, preparing them for the next woe. For, the second woe is the appearance of horses and riders, and each horse has a mouth that exhales fire, and a tail that has a head, like a serpent.  This tail gives people a mortal bite. The horses and their riders represent the mortal sins that naturally follow the slavery of the passions.  They kill people in two ways: first, through the mouth, which creates desolation in the world through anger and pride, and second, through the tail, which represents the lower human nature, ruled by lust and gluttony.

Цими двома шляхами, людське існування стає катівнею для ворогів Бога, але Святий Йоан нам каже те, що незважаючи на все це катування, ті, хто ще живуть після першого і другого горя, і не покаються «в ділах рук своїх, щоб не поклонялися демонам та ідолам золотим і срібним і мідним, і камінним і дерев’яним, які ані бачити не в силі, ані чути, ані ходити.» І не покаються «в убивствах своїх, ні в розпу́стах своїх, ні в крадіжках своїх.» Чому вони не покаються? Тому що, їх гріхи є занадто прецінні для них.

In these two ways, human existence becomes a torture chamber for the enemies of God, but Saint John tells us that, despite all this torment, those, who are still alive after the first and second woe, do not repent “of the works of their hands nor give up worshiping demons and idols of gold and silver and bronze and stone and wood, which cannot either see or hear or walk.” Nor do they repent “of their murders or their sorceries or their immoralities and thefts.” Why do they not repent? Because their sins are too precious to them.

Ми всі мусимо мешкати у світі, який перебуває під впливом гріха. Ми всі терпимо через кризу середовища. Ми терпимо через страждання від природних катастроф і дій злих людей, але ми можемо уникнути особистого покарання через дотримання Церкви, таїнств і молитви, бо пристрасть і гріх тільки будуть смертельними для тих, хто не мають споріднености з дійсним Богом у Церкві. Ця спорідненість делікатна, бо серйозний гріх може знищити наше приятельство з Богом і спорідненість з Церквою. Ми повинні мати звернення до таїнства покаяння, щоб реставрувати цю подвійну спорідненість.

All of us must live in a world affected by sin. We all endure an environmental crisis. We endure suffering from natural disasters and the works of wicked people, but we can avoid personal punishment through adherence to the Church, the sacraments and prayer, since passion and sin will only be deadly for those, who do not have a relationship with the True God in the Church. This relationship is delicate, since serious sin can destroy our friendship with God and relationship with the Church.  We should have recourse to the Mystery of Repentance to restore this twofold relationship.