Під час тижнів перед нашим великим святом Різдва
Христового, ми роздумали над Одкровенням Святого Апостола та Євангелиста Йоана
Богослова, тому що ця книга виявляє богослужіння на небі, і тож пояснює наше
богослужіння тут на землі, показуючи спорідненість між цими речами, і даючи нам
всеосяжне розуміння цілої людської історії згідно Божої волі. Це є щастям, що
ми роздумували над цією важливою пророчою книгою, бо вона показує нам мету
плану Божого у наших життях—причастя тіла й крови Агнця, спілкування з Богом
через присвоєння у Божественній Особі Слова, але не індивідуально, та як новий
Божий народ. Мета плану Божого, історії спасіння, є тим, щоб вчинити нас
співучасниками у Божественній Природі Отця і Сина і Святого Духа, творячи нас
по благодаті те, що Бог є по природі. Іншими словами, воплоченням Господа
нашого ми стаємо членами Божої родини.
During the
weeks before our great feast of the Nativity of Christ, we were meditating on
the Apocalypse of the Holy Apostle and Evangelist John the Theologian, because
this book reveals the Divine Worship in Heaven, and thus explains our Divine
Worship here on earth, showing the relationship between these things, and
giving us a comprehensive understanding of the entirety of human history
according to the will of God. It is
fortunate that we have meditated on this important prophetic book, since it
shows us the purpose of the plan of God in our lives—communion of the Body and
Blood of the Lamb, fellowship with God through participation in the Divine
Person of the Word, but not individually, but as a new People of God. The purpose of the plan of God, the history
of salvation, is to make us partakers in the Divine Nature of the Father, the
Son and the Holy Spirit, making us by grace that, which God is by nature. In
other words, by the Incarnation of our Lord, we become members of God’s family.
Ця чудова мета плану Божого, тобто Католицька Церква є
Святою Родиною Божою, і ми через присвоєння Таїнств Христових стаємо членами
цієї родини. Сьогодні, у євангельському читанні, ми бачили Святу Родину (Пресвяту
Богородицю, Святого Йосифа, і Господа нашого Ісуса Христа) як зернятко цілої Католицької
Церкви, яку Христос засновить у Його воскресінні з мертвих. Але, це зернятко
вже показує нам велику інтимність, яку ми маємо з Богом через членство у Його
родині. Нехай бачимо те, що ми приймаємо через це членство, екзаменуючи це
зернятко.
This is the
wonderful plan of God, namely, that the Catholic Church is the Holy Family of
God, and we, through participation in the Mysteries of Christ, become members
of this family. Today, in the Gospel reading, we saw the Holy Family (the Most
Holy Mother of God, Saint Joseph and our Lord Jesus Christ) like a seed of the
entire Catholic Church, which Christ will found in His Resurrection from the dead.
But, this seed already shows us the great intimacy, which we have with God
through membership in His family. Let us
see what we gain through this membership by examining this seed.
Перше, ми бачимо те, що наше зернятко, Свята Родина, є
дотриманою провидінням Божим. Ми бачимо
те, що ця маленька родина терпить дуже велике страждання. Кожен з нас може
сказати те, що ми терпіли у нашому житті страждання того самого числа і тієї
самої якості. Ми бачимо тут велику бідність, бо наша Свята Родина не має навіть
хати, щоб в якій мешкати, а найбільша зі всіх матерів має народити її дитятко у
мешканні твари́н. І тоді, дуже скоро, вони мають втікати в чужу країну, тому що
сильні люди пробують вбити їх. Але,
незважаючи на страшне страждання, наше маленьке зернятко є дотриманим через
Боже провидіння.
First, we
see that our little seed, the Holy Family, is sustained by the Providence of
God. We see that this little family endures very great suffering. Which of us
can say that we have endured sufferings in such numbers and of such kinds. We
see here great poverty, since our Holy Family does not even have a house to
live in, but the greatest of all mothers must bear her child in the dwelling of
animals. And then, very quickly, they
must flee into a foreign land, because powerful people are trying to murder
them. But, despite this great suffering, our little seed is sustained through
the Providence of God.
Наприкллад, ми повинні роздумувати над тим, що дари
мудреців були дуже чужими і прецінними речами, і розповідь не була потім про
тих. Ні, у провидінні Божому, дари мудреців були дані Святій Родині, щоб
виживати їй під час мандрівки в Єгипті. Золото було би достатнім для цієї мети,
але Бог дав їм інші прецінні матеріали, щоб не тільки наситити потреби, а дати
вигоду також. Звичайно, Святе Письмо мовчить про випадки подорожі у Єгипті, але
багато інших літературних джерел нам кажуть про епізоди, які ілюструють
спеціальне провидіння, яким Бог захистив Святу Родину.
For example,
we should reflect on the fact that the gifts of the Magi were very odd but very
precious things, and there is no account concerning them afterwards. No, in the
Providence of God, the gifts of the Magi were given to the Holy Family to
sustain them during their wandering in Egypt. The gold alone would have been
sufficient for this purpose, but God gave them other precious materials as
well, so as to not only satisfy their needs, but also to provide a measure of
comfort. Naturally, the Holy Scriptures are silent about the circumstances of
the journey into Egypt, but a lot of other literary sources tell us about
episodes, which illustrate the special providence with which God protected the
Holy Family.
Друге, ми повинні нотувати у нашому роздумуванні цей
факт : Бог
спеціально керував ним, якого Бог вибрав, щоб бути головою Святої Родини.
Святий Йосиф був завжди під рукою Господньою, завжди лагідний і слухняний до
керування Святого Духа. Найчастіше, Святий Дух чинить це керування через мрії,
які змістили специфічні накази. Слухняність є результатом цього спеціального
керування у житті Святого Йосифа, але слухняність є його причиною також, бо
Святий Йосиф був лагідним і слухняним чоловіком, отже Бог вибрав його, щоб бути
головою Святої Родини, але Святий Йосиф був слухняним до кожного
індивідуального надхнення Святого Духа, і тож, тим Бог керував Святою Родиною
через турботу мандрівки.
Second, we
should note in our meditation this fact: God specially guided the one that He
had chosen to be the head of the Holy Family. Saint Joseph was always under the
hand of the Lord, always docile and obedient to the guidance of the Holy
Spirit. More often than not, the Holy Spirit exercised this guidance through
dreams, which contained explicit commands. Obedience is the result of this
special guidance in the life of St. Joseph, but obedience is also its cause,
since Saint Joseph was a docile and obedient man, God chose him to be the head
of the Holy Family, but Saint Joseph was obedient to each individual
inspiration of the Holy Spirit, and thus, by means of him, God guided the Holy
Family through the hardship of homelessness.
Ми всі члени Божої родини маємо користь від тих самих
речей, бо ми повинні мати непереможну упевненість у провидінні Божому і сильну
віру в те, що Бог керує Святою Католицькою Церквою через єпископів, особливо
Єпископа Риму, але Святий Дух також керує головами християнських родин, найменших
але найважливіших частин Церкви. Так, як
ми бачимо у житті Святого Йосифа, ми мусимо мати правдиву свідомість, щоб мати
користь від поради Святого Духа. Природно, ми можемо ігнорува́ти цю пораду,
вибираючи продовжувати життя у грісі. Ні, ми мусимо вирішити, щоб бути
лагідними і слухняними у присутності божественного надхнення.
No comments:
Post a Comment