Бог як Цар
Коли Господь наш Ісус Христос каже у сьогоднішньому
Євангелії те, що Небесне Царство схоже на царя, це має дуже ясний інтуїтивний
сенс, тому що Бог є Цар. Він має повне володіння над цілим всесвітом і кожним
аспектом існування. Він є Сотворителем
всіх речей, але всі речі також залишаються в існуванні, тому що у кожному моменті
Він зволить їхнє продовження. Цей один
факт є дуже чудовим, коли ми думаємо про величезний розмір всесвіту, бо наш
світ є дійсно тільки частинкою пилу у величезному морі інших частинок, тобто
зіро́к, планет, навіть галактик.
When our Lord
Jesus Christ says in today’s gospel that the heavenly Kingdom is like a king,
this makes clear, intuitive sense, because God is a king. He has complete rule over the entire universe
and every aspect of existence. He is the
Creator of all things, but all things also remain in existence, because, in
every moment, He wills their continuation.
This one fact is very marvelous, when we consider the vast size of the
universe, since our world is truly only a particle of dust in a vast sea of
other particles, namely stars, planets, even galaxies.
Коли ми думаємо про наше незначення, це може бути
спокусою нашій вірі, крім того, що ми пам’ятаємо те, що Господь Бог любить меншість
і незначення так, як ми читаємо у восьмому псалмі: «Коли на небеса спогляну, твір твоїх
пальців, на місяць та на зорі, що створив єси, то що чоловік, що згадуєш про
нього, або людська істота, що про неї дбаєш. Мало чим зменшив єси його від
ангелів, славою й честю увінчав його.»
When we
consider our insignificance, this might be a temptation to our faith, except
that we remember that the Lord God loves smallness and insignificance, just as
we read in the eighth psalm: “When I look upon the heavens, the works of your
hands, the moon and the stars You have created, what is man that You are
mindful of him, or the human being that You care for him. Yet you made him little less than the angels,
with glory and honor you crowned him.”
Подібним способом, Бог також показав Його таїнственну
любов до незначення і меншости, коли Він вибрав народ ізраїльський, щоб бути
інструментом спасіння всього світу.
Дальше, Він навіть входив в Його сотворення, не величезним способом, але
через меншість і незначення, ставши чоловіком, дуже маленькою річчю у
обширності всесвіту.
In a similar
way, God also showed His mysterious love for insignificance and smallness, when
He chose the people of Israel to be the instrument of salvation for the entire
world. Further, He even entered into His Creation, not in a majestic way, but
through smallness and insignificance, having become a man, a very tiny thing in
the vastness of the universe.
Володіння Боже над всесвітом—наші випадки є частинами
плану Того, Хто є вседобрим
Бог має абсолютнє володіння над всесвітом, і Його
володіння має не тільки безмежне розширення у просторі, але також у часі.
Минуле, сьогодення і майбутнє не мають значення для Нього, тому що час є Його
створінням, і Він живе за межами його. Але,
коли ми думаємо про це абсолютнє володіння, ми мусимо пам’ятати те, що Бог є
вседобрим. Бог має план, який Він
сотворив любов’ю і співчуттям, і наші випадки є частинами і аспектами Свого
плану, тому що Він є Всемогутнім і Вселюбивим. Тож, кожний випадок, навіть
кожна турбота, має мету у Його плані для нашого добра.
God has
absolute rule over the universe, and His rule has not only infinite extension
in space, but also in time. Past, present and future have no meaning for Him,
because time is His creation, and He lives beyond its limits. But, when we think about this absolute rule,
we must remember that God is all-good.
God has a plan, which He created in love and compassion, and our
circumstances are parts and aspects of His plan, because He is All-Mighty and
All-Loving. So, every circumstance, even every trial, has a purpose in His plan
for our good.
Правило духовного життя є тим, щоб благословити Бога у
всіх
Бог завжди зволить наше добро, і тож, ми мусимо
благословити Бога у всіх. Подібне до багатьох речей у людському житті, ми
потребуємо формувати звичку, щоб приймати виявлення Божої волі у наших випадках
з вірою, любов’ю і надією. Фактично, Отець Джейсон нам дав дуже прецінний
приклад цієї правди, коли він сповідав його покірність до Божої волі у ситуації
Марти. Природно, він хотів те, щоб Марта стала здоровою, але він був готовим,
щоб приймати Господню волю.
God always
wills our good, and so, we must bless God in all things. Similar to many things
in human life, we need to form the habit of accepting the manifestation of
God’s will in our circumstances with faith, love and hope. Actually, Father
Jason gave us a precious example of this truth, when he declared his
resignation to God’s will in Martha’s situation. Naturally, he wanted Martha to
get well, but he was ready to accept the will of the Lord.
Божа воля стає знаною через наші випадки
Ми знаємо Божу волю через його заповіді, які Він виявляв
нам. Але, це знання Його волі не є конкретним. Наше знання стає конкретним
через нашу відповідь до випадків. Ми маємо вибір, щоб відповідати до наших
випадків згідно заповідей або проти них. Господь Ісус є дуже ясний у цьому
навчанні, коли Він нам каже те, що ніщо, яке входить в людину за межами, не
може осквернити її. Іншими словами, зовнішні випадки не можуть осквернити нас,
але тільки наша відповідь до тих випадків може осквернити. Ми мусимо пам’ятати
це, коли ми страждаємо через образу і презирство від інших.
We know God’s
will through His commandments, which He revealed to us. But, this knowledge of
His will is not concrete. Our knowledge
becomes concrete through our response to circumstances. We have a choice to
respond to our circumstances according to the commandments or against them. The
Lord Jesus is very clear in this teaching, when He tells us that nothing that
enters a man from the outside of him is able to defile him. In other words,
external circumstances cannot soil us, but only our response to those
circumstances can defile us. We must remember this when we suffer insult and
scorn from others.
Прийняття цієї прадви потребує покори, тому що ми мусимо
пізнати нашу нездатність розуміти
Тільки покірна людина може пізнати турботу як
благословення від Бога, тому що, щоб це робити, ми мусимо визнати те, що ми не
маємо повного знання, яке є у Бозі.
Навіть питання, «як таке може бути добрим?» положить межі на Боже добро,
бо Всемогучий може перетворити що-небудь, навіть найбільше зло, найдостойнішим
добром, керуючи нами до спасіння.
Only the
humble man is able to recognize trial as a blessing from God, because, in order
to do this, we must admit that we do not have the complete knowledge that God
has. Even the question, “how can such a thing be good?” puts limits on God’s
goodness, since the Almighty can change anything, even the greatest evil, into
the most perfect good, leading us to salvation.
Бог буде зводити рахунки з нами
Отже, це ясно, тобто Бог не судить нас про наші турботи і
спокуси, але тільки про наші відповіді до тих речей. Іншими словами, Він буде
судити нас згідно наших діл, як ми поводилися до інших, і навіть до Нього. (Ми
не повинні забути того, що ми маємо особистого Бога, фактично три-особистого
Бога, і наша поведінка до Нього є також межособистою.) День буде приходити,
коли Бог буде звести рахунки з нами, і наша підзвітність до Нього потребує бути
нашим головним завданням.
Thus, it is
clear that God does not judge us on the basis of our trials and temptations,
but only for our responses to these things. In other words, He will judge us
according to our deeds, how we have behaved towards others, and even towards
Him. (We should not forget that we have a personal God, actually a tri-personal
God, and our behavior towards Him is also interpersonal.) The day will come,
when God settles accounts with us, and our accountability to Him needs to be
our primary concern.
Слід змилосердитись над іншими людьми. Бог не зневажає
нас у нашій меншості і незначенні, але Він приймає ту ж саму меншість і
незначення на Собі у Його втіленні. Наша
поведінка до інших потребує бути подібною до Божої поведінки. Бог хоче того, що
ми змінимо наші серця згідно Його прикладу, імітуючи Його самопожертвуючу любов. Будь-яка несправність
у цій речі буде осквернювати нас, і Бог буде судити нас відповідно.
No comments:
Post a Comment