СВЯТИЙ ЙОСИФ І ЦАР ІРОД АНТІПА: ВИСЛУХАЮЧИ БОЖОГО ГОЛОСУ, АБО ДОДАЮЧИ ЗЛО ДО ЗЛА SAINT JOSEPH AND KING HEROD ANTIPAS: LISTENING TO THE VOICE OF GOD, OR ADDING EVIL TO EVIL

Христос Раждається!

Читання Євангелія від Святого Матея про слухняність до Божої волі. У християнському житті, слухняність є між найбільшими чеснотами, тому що вона є первісним знаком Господа нашого Ісуса Христа, бо Апостол Павло нам каже- «Він став слухняним навіть аж до смерти, смерти на Хресті. Отже, Бог високо підніс Його, і подав Йому ймення над всіма йм́еннями.» Тож, ми бачимо у Христі не тільки досконалу слухняність, а також майбутню нагороду слухняности.

The reading from the Gospel According to St. Маtthew is about obedience to the Will of God. In the Christian life, obedience is among the very greatest virtues, because it is the premier sign of our Lord Jesus Christ, as the Apostle Paul tells us: “He became obedient even unto death, death on the Cross. Therefore, God highly exalted Him, and gave to Him the name above all names.” So, we see in Christ not only perfect obedience, but also the future reward of obedience.

Модель святої слухняности у цьому читанні є Йосифом, названим батьком Господа нашого. Постійно, він був уважним до всього, яке Бог виявляв. Знову і знову, Бог службою ангелів проводив Йосифа через різні перешкоди його життя і спеціального покликання. Тим самим способом, Бог керує нами між перешкодами нашого життя і фізичного і духовного, бо ми є вибраними Богом у нашому хрещенні й миропомазанні. Ми є вибраними, і отже береженими, але ми маємо приймати керування, яке Бог свобідно принесе нам.

The model of holy obedience in this reading is Joseph, the foster father of our Lord. Constantly, he is attentive to everything that God revealed. Again and again, God, through the ministry of angels, guides Joseph through the different obstacles of his life and special vocation.  In the same way, God guides us in the midst of the obstacles of our life, both physical and spiritual, since we are chosen by God in our baptism and chrismation. We are chosen, and therefore we are protected, but we have to accept the guidance, which God freely offers us.

Часто це допоміжне́, щоб мати протилежний приклад. Минулого понеділка, євангельське читання було про Царя Ірода Антіпа. Святий Лука його описує так- «Тим часом четверовласник Ірод, якому Йоан докоряв за Іродіяду, жінку його брата, і за все, що Ірод нако́їв, додав ще й це до того всього, що замкнув Йоана до в’язниці.» Це дуже добрий протилежний приклад до слухняности Святого Йосифа, бо Ірод, коли Святий Йоан Хреститель докоряв йому за його чужоложу, він додав зло до зла, замість того, щоб сповідати його злочин.

Often it is helpful to have a contrary example. Last Monday, the Gospel reading was about King Herod Antipas. St. Luke describes him thus: “Now Herod the tetrarch, who had been censured by John because of Herodias, his brother’s wife, and because of all the evil deeds Herod had committed, added still another to these by also putting John in prison.” This is an excellent counter example to the obedience of St. Joseph, since Herod, when St. John the Baptist reproached him concerning his adultery, added evil to evil, rather than admitting his crime.

Тим самим способом, ми часто вибираємо додавати зло до зла, раціоналізуючи наші гріхи, замість того, щоб наслідувати приклад Святого Йосифа, будучи уважним до Божої волі, бо Святий Йосиф вислухав голос Господнього ангела і був слухняним до надхнення від Бога, але Цар Ірод був засліпленим задоволенням, і його гріхи були прецінними до нього. Отже, він вибрав чинити більші гріхи, щоб заспокоювати його сумління. Але, накінець, сумління не може бути заспокоюваним, аж допоки вага́ зло́чину стає дуже великою. Коли дія сумління є зупи́неною, це дуже тяжко, щоб знову починати. Тож, ми бачимо ріст атеїзму і психопатії у нашому світі, заради насильства, яке наша культура чи́нить проти сумління.

In the same way, we often choose to add evil to evil, rationalizing our sins, instead of following the example of St. Joseph, being attentive to the will of God, since St. Joseph listened to the voice of the angel of the Lord, and was obedient to inspiration from God, but King Herod was blinded by pleasure, and he cherished his sins. Therefore, he chose to commit greater sins, in order to silence his conscience. But, in the end, the conscience cannot be silenced, until the weight of crimes becomes very great. When the action of the conscience is halted, it is very difficult to start it again.  So, we see the growth of atheism and psychopathy in our world, on account of the violence that this culture does against the conscience.

Але, де ми чуємо Божий голос, і як ми знаємо Його волю? Певно, ми пізнаємо Божу волю через Святе Письмо так, як інші християни навколо нас тут в Штаті Північної Кароліни сказали б. Але, ми відмовляємо те, що ми є компетентними тлумача́ми Святого Письма, тому що це означає те, що ми піднесемо наші уми над Святим Письмом. Замість цього, ми пізнаємо Святу Церкву, як єдиного компетентного тлумача́ Святого Письма. Тим самим способом, ми пізнаємо Божий голос у словах Святої Церкви, бо Церква є Тілом Христовим. Христос дійсно промовляє через Його Церкву. Тож, ми маємо есенціальний вибір- щоб вислухати вчення Святої Церкви, або відректи́ся його. Однак, здається, щоб відректися вчення Святої Церкви означає те, щоб додати зло до зла.

But, where do we hear the voice of God, and how do we know His will? Certainly, we recognize God’s will through the Holy Scripture, just as other Christians around us here in North Carolina would say. But, we deny that we are the competent interpreters of the Holy Scriptures, because this would mean that we exalt our own minds over the Scriptures. Instead of this, we recognize the Holy Church as the one, competent interpreter of Holy Scripture. In the same way, we recognize God’s voice in the words of the Church, since the Church is the Body of Christ. Christ truly speaks through His Church. So, we have essentially a choice: to listen to the teaching of the Church, or reject it. However, it seems, to reject the teaching of the Church means to add evil to evil.

Наша культура хоче того, щоб ми вірили в те, що Церква помиляється у її навчанні, і також те, що речі й поведінки, які Церква традиційно навчала вважати як зло, є добрими і навіть корисними для нас. Щоб бути, як Святий Йосиф, ми мусимо ви́конати це свідчення і вірити в те, що голос Господній навчає нас. Ми мусимо бути наполегливими у нашому вирішенні, щоб вислухати голос Благого і Чоловіколюбного, незважаючи на особистий кішт.

Our culture wants us to believe that the Church is mistaken in its teachings, and that certain things and behaviors, which the Church has traditionally taught us to consider evil, are actually good and even beneficial to us. To be like St. Joseph, we must reject this testimony and believe in what the voice of the Lord teaches us. We must be persevering in our decision to listen to the voice of the Good and Loving One, despite personal cost.