ПОВТОРНЕ ЧИТАННЯ МАЄ БАГАТО УРОКІВ ДЛЯ НАС A REPEATED READING HAS MANY LESSONS FOR US

Брати й сестри у Христі—

Два тижні тому, коли ми чули це читання Євангелія від Святого Луки, ми роздумували над прикладом вірного слуги, і навчалися різних шляхів, щоб змінити наше життя, щоб слідувати за цим прикладом, який є прикладом Господа Ісуса. Але, сьогодні, знову вислухаючи цього читання, нехай зосереджуємось на гостя‘х, бо вони мають важливі уроки для нас також.

Two weeks ago, when we heard this reading of the Gospel According to St. Luke, we meditated on the example of the faithful servant, and learned various ways to change our life, in order to follow that example, which is the example of the Lord Jesus. But, today, again listening to this reading, let us focus on the guests, since they have important lessons for us as well.

Це повторне читання є як дзвін, який відбивається у наших вухах, кличучи нас до глибшого розуміння нашої споріднености з Господом, бо, так як вірний слуга навчав нас служити Богові без вагання результатів, гості будуть навчати нас більших перепон у нашому християнському житті. Це читання повторюється для специфічної причини, бо, так як дзвін дзвонить, коли він коливається, і клакер б’є в один бік дзвону, і тоді дзвонить знову, коли клакер б’є інший бік, це євангельське читання навчає нас двох уроків- перше, миру у служінні Богові, з’єднуючи нашу волю з Його волею, як слуга зробив, і, друге, протилежний приклад, показуючи нам шляхи, якими ми можемо служити створеним речам (замість того, щоб служити Господеві) і так загубити наше спадкоємство у Царстві Божому. 

This repeated reading is like a bell reverberating in our ears, calling us to a deeper understanding of our relationship with the Lord, since, just like the servant taught us to serve God without consideration of the results, the guests will teach us the major pitfalls in our Christian life. This reading repeats for a specific purpose, since, just like a bell rings, when it swings, and the clapper strikes one side of the bell, and then rings again, when the clapper strikes the other side, this Gospel reading teaches us two lessons: first, peace in the service of God, uniting our will with His will as the servant did, and, second, the opposite example, showing us the ways, in which we can serve created things (instead of serving the Lord) and so lose our inheritance in the Kingdom of God.

Перший гість сказав слузі те, що він не міг прийти на бенкет, тому що купив поле.  Тут, Господь Ісус нам дає дуже ясний образ прихильности до землі. Земля була сотвореною для нас; ми не були сотвореними для землі, а для Бога. Земля є тільки допомогою нам, щоб служити Богові. Фактично, цілий всесвіт є машиною, яка може робити святими, якщо ми уживаємо її згідно Божого наміру. Бог кличе нас, щоб практикувати мудре уживання цієї землі, як шлях до спілкування з Ним.  Але, небезпека завжди є тим, що у нашому уживанні цієї землі ми стаємо прихильними до неї, люблячи землю заради землі. Тож, наше прагнення стає цілком земним, хоча ми є найвищою частиною видимого сотворення—образ Божий, ми прагнемо до речей, які є нижчими від нас. Це важливе—нам треба розуміти різницю між цим гостем і другим гостем, який тільки дбає про його майно. Цей перший гість любить силу. Він шукає володіти над землею як цар, і, тим способом, його поведінка є дуже великою образою до дійсного царя, який запрошує його на весілля.

The first guest told the servant that he could not come to the banquet, because he had bought a field. Here, the Lord Jesus gives us a clear image of attachment to the earth. The earth was created for us; we were not created for the earth, but for God. The earth is only an aid to us in serving God. Actually, the entire universe is a machine, which can make us holy, if we use it according to God’s intention.  God calls us to practice a prudent use of this earth as a way to communion with Him. But, there is always the danger that in our use of this world we become attached to it, loving the world for its own sake.  So, our aspiration becomes wholly earthly, although we are the highest part of the visible creation—the image of God, we aspire to things that are lower than ourselves. It is important that we understand the difference between this guest and the second guest, who only cares about his property. This first guest loves power. He seeks to own the earth, to rule over it like a king, and, for this reason, his behavior is a very grave insult to the true king, who is inviting him to the wedding feast.

Другий гість слузі каже, що він не може прийти на бенкет, тому що купив п’ять пар волів. Тут, ми бачимо подібну проблему, бо попередній гість був зайнятим дбайливістю про землю задля хтивости для сили, але цей гість зайнятий дбайливістю його майна,не тому що він бажає сили, а він бажає задоволення і вигідности. Часто, цей гість носить зліпок мудрости, бо персонаж цього сорту працює дуже тяжко, і він є недбайливим у молитві та інших аспектах духовного життя, тому що він дає зусилля для того, щоб творити добре, вигідне життя для його родини. Але, його родина потребує його керування у духовному житті, щоб рости у любові до Бога. Як голова господарства, він є ієреєм домової церкви, але не наповнює цей обов’язок, тому що він дбайливий фрівольних речей. 

The second guest tells the servant that he is unable to come, because he has bought five yoke of oxen. Here, we see a similar problem, since the previous guest was occupied with concern about the earth, on account of a lust for power, but this guest is occupied with concern about his own property, not because he desires power, but because he desires pleasure and comfort. Often, this guest wears the mask of prudence, since a person of this sort may work very hard, and he is neglectful of prayer and the other aspects of the spiritual life, because he expends his efforts on making a good and comfortable life for his family.  But, his family needs his leadership in the spiritual life, in order to grow in the love of God. As the head of his household, he is the priest of his domestic church, but he does not fulfill this obligation, because he is concerned with frivolous things.

Третій гість відмовляє запрошення Господа, тому що він недавно одружений. Для цього гостя, особисті споріднености є найважливішими речами у житті. Природно, він був би правдивим, якщо би він вважав особисту спорідненість, яка є вищою від всіх інших, а включає всі інші. Нарешті, наша спорідненість з Богом не потребує те, що ми робимо різні діла від тих, що ми нормально робимо, а тільки ми потребуємо робити ті ж самі речі, але для іншого мотиву. Ми потребуємо робити ці речі задля любови до Бога. Якщо ми робимо те, тоді всі наші діла є дуже прецінними у очах Бога.

The third guest refuses the invitation of the Lord, because he recently married. For this sort of guest, personal relationships are the most important things in life. Naturally, he would be correct, if he considered the personal relationship that is higher than all others, and that includes all others.  After all, our relationship with God does not require that we do different things than those that we ordinarily do, but we only need to do them for a different motive. We need to do these things for the sake of our love for God. If we do that, then all our deeds are very precious in the eyes of God.

Нехай будемо уважними до цього повторного читання, як до дзвону, бо воно нам каже те, як бути вірними у служінні Божому, але також, як пережити перепони нашого духовного життя. Маючи правдиві пріоритети, наше служіння може бути приємним до Господа, і ми можемо Його благодаттю успадковувати Царство Боже.

Let us be attentive to this repeated reading as to a bell, since it tells us how to be faithful in the service of God, but it also teaches us how to avoid the pitfalls our spiritual life. Having the right priorities, our service can be acceptable to the Lord, and we can, by His grace, inherit the Kingdom of God.