Сила імен The Power of Names

Сьогоднішнє читання Євангелія про поведінку святого Йосифа, захист Святої родини та втеча до Єгипту є гарним нагадуванням про важливість імен у біблійній культурі. Вважалося, що імена містять суть того, що було названо. Це було настільки правдиво, що якщо ви знали чиєсь ім’я, це означало, що ви маєте владу над цим або, принаймні, право на це. Задля сили імен для стародавніх євреїв, імена зазвичай оберігали, охороняли та цінували. Імена були ретельно підібрані, і, як тільки вони були обрані, вони лише рідко змінювалися з найстрашніших причин. У Новому Завіті Христос Господь дає нові імена деяким особам, і присвоєння цих імен зазвичай надає їм нову владу чи посаду. Найпомітнішим прикладом є святий апостол Петро, ​​ім’я якого Господь Ісус змінив на Петро (або Кефа, по-арамейськи), щоб позначити, що цей апостол став лідером усіх апостолів. Так само Господь Ісус також називає святих апостолів Якова та Івана Боанергами (Синами грому), і вони разом з Петром утворюють внутрішнє коло між Дванадцятьма, яке присутнє в певні ключові моменти Господнього служіння: Преображення на горі Фавор, воскресіння дочки Яіра, агонія в Гетсиманському саду та ін.

The Gospel reading today concerning the conduct of Saint Joseph in the protection of the Holy Family and the flight into Egypt is a good reminder to us of the importance of names in biblical culture. Names were thought of as containing the essence of the thing that was named. This was so true that, if you knew something’s name, that meant that you had power over it, or, at least, a claim on it. Because of the power of names for the ancient Hebrews, names were usually guarded, protected and treasured. Names were carefully chosen, and, once they had been chosen, they were only rarely changed for the direst reasons. In the New Testament, Christ the Lord gives new names to certain persons, and the assigning of these names usually confers on them a new authority or position. The most notable example is the Holy Apostle Peter, whose name is changed by the Lord Jesus to Peter (or Kefa, in the Aramaic) to signify that that Apostle was becoming the leader of the apostles at large. Similarly, the Lord Jesus also names the Holy Apostles James and John  as the Boanerges (the Sons of Thunder), and they, together with Peter, form an inner circle among the Twelve that is present at certain pivotal moments in the Lord’s ministry: the Transfiguration on Mount Tabor, the resurrection of the daughter of Jairus, the agony in the Garden of Gethsemane, etc.

Також вважалося, що ім’я певною мірою передвіщає долю людини. Це добре видно в рішенні Патріарха Якова змінити ім’я свого молодшого сина, мабуть, тому, що він боявся впливу, який це ім’я матиме на життя його сина. Його мати, Рахіль, назвала дитину Бен Оні (Син мого смутку), але після смерті Рахілі, Яків узяв це питання в свої руки, вирішивши перейменувати дитину на Беніямин (Бен Ямін = Син моєї правої руки). Подібним чином ми знаходимо приклад людини, яка піднялася над викликами, які передвіщало його ім’я. У Першій книзі Хронік ми дізнаємося про чоловіка, якого його мати назвала Ябец (що означає біль). Тим не менш, через зло, яке передвіщає його ім’я, Ябец завжди прагнув бути джерелом радості й розради для інших, щоб НЕ бути джерелом болю. Саме для цього наміру він звернувся до Господа з молитвою: «Господи, будь ласка, по-справжньому благослови мене і примножи мої володіння. Нехай твоя рука буде зі мною, щоб уберегти мене від зла, щоб я не завдав болю».

The name was also thought to portend a person’s destiny to a certain extent. This is clearly visible in the decision of the Patriarch Jacob to change his youngest son’s name, apparently because he feared the influence that that name would have on his son’s life. The infant had been named by his mother, Rachel, Ben Oni (Son of My Sorrow), but Jacob, after Rachel’s death, took the matter in hand, deciding to rename the child Benjamin (Ben Yamin= Son of My Right Hand). In a similar way, we find an example of a man who rose above the challenges that his name portended. In the First Book of Chronicles, we learn of a man whom his mother named Jabez (which means pain). Nevertheless, because of the evil portended by his name, Jabez always strove to be a source of joy and consolation to others, so as NOT to be a source of pain. For this very intention he directed a prayer to the Lord, “Lord, please truly bless me, and enlarge my properties. May your hand be with me to keep me from evil, so that I may not cause pain.”

Людина в центрі сьогоднішнього читання Євангелія, святий Йосиф Обручник, мав ім’я, яке було дуже важливим в історії його народу, Ізраїлю. Йосиф — це єврейське слово для збільшення, процвітання. Спочатку це ім’я було дано одному з біблійних патріархів, Йосифу, сину Якова (інакше відомий як Ізраїль). Йосиф, як і його брат Веніямин, був сином Рахілі, улюбленої дружини Якова. Рахіль залишалася безплідною протягом багатьох років, а її сестра Лія (інша дружина Якова) мала багато дітей, тому що Бог змилувався над Лією, тому що вона була нелюба. Нарешті, Рахіль народила Йосифа, і вона дала йому це ім’я, тому що, на її думку, його народження було ознакою зміни хвилі в її битві з його сестрою. У житті цього Йосифа постійно спостерігається збільшення і процвітання. Незважаючи на епічну історію зради, проданого в рабство своїми рідними братами, Йосиф стає другою наймогутнішою людиною в Єгипті. Бог веде його до цього надзвичайного процвітання за допомогою мрій.

The man at the center of today’s Gospel reading, Saint Joseph the Betrothed, had a name that was very important in the history of his nation, Israel. Joseph is the Hebrew word for Increase, Prosperity. This name was given originally to one of the biblical Patriarchs, Joseph the son of Jacob (otherwise known as Israel). Joseph, like his brother Benjamin, was a son of Rachel, Jacob’s favorite wife. Rachel had remained barren for many years, while her sister Leah (Jacob’s other wife) had many children, because God had pity on Leah, because she was unloved. Finally, Rachel bore Joseph, and she gave him that name because, in her mind, his birth was a sign of the tide turning in her battle with his sister. In that Joseph’s life, increase and prosperity are continually apparent. Despite an epic story of betrayal, being sold into slavery by his own brothers, Joseph rises to become the second most powerful man in Egypt. God leads him on to this extraordinary prosperity by means of dreams.

Знову ж таки, у біблійному світогляді імена мають найвище значення і особливо вказують на аспекти долі тих, хто їх отримує. Ну і святий Йосиф Обручник, чоловік Пресвятої Богородиці, був також чоловіком, керованим мріями. Однак у його випадку відбувається глибоке збільшення та процвітання, яке є цілком духовним. Це духовне збільшення і процвітання настільки глибокі, що бути правителем Єгипту ніщо в порівнянні. Спочатку він стає подружжям Пресвятої Богородиці, потім уподібнюється до батка Самому Воплоченому Богу. Іншими словами, у святому Йосифі ми дуже чітко бачимо підтвердження слова, вимовленого Самим Господом Ісусом: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне». Бідні духом бідні, бо мають лише Одну Річ, але Вона більша за все інше.

Once again, in the biblical worldview, names are of the highest importance and they particularly indicate aspects of the destiny of those who receive them. Well, Saint Joseph the Betrothed, the husband of the Most Holy Mother of God was a man led by dreams as well. However, in his case, there is a profound increase and prosperity that is entirely spiritual. This spiritual increase and prosperity are so profound that it makes being the ruler of Egypt look like nothing at all. First, he becomes the spouse of the Most Holy Mother of God, then he becomes like a father to the Incarnate God Himself. In Saint Joseph, in other words, we see very clearly the confirmation of the saying uttered by the Lord Jesus Himself, “blessed are the poor in spirit, for theirs is the Kingdom of Heaven.” The poor in spirit are poor because they have only one Thing, but that One is greater than everything else.

В Одкровенні, Бог обіцяє кожному з нас, що якщо ми будемо вірні Йому, Він дасть нам нове ім’я, відоме тільки Йому. Іншими словами, Він дає нам нову долю, новий спадок і нове життя, повне духовного процвітання та вічного зростання.

In the Apocalypse, God promises each and every one of us that if we are faithful to Him, He will give us a new name known only to Himself. In other words, He is giving us a new destiny, a new inheritance and a new life full of spiritual prosperity and eternal increase.