Одяг Святого Йоана містить емблеми християнського життя Saint John’s Vesture Contains Emblems of the Christian Life

У євангельському читанні цієї неділі ми знайомимося з фігурою святого Йоана Хрестителя, найбільшого і останнього з пророків Старого Закону. Нам важливо чітко бачити, що місія Хрестителя передана народу Ізраїлю не лише словами його вчення, а й усіма деталями його життя. У святому Йоані Хрестителі не було нічого, що не було б повністю пронизане його місією бути «голосом, що кличе в пустелі: Приготуйте дорогу Господа! Зробіть прями́ми Його стежки́!» Пророчі слова пророка Ісаї, сказані більш ніж вісімсот років до народження Хрестителя, постійно були в центрі уваги Йоана. Йоан передусім усвідомлював, що це стародавнє пророцтво було всім сенсом його існування. Його місія підготувати людей до приходу Месії, Бога в людській природі, була настільки всепоглина́ючою, що навіть його одяг мав глибоке значення в цьому відношенні.

In the Gospel reading for this Sunday, we are introduced to the figure of Saint John the Baptist, the greatest and last of the prophets under the Old Law. It is important for us to see clearly that the mission of the Baptist is conveyed to the people of Israel not only in the words of his teaching, but also in every detail of his life. There was nothing about Saint John the Baptist that was not completely imbued with his mission to be “the voice crying in the wilderness: Prepare the way of the Lord! Make straight His paths!” The prophetic words of the Prophet Isaiah, spoken more than eight hundred years before the birth of the Baptist were constantly in John’s attention. John was aware above all that this ancient prophecy was the entire meaning of his existence. His mission to prepare the people for the coming of the Messiah, God in human nature, was so all-consuming that even his clothing had deep significance in that regard.

Той факт, що одяг може мати таке значення, є для нас знайомим поняттям, тому що Біблія часто представляє перед нашими очима ідею, що одяг святих людей (святих особисто або через посаду) має глибоке значення щодо Божого наміру для тих людей. У Торі, наприклад, велика увага приділяється детальному опису облачення Аарона первосвященика. Точно так само святий апостол і євангелист Марко розповідає нам, що «Йоан був одягнений у верблюжу шерсть зі шкіряни́м поясом на талії». Цей чудовий опис означає деякі дуже важливі речі про служіння Йоана. По-перше, ми повинні враховувати, що верблюд — це тварина пустелі, яку люди використовують для полегшення тривалих міграційних подорожей пустелею. Таким чином, верблюжа шерсть є влучним нагадуванням про нашу подорож пустелею цього світу. Ми мандруємо цим світом до того, що святий Павло нагадує нам, що це «тривале місто» в присутності Бога. Пам’ятати про те, що ми мандрівники, зупиняємося тут лише на час, – це одна з найважливіших речей, яка найбільше сприяє процвітанню людини в цьому і наступному житті. Подібним чином у Йоана також «шкіряний ремінь навколо талії». Повсюдно у Святому Письмі пояс є символом праці, а шкіряний пояс, завдяки своїй великій міцності, є емблемою важкої праці. Успішні мандрівники цим світом до Царства Небесного мають бути віддані важкій праці. Насправді вони повинні бути віддані найважчій роботі. Вони повинні «взяти свій хрест» і йти за Христом.

The fact that clothing can have this kind of significance is a familiar concept to us, because the Bible frequently presents before our eyes the idea that the clothing of holy people (holy either personally or by virtue of office) has deep meaning concerning God’s intention for those people. In the Torah, for example, great attention is given to the minute description of the vestments of Aaron the High Priest. In just this same way, the Holy Apostle and Evangelist Mark tells us that “John was dressed in camel’s hair with a leathern belt around his waist.” This remarkable description signifies some very important things about John’s ministry. First, we must consider that the camel is a desert animal that is used by human beings to facilitate long, migratory journeys through the desert. Thus, the camel’s hair is an apt reminder of our journey through the desert of this world. We are travelling through this world to what Saint Paul reminds us is “a lasting city” in the presence of God. Keeping in mind that we are travelers, staying here only for a time, is one of the most important things that contributes the most to human flourishing in this life and the next. In a similar way, John also has “a leathern belt around his waist.” Everywhere in the Holy Scriptures, the belt is the symbol of work, and a leathern belt, because of its great durability, is the emblem of hard work. The successful travelers through this world towards the Kingdom of Heaven have to be committed to hard work. In fact, they must be committed to the hardest work of all. They must “take up their cross” and follow after Christ.

Коли святий апостол і євангелист Марко записав деталі одягу святого Йоана Хрестителя, він знав, що все життя Йоана у всіх деталях буде натхненням для тих, хто читає Євангеліє, і тих, хто чув його читання. Нас справді надихає життя цього великого святого, зразок життя покаяння. Подумайте лише, наскільки щирішим було б наше покаяння, якби ми взяли одежу святого Йоана Хрестителя як наш духовний одяг в умовах власного життя; якби ми намагалися постійно пам’ятати про те, що ми проходимо цим світом як мандрівники на нашому шляху до Царства Небесного, і якби ми присвятили себе важкій праці, яку тягне за собою ця подорож.

When the Holy Apostle and Evangelist Mark recorded the details concerning the clothing of Saint John the Baptist, he knew that John’s whole life in all its details would serve as an inspiration to those who read the Gospel and those who heard it read. We are indeed inspired by the life of this great saint, a model of the life of repentance. Just think how much more sincere our repentance would be if we took the vesture of Saint John the Baptist as our spiritual clothing in the circumstances of our own life; if we tried to be constantly mindful of the fact that we are passing through this world as travelers on our way to the Kingdom of Heaven, and if we committed ourselves to the hard work that that journey entails.

Як ми вже згадували на початку, верблюд — це пустельна тварина, створена для міграційних подорожей через ці безплідні місця. Сам Йоан також був істотою пустелі. Євангеліє від святого Луки говорить нам: «[Йоан] був у пустелі до дня свого явлення Ізраїлю». Отже, ми знаємо, що він був не лише старанним мандрівником у цьому світі, наполегливо працював і не спускаючи очей з місця призначення. Він також звик до мовчання та міркування, яке завжди є потомством мовчання. Так само кличе і нас пустеля мовчання та міркування. Як і пророки до нього, Йоан виявив, що може почути голос Бога лише тоді, коли був далеко від голосів цього світу. Насправді, Йоан не міг би згадати, що він був лише мандрівником у цьому світі, якби він не був відсторонений і віддалений від світових турбот. Аналогічно, його робота як «голос того, що кличе в пустелі» не могла бути виконана серед відволікань світу. Точно так само ми маємо відсторонитися й бути окремо, присвятивши частину свого дня тиші та молитві.

As we mentioned at the beginning, the camel is a desert animal made for migratory travel across those barren places. John himself was very much a creature of the desert too. The Gospel According to Saint Luke tells us, “[John] was in the desert until the day of his manifestation to Israel.” So, we know that he was not only a diligent traveler in this world, working hard and keeping his eyes on his destination. He was also accustomed to silence and recollection, which is always the offspring of silence. In the same way, the desert of silence and recollection is calling us too. Just like the prophets before him, John found that he could hear the voice of God only when he was away from the voices of this world. In fact, it would have been impossible for John to remember that he was only a traveler in this world if he was not withdrawn and distant from the world’s concerns. Similarly, his work as “the voice of one crying in the wilderness” could not have been fulfilled in the midst of the world’s distractions. In just the same way, we have to withdraw and be apart, dedicating a portion of our day to silence and prayer.