Бути гідним нашого роду Being Worthy of Our Lineage

 

Коли наші предки читали або чули початок Євангелія  від святого Матея, яке ми щойно почу́ли, вони сприйняли два важливі послання. Це ті самі повідомлення, які ми повинні сприймати близько до серця. По-перше, почувши прочитання родоводу, вони нахилилися вперед, щоб почути чіткіше, бо почали підо́зрювати, що описаною Особою може бути Месія, якого так довго чекали. З цієї причини вони були особливо уважними, коли почули ім'я царя Давида, другого ізраїльського царя, якому Бог пообіцяв вічне царство через нащадка Давида, Божого Месію.

When our ancestors read or heard the beginning of the Gospel According to Saint Matthew, which we just heard, they perceived two important messages. These are the same messages that we should perceive and take to heart. First, when they heard the reading of the genealogy, they leaned forward to hear more clearly, because they began to suspect that the Person being described might be the Messiah, Who had so long been awaited. For this reason, they were particularly attentive when they heard the name of King David, Israel's second king, to whom God had promised an everlasting kingdom through David's descendant, God's Messiah.

Месія є найважливішим і центральним сподіванням єврейського народу. Не лише через те, що ізраїльський народ втратив свою незалежність і зіпсувався під ярмом іноземного панування, Месію щиро бажали. Ні, швидше за все, туга за Месією була більш ніж політичною. Туга за Месією була прагненням до праведності. Окремі ізраїльтяни прагнули бути поряд з Богом. Це було прагнення засудити гріх і проголосити новий і вічний мир. Все це було підтверджено для цих перших слухачів Євангелія наявністю в генеалогії династії Давидів. Згадка про царя Давида підтве́рдила, що обіцяний Месія буде схожий на нього, "людину за власним серцем Бога". Згадка про Соломона підтвердила, що новим царем Давидовим буде справжній Цар мудрості, сама Мудрість. Згадка про Єзекію підтвердила, що новий Давидів Цар буде Страждаючим Слугою Господа, який віддасть Своє життя за людей.

The Messiah is the most essential and central expectation of the Jewish people. It is not only because the nation of Israel lost its independence and chafed under the yoke of foreign domination that the Messiah was earnestly desired. No, rather, the longing for the Messiah was more than must political. The longing for the Messiah was a longing for righteousness. It was a longing by individual Israelites to be right with God. It was a longing for sin to be condemned and a new and everlasting peace to be proclaimed. All of this was confirmed for these first hearers of the Gospel by the presence in the genealogy of the Davidic dynasty. The mention of King David confirmed that the promised Messiah would be like him, "a man after God's own heart." The mention of Solomon confirmed that the new Davidic King would be the true King of Wisdom, Wisdom itself. The mention of Hezekiah confirmed that the new Davidic King would be the Suffering Servant of the Lord, Who would lay down His life for the people.

Проголошення прихо́ду Месії стало для єврейського народу "доброю новиною". Якщо у нас є якісь сумніви щодо цього, нам потрібно взяти лише сиддур (єврейський молитовник) навіть нині. Значна частина матеріалів у цих давніх літургіях походить із власного часу Господа Ісуса. Ми можемо там прочитати і почути тугу, велике прагнення справедливості та миру в серцях стародавнього Ізраїлю. Але ця "добра новина" була не єдиною радісною новиною, якою Матей ділиться у родоводі та перших словах Євангелія. Матей підтверджує невимовно чудове. Месією Божим був би сам Бог, Іммануїл, Бог з нами.

The proclamation of the coming of the Messiah was "good news" for the Jewish people. If we have any doubt about this, we need only pick up a siddur (a Jewish prayer book) even to this day. Much of the material in these ancient liturgies comes from the Lord Jesus' own time. We can read there and hear the longing, the great desire for justice and peace in the hearts of ancient Israel. But this "good news" was not the only glad tidings that Matthew shares in the genealogy and the first words of the Gospel. Matthew confirms the unspeakably wonderful. The Messiah of God would be God Himself, Immanuel, God-with-us.

Mабуть, нас може здивувати те, що вчені знали завжди, що стародавній Ізраїль завжди знав, що існують різні Божі Особи. Навіть саме читання Тори підтверджує, що Ангел Господній, про який стільки разів згадувалося на її сторінках, був Особою самого Бога. Подібним чином, Мудрість Божа, яка є головним героєм чудових книг, таких як Приповідок та Мудрості Ісуса бен Сіри, є Божою Особою. Подібно, ще раз, у Книзі мудрості Соломона, Слово Боже - це Божа Особа. Насправді, Ангел Господній і Слово Боже, здається, одна і та ж Божа Особа, оскільки їхні властивості настільки однакові. Ангел Господній завжди є Богом, оскільки Він нам близький.

It may surprise us to know what scholars have always known, namely that ancient Israel was always aware that there were distinct Persons of God. Even the reading of the Torah itself confirms that the Angel of the Lord referred to so many times in its pages was a Person of God Himself. Similarly, the Wisdom of God, Who is the protagonist of wonderful books like Proverbs and the Wisdom of Jesus ben Sira is a Person of God. Similarly, yet again, in the Book of the Wisdom of Solomon, the Word of God is a Person of God. In fact, the Angel of the Lord and the Word of God seem to be the same Person of God, because their attributes are so completely the same. The Angel is always God as He is immanent to us.

То що означають таїнства пришестя Месії та Втілення самого Бога стосовно нас? Ми не перші, хто слухає Євангеліє. Ми не євреї, котрі чують слова Євангелія так, як це чули євреї. Нам корисно знати, як євреї чули Слово Боже, але ми чуємо Євангеліє по-іншому. Коли ми чуємо Євангеліє, ми знаємо, що це наша історія, тому що ми в Христі. Ми є членами Тіла Христового, Церкви. Це Церква, яка продовжує Справжню Присутність Христа у цьому світі. Люди відчувають живого Христа через нас, Його членів.

So, what do the mysteries of the coming of the Messiah and the Incarnation of God Himself mean in relation to us? We are not the first hearers of the Gospel. We are not Jews, who hear the words of the Gospel as Jews heard it. It is useful for us to know how Jews heard the Word of God, but we hear the Gospel in a different way. When we hear the Gospel we know that it is our story, because we are in Christ. We are members of the Body of Christ, the Church. It is the Church, which continues the Real Presence of Christ in this world. People experience the living Christ through us, His members.

Подібно до того, як Євангеліє відкриває не лише народження обіцяного Месії, так і наша присутність у світі відкриває для оточуючих більше, ніж просто людського Христа, який має лише людські справи. Ми беремо участь у Божественній Природі. Ми живемо з Богом одним життям. Через нас члени Христа, Церкви, світ повинен мати досвід цілого Христа, славно божественного і людського. Щоб виконати це велике завдання, нам слід бути гідними цього роду. Нам потрібно показати, що ми походимо від Давида і є "людьми за власним серцем Бога", живучи в присутності Бога з чеснотою, особливо справедливістю. На практиці це означає нову увагу до гріхів та спокус проти чесноти справедливості, особливо до пліток та зневаги, які є скрізь навколо нас у світі. Давайте вирішимо не чинити несправедливості, беручи участь у них.

Just as the Gospel reveals more than simply the birth of the promised Messiah, so our presence in the world reveals more to those around us than simply a human Christ with merely human works. We participate in the Divine Nature. We share the same life with God. Through us, the members of Christ, the Church, the world must experience the whole Christ, gloriously divine and human. To accomplish this great task, we need to be worthy of this lineage. We need to show that we are descended from David and be "people after God's own heart," by living in God's presence with virtue, especially justice. In practical terms, this means a new attention to sins and temptations against the virtue of justice, especially gossip and detraction, which are everywhere around us in the world. Let us resolve not to do injustice by participating in them. 

Далі, нам потрібно вирішити бути (як цар Соломон) людьми справжньої мудрості, які люблять правду і відмовляються задовольнятися чим-небудь меншим, ніж правда. Істина - це відповідність нашого розуму до реальності. Так само, як є одна реальність, є одна істина. Ми повинні відкинути підступне припущення культури про те, що існує багато і́стин або немає істини або що те, що є правдою для однієї людини, може бути неправдою для іншої. Перш за все, мудрість, яку ми мусимо показати світові, - це практична мудрість, яка точно визначає правильні дії у правильних обставинах.

Further, we need to resolve to be (like King Solomon) people of real wisdom, who love the truth and refuse to be satisfied by anything less than the truth. The truth is the conformity of our mind to reality. Just as there is one reality, there is one truth. We must reject the insidious suggestion of the culture that there are many truths or there is no truth, or that what is true for one person may not be true for another. Above all, the wisdom that we must show to the world is a practical wisdom that accurately determines the right action in the right circumstances.

Нарешті, ми повинні вирішити бути страждаючими слу́гами, пристосованими до Христа заради Його слави. Нам потрібно відмовитись від власних претензій на задоволення та зручність заради Христа та оточуючих, яких ми повинні привести до Христа. Наш Учитель прийшов з Неба і втілився, страждав і помер, не виконуючи Його власну волю, а виконуючи волю Отця заради нашого спасіння. Оскільки ми є членами Його Тіла, Він є нашою моделлю.

Lastly, we must resolve to be suffering servants conformed to Christ for the sake of His glory. We need to give up our own claims to pleasure and convenience for the sake of Christ and the others around us, whom we must bring to Christ. Our Master came from Heaven and was incarnate, and suffered and died, not to do His own will, but to do the will of the Father for the sake of our salvation. Because we are members of His Body, He is our model.