Христос, хліб життя: ми повинні бажати бути з Богом Christ, the Bread of Life: We Should Desire To Be With God

Протягом усього останнього тижня Церква читала уривки з Євангелія від Йоана, які разом відомі як Проповідь про Хліб життя. Цю розширену проповідь Господь Ісус виголошував у синагозі в Капернаумі великому натовпу Його учнів та інших зацікавлених сторін. Нагода цієї проповіді стала поворотним моментом у Його служінні. До цієї проповіді популярність Господа Ісуса неухильно зростала, оскільки все більше і більше людей вирішували присвятити себе Йому, як Його учні. Проповідь про Хліб життя змінила усе це. Проповідь внесла в тіло учнів розчарування, через яке переважна більшість учнів покинула Його.

During all the last week, the Church has been reading the passages from the Gospel According to Saint John, which are collectively known as the Bread of Life Discourse. This extended sermon was preached by the Lord Jesus in the synagogue in Capernaum to a large of crowd of His disciples and other interested parties. The preaching of this sermon was a turning point in His ministry. Prior to this sermon, the Lord Jesus had been steadily growing in popularity, as more and more people decided to dedicate themselves to Him as His disciples. The Bread of Life Discourse changed all of that. The sermon introduced into the body of the disciples a disillusionment, which caused the great majority of the disciples to leave Him.

Отже, що було такого в доктрині цієї проповіді, що слухачі ́визнали таким скандальним і неприйнятним? Багато хто переконався, що Ісус був Месією, обіцяним Ізраїлю, поки не почули цю проповідь. Потім вони залишили Його з огидою. Спочатку Він сказав їм, що Він є Хлібом Життя. Потім Він сказав їм, що цей Хліб насправді є Його тілом і кров’ю. Якби хтось хотів жити вічно, він мав би їсти Його плоть і пити Його кров. Пропозицією їсти плоть та пити кров Сина Людського, авдієнцію відштовхнув Господь Ісус.

So, what was it about the doctrine of this sermon that the hearers found to be so scandalous and unacceptable? Many had become convinced that Jesus was the Messiah promised to Israel, until they heard that sermon. Then, they left Him in disgust. First, He told them that He was the Bread of Life. Then, He told them that that Bread was actually His flesh and blood. If anyone wanted to live forever, he would have to eat His flesh and drink His blood. The suggestion of eating the flesh and drinking the blood of the Son of Man sent the Lord Jesus' audience away, recoiling in horror. 

Двадцять одне століття по тому Таїнство Євхаристії все ще є суперечливим, і більшість єретичних і розко́льницьких ру́хів, які відірвалися від єдиної, святої, соборної та апостольської Церкви, зробили це, принаймні частково, тому що вони не могли прийняти те, що вимога їсти тіло Сина Людського і пити Його кров є буквально істинною. Багато хто сказав: «Є багато випадків, коли Господь Ісус використовує о́бразні слова́, щоб донести Свою думку. Це просто один із таких випадків». Справді, в Євангелії є багато випадків, коли Господь використовує образну та параболічну мову. Насправді, майстерність Господа Ісуса як оповідача значною мірою залежить від використання саме такої мови. Але різниця між цими випадками та цією промовою про Хліб життя не може бути більшою саме з цієї причини: натовп у тій синагозі в Капернаумі сприймає те, що говорить Господь, буквально. Ми знаємо це, тому що святий Йоан говорить нам, що вони були відшто́вхнуті посланням Ісуса. Господь Ісус не докладає жодних зусиль, щоб виправити їх буквальність. Коли вони починають залишати Його товариство, Він не кличе їх: «Зачекайте! Ви щойно мене неправильно зрозуміли». Навпаки, Він відпускає їх. Він відпускає їх, бо вони відкинули Його вчення в істині. Слідувати за Ісусом необхідно для спасіння. Сам Господь Ісус каже нам: «Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене». Якби не треба було сприймати Його слова буквально, Він, як всеблагий Бог, мав би виправити їхні помилкові уявлення, а не дозволити їм покинути Його і втратити своє спасіння. Однак, Він дозволяє їм приймати рішення і відвертатися від Нього, тому що їсти Його плоть і пити Його кров чи ні, не можна домовитися.

Twenty-one centuries later, the Mystery of the Eucharist is still controversial, and most heretical and schismatic movements that have broken away from the one, holy, catholic and apostolic Church have done so, at least in part, because they could not accept that the requirement to eat the flesh of the Son of Man and drink His blood is literally true. Many have said, "there are plenty of cases in which the Lord Jesus uses figurative language in order to get His point across. This is simply one of those cases." Indeed, there are many cases in the Gospels where the Lord uses figurative and parabolic language. In fact, the Lord Jesus' skill as a storyteller is largely dependent on using just such language. But the difference could not be greater between those cases and this Bread of Life Discourse for precisely this reason: the crowds in that synagogue in Capernaum take what the Lord is saying literally. We know this, because Saint John tells us that they were repulsed by Jesus' message. The Lord Jesus makes no effort to correct their literalism. When they begin to leave His company, He does not call out to them, "Wait! You have just misunderstood me." On the contrary, He lets them go. He lets them go, because they have rejected His teaching in truth. Following Jesus is necessary for salvation. The Lord Jesus Himself tells us, "No one comes to the Father except through Me." If His words were not to be taken literally, He, as the all-good God, would have to correct their mistaken notions, rather than let them leave Him and lose their salvation. Nevertheless, He allows them to make their decision and depart from Him, because eating His flesh and drinking His blood are non-negotiable.

Таїнство Євхаристії є єдиним джерелом вічного життя для тих, хто прийняв хрещення. Коли ми споживаємо тіло і кров Христа, у нас росте нетлінне життя Бога. З нами відбувається найпрекрасніше, адже ми стаємо Богом по благодаті. Подібно до того, як колода у вогні стає повністю просякнута вогнем до такої міри, що неможливо сказати, де закінчується колода і починається вогонь, або де закінчується вогонь і починається колода, так само ми стаємо єдиним з Богом через Таїнство, яке, як говорить нам святий Кирило Єрусалимський, робить нас «сотілесними і сокровеними з Христом».

The Mystery of the Eucharist is the sole source of eternal life for those, who have been baptized. When we eat the flesh and blood of Christ, the imperishable life of God grows within us. The most wonderful thing happens to us, since we become God by grace. Just as a log in the fire becomes complete imbued with fire to the extent that it is not possible to say where the log ends and the fire begins, or where the fire ends and the log begins, so too do we become one with God through the Mystery that, as Saint Cyril of Jerusalem tells us, makes us "co-bodied and co-blooded with Christ."

Інакше Святе Причастя стає основою всякої духовності, бо в основі кожного справжнього духовного прагнення лежить любов до Бога і бажання бути з Богом, бажання, власне, бути єдиним з Богом. Це прагнення задовольняється Святим Причастям, але воно поширюється на все життя. Кожної години і за будь-яких обставин ми повинні прагнути бути з Богом. Хіба ми не бажаємо бути з тими, кого любимо, з друзями, подружжям, членами сім’ї? Точно так само ми повинні бажати бути з Богом, Який любить нас достатньо, щоб покликати нас особисто з небуття до буття і пожертвувати Собою за нас, щоб дати нам дар вічного благополуччя в Його Царстві. Бути з Богом – це те, що ми називаємо «молитвою», а кульмінацією молитви є наше прийняття Самого Господа у Святому Причасті.

In yet another way, Holy Communion becomes the basis of all spirituality, because at the basis of every true spiritual aspiration is love of God and desire to be with God, desire, in fact, to be one with God. That aspiration is satisfied in Holy Communion, but it extends to all of life. At every hour and in every circumstance, we should long to be with God. Do we not desire to be with those we love, with friends, spouses, family members? In just the same way, we should desire to be with God, Who loves us enough to call us personally from nothingness into being and to sacrifice Himself for us to give us the gift of everlasting wellbeing in His Kingdom. Being with God is what we call "prayer" and the culmination of prayer is our reception of the Lord Himself in Holy Communion.