Царська молитва Господа нашого: три елементи дійсної молитви Our Lord’s Royal Prayer: Three elements of true prayer

Брати і сестри у Христі—

Сьогодні, у Євангелії Неділі Святих Отців Першого Вселенського Собору, молитва Господа нашого Ісуса Христа є моделлю всіх наших молитов.  Ця молитва має моделі у Старому Завіті: урочисті молитви помазаних царів Юдеї, предків Господа нашого—синів Давида.  Ці гарні молитви також показують нам аспекти нашого життя у молитві. 

Перше ми повинні роздумувати про молитву Святого Царя Давида, коли Господь Бог обіцяв йому вічне царство через слова пророка Святого Натана. Ці молитви мають подібний зразок. Спочатку, вони починаються від похвали того, що його Бог зробив в минулому. Цар Давид каже (2 Самуїл 7:23): «Чи ж є якийсь другий народ на світі, як твій народ Ізраїля, народ, єдиний на землі, до якого Бог приходив, щоб його визволити і ви́кинути його для себе як народ, щоб дати йому ім’я, вчинити задля твоєї землі великі та страшні речі, прогнавши народи і богів з-перед твого народу, що його ти визволив з Єгипту?» І тоді, син Давида, Цар Соломон схвалює Бога подібним шляхом (1 Царі 8:23-4): «Господи, Боже Ізраїля! Нема Бога, що був ви тобі рівня, ні на небі вгорі, ні на землі внизу́. Ти бережеш завіт і милість слугам твоїм, що ходять перед тобою усім серцем. Ти додержав слузі́ твоєму Давидові, моєму батькові, те, що обіцяв йому і що устами твоїми промовив, --ти сьогодні справдив рукою твоєю.» І накінець, Цар Єзекія молиться з подібною похвало́ю, коли асирійський цар Санхерив атакував Юдею. Молитва Святого Царя Єзекії з книги Пророка Ісаї (Ісая 37:16) показує нам найпростішу похвалу Господніх минулих діл: «Господи сил, Боже Ізраїля, що возсідаєш на херувимах! Ти єси Бог, ти один над усіма царствами земними. Ти сотворив  небо й землю.»

Today, in the Gospel reading of the Sunday of the Holy Fathers of the First Ecumenical Council, the prayer of our Lord Jesus Christ is a model of all of our prayers.  This prayer itself has models in the Old Testament: the solemn prayers of the anointed kings of Judah, the ancestors of our Lord—the sons of David. These beautiful prayers also show to us certain aspects of our life in prayer.

First, we should consider the prayer of King David, when the Lord God promised him an everlasting kingdom through the words of the Prophet Nathan.  These prayers have a similar pattern. First, they begin with praise for what God has done in times past.  King David says (2 Samuel 7:23) : “What other nation on earth is there like your people Israel? What god has ever led a nation, redeeming it as his people and making a name by great and awesome deeds, as you drove out the nations and their gods before your people, whom you redeemed for yourself from Egypt.” And then, the son of David, King Solomon praises God in a similar fashion (1Kings 8:23-4): “Lord, God of Israel, there is no God like you in heaven above or on earth below; you keep covenant and love toward your servants who walk before you with their whole heart, the covenant that you kept toward your servant, David my father, what you promised him; your mouth has spoken and your hand has fulfilled this very day.” And finally, King Hezekiah prays with a similar praise, when the Assyrian king Sennacherib attacked Judah.  The prayer of the holy King Hezekiah from the Book of the Prophet Isaiah (Isaiah 37:16) shows us simplest praise of the Lord’s former deeds: “Lord of hosts, God of Israel, enthroned on the cherubim! You alone are God over all the kingdoms of the earth. It is you who made the heavens and the earth.”

Подібним способом, як Цар Давид моли́вся про Стару Пасху Юдейську від рабства у Єгипті до свободи у Обіцяній Землі, так Господь Ісус молиться про Нову Пасху від смерти до вічного життя у царстві Божому. Господь молиться (Йоан 17:1-4): «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив, згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого—Ісуса Христа.  А тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання.» Він схвалює Його Отця, коли Він згадує Свої Діла, бо Він також Бог, єдиносущний з Отцем.  

In a similar way, as King David prayed concerning the Old Passover of the Jews from slavery in Egypt to freedom in the Promised Land, so the Lord Jesus prays concerning the New Passover from death to eternal life in the Kingdom of God.  The Lord prays (John 17:1-4): “Father, the hour has come. Give glory to your Son, so that your Son may glorify you, just as you gave him authority over all people, so that he may give eternal life to all you gave him. Now this is eternal life, that they should know you, the only true God, and the one whom you sent, Jesus Christ. I glorified you on earth by accomplishing the work that you gave me to do.” He praises His Father as He commemorates His own deeds, since He too is God, consubstantial with the Father.

Другий елемент цих урочистих, царських молитов є благанням. Ми найчастіше об’єднуємо цей елемент з молитвою. Благання Святого Царя Давида –за поповнювання обіцянки Бога до Давидової династії. Цар Соломон молиться за великий храм, що його він збудував, щоб Бог вислухав молитви народу, і Цар Єзекія молиться за визволення Ізраїля від рук ворогів.  Благання має центральне положення у молитві так, як Господь Ісус каже у Євангелії від Святого Луки. Він каже (Лука 11:9-10): «Отож кажу вам: Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; сту́кайте, і вам відчинять. Кожний бо, хто просить, одержує; той, хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють.» У сьогоднішньому читанні, Господнє благання –за єднання Святої Церкви.

The second element of these solemn, royal prayers is petition. We most often associate this element with prayer. The petition of King David is for the fulfillment of God’s promise to the Davidic dynasty. King Solomon prays for the great temple that he has built, so that God will hear the prayers of the people, and King Hezekiah prays for the deliverance of Israel from hands of enemies. Petition has a central place in prayer, just as the Lord Jesus says in the Gospel of St. Luke. He says (Luke 11:9-10): “And I tell you, ask and you will receive; seek and you will find; knock and the door will be opened to you. For everyone who asks, receives; and the one who seeks, finds; and to the one who knocks, the door will be opened.” In today’s reading, the Lord’s petition is for the unity of the Holy Church.

Третій елемент цих гарних молитов є подякою.  Подяка є скінченням молитви, бо похвала про чудові діла, які Бог зробив у минулому, але подяка про дуже великі користі нині і в майбутньому.  Коли ми бажаємо рости у спорідненості з Богом через молитву, ми повинні включати всі ці три елементи у нашій молитві. Ми повинні дисциплінуватися, щоб починати наші молитви з похвали за Божі чудові діла, і тоді смиренно прощати Його за всі речі, що їх ми потребуємо, і накінець подякувати Йому за всі користі, що їх ми прийняли і будемо приймати. Наші молитви повинні наслідувати цей царський зразок, бо ми царський народ у Христі.  Всі ми беремо участь у помазаному королівстві Ісуса Христа, бо ми помазані Духом Святим, коли Церква помазала нас святим миром у таїнстві миропомазання. 

The third element of these beautiful prayers is thanksgiving. Thanksgiving is the completion and end of prayer, since praise is concerning the wonderful deeds, which God did in the past, but thanksgiving is concerning His enormous benefits both now and in the future.  If we desire to grow in our relationship with God in prayer, we should incorporate all three of these elements into our prayer. We should discipline ourselves to begin our prayer with praise for God’s wonderful works, and then, humbly to ask Him for all those things that we need, and finally to thank Him for all the benefits, which we have received and will receive.  Our prayers should follow this royal pattern, since we are a royal people in Christ. We all take part in the anointed kingship of Jesus Christ, because we were anointed by the Holy Spirit, when the Church anointed us with Holy Myro in the Mystery of Chrismation.

Нотатки для додаткового читання: Естер 14:1-19, Юдита 9:1-14, Псалми 9-10

Як молитви цих святих жінок різняться від молитов царів і молитви Господа нашого?

Чи всі елементи присутні у цих псалмах, чи ні?

 

Suggestions for further reading: Esther 14:1-19, Judith 9:1-14, Psalms 9-10

How are the prayers of these holy women different from the prayers of the kings and the prayer of our Lord?

Are all the elements present in these psalms, or not?