Добра новина про спасіння The Good News of Salvation

Сьогодні під час читання Євангелія ми бачили, як Господь воскресив із мертвих сина вдови Наїна. Природно, що Христос проявляє Свою повну божественну силу над смертю у Своєму власному воскресінні, тому що саме це воскресіння є воскресінням до постійного та нетлінного життя. Інші воскресіння, які Він здійснює під час Свого публічного служіння, - це лише реанімація, повернення цього бідного чоловіка з Наїна чи Лазаря з Віфанії до земного, непостійного життя, яким вони жили раніше.

Today in the Gospel reading we saw the Lord raise the son of the widow of Nain from the dead. Naturally, Christ only shows His full divine power over death in His own resurrection, because that resurrection alone is a resurrection to permanent and imperishable life. The other resurrections that He performs in the course of His public ministry are merely resuscitations, returning this poor man of Nain or Lazarus of Bethany to the earthly, impermanent life, which they lived before.

Тим не менш, це диво, що воскрешає мертвого сина вдови Наїна, має ту саму мету, що й інші чудеса у публічному служінні Господа Ісуса. Воно покликане встановити Його владу в цьому світі над владою демонів. Яке відношення фізичної смерті до демонів? Все. У біблійному світогляді все, що не так з людьми, в кінцевому пі́дсумку відноситься до демонів, ворогів людства. Отже, чудеса, записані в Євангеліях, - це маленькі перемоги, про які розповідається в ра́мках походу Господа Ісуса проти царства Сатани. Ці маленькі перемоги в кінцевому підсумку завершуються Пасхальним таїнством, стражданнями Христа, смертю і воскресінням, остаточною перемогою Бога над падшими ангелами. Це сам Господь Ісус, який свідчить про це, коли каже: "Настав час судити цей світ; тепер правитель цього світу буде повалений. Коли мене піднімуть із землі, я залучу всіх до себе". (Іван 12: 31-2) Сатана став воло́дарем світу через загальне падіння людства в гріх і смерть, але Господь Ісус повали́в цей режим у пасхальному таїнстві.

Nevertheless, this miracle, raising the dead son of the widow of Nain, has the same purpose as the other miracles in the public ministry of the Lord Jesus. It is meant to establish His authority in this world over the power of demons. What does physical death have to do with demons? Everything. In the biblical worldview, everything that is wrong with human beings is ultimately attributable to demons, the enemies of mankind. So, the miracles recorded in the Gospels are the little victories that are being recounted as part of the Lord Jesus' campaigns against the kingdom of Satan. These little victories ultimately culminate in the Paschal Mystery, Christ's suffering, death and resurrection, the ultimate victory of God over the fallen angels. It is the Lord Jesus Himself Who testifies to this when He says, "Now is the time for this world to be judged; now the ruler of this world will be overthrown. When I am lifted up from the earth, I will draw everyone to me." (John 12:31-2) Satan had become the ruler of the world through mankind's universal fall into sin and death, but the Lord Jesus overthrew that regime in the Paschal Mystery.

Тут, як і в інших дивовижних історіях, ми бачимо суть самого Євангелія. Що таке Євангеліє? Ну, це слово буквально означає «добра новина», але ми повинні бути обережними, щоб повністю зрозуміти цю ідею. Це технічний термін із Стародавнього Близького Сходу. Коли до влади прийшов новий правитель, у кожне місто послали посланців, щоб проголосити його сходження на престол. Це проголошення було «доброю новиною», евангеліон грецькою мовою. З цього вживання "добрих новин" у технічному сенсі ми бачимо, що проголошення не мало бути "доброю новиною" ні для кого, крім самого режиму. Подібним чином Євангеліє Ісуса Христа є проголошенням нового режиму. Це добра новина, Евангеліон, незалежно від того, що про це думають люди. Люди мають вибір прийняти владу нового режиму або відкинути її, але її відмова призведе до їх знищення.

Here then, as in the other miracle stories, we see the essence of the Gospel itself. What is the Gospel? Well, the word literally means "good news," but we should be careful to fully understand that idea. It is a technical term from the Ancient Near East. When a new ruler came to power, messengers were sent into every town to proclaim his accession to the throne. This proclamation was a "good news," an evangelion in Greek. We can see from this use of "good news" in the technical sense that the proclamation did not need to be "good news" to anyone except the regime itself. In a similar way, the Gospel of Jesus Christ is the proclamation of the new regime. It is the Good News, Evangelion, no matter what human beings think of it. Human beings have the choice to accept the power of the new regime or reject it, but rejecting it will result in their destruction.

Тим не менш, повалення колишнього правителя світу, Сатани, і сходження на престол Божого Месії є об’єктивно “доброю новиною” для людей, які з вірою та любов’ю по -справжньому відкривають для цього свої серця. Так само, як на Стародавньому Близькому Сході проголошення нових правителів перераховували досягнення та перемоги цих правителів, так само чотири Євангелія перераховують досягнення Христа у Його перемогах над старим, переможеним режимом.

Nevertheless, the overthrow of the world's former ruler, Satan, and the accession to the throne of God's Messiah is objectively "good news" to human beings, who, with faith and love, truly open their hearts to it. Just as, in the Ancient Near East, the proclamations of new rulers listed the accomplishments and victories of those rulers, in the same way, the four Gospels enumerate the accomplishments of the Christ in His victories over the old, vanquished regime.

Так само, як і люди Стародавнього Близького Сходу, яких у різних випадках "запрошували" підкори́тися своїм новим правителям через такі прокламації, ми повинні турбуватися про те, щоб бути "на правій стороні історії". Ми повинні турбуватися про те, щоб від усієї душі приєднатися до нового світового режиму, тим більше, що Христос, наш Бог, у багатьох аспектах довів Свою добру волю до нас. Його «до́бра новина» є справді доброю новиною і для нас, якщо ми приєднуємось до Нього у вірі та любові.

Just like the people of the Ancient Near East, who were "invited" on various different occasions to submit to their new rulers through these kinds of proclamations, it should be our concern to be "on the right side of history." It should be our concern to align ourselves wholeheartedly with the world's new regime, especially since Christ our God has proven His good will towards us in so many ways. His "good news" is indeed good news for us as well, as long as we join ourselves to Him in faith and love.

Для цього нам слід повернутися до розгляду цього читання Євангелія, зокрема. Історія про виховання сина вдови має важливе символічне значення і для нас. Отці Церкви інтерпретували цей уривок і показали нам значення різних його символів. Відповідно до цього розуміння, мертвий представляє кожного з нас. Кожен з нас помер через свої гріхи. Проте наша мати плаче над нами і спонукає нашого Бога до співчуття. Хто наша мама? Церква, і вона, особливо тип Церкви, Пресвята Богородиця. Церква заступається за нас своїми молитвами та службами. Наш Бог зворушений до жалості і воскрешає нас від нашої смерті у гріху до життя завдяки Його благодаті за допомогою таїнств Церкви, особливо Хрещення, Миропомазання, Євхаристії та Святої Сповіді.

For this purpose, we should return to the consideration of this Gospel reading in particular. The story of the raising of the widow's son has important symbolic meaning for us as well. The Fathers of the Church have interpreted this passage and have shown us the meaning of its various symbols. According to this understanding, the dead man represents each one of us. Each of us has died through our sins. Nevertheless, our mother weeps over us and moves our God to compassion. Who is our mother? The Church, and she who is most especially the type of the Church, the Most Holy Mother of God. The Church intercedes for us through her prayers and services. Our God is moved to pity and raises us from our death in sin to life through His grace by means of the Church's mysteries, most especially Baptism, Chrismation, the Eucharist and Holy Confession.