Другий абзац Молитви Святого Єфрема: Ліки духовних хворіб The second paragraph of the Prayer of St. Ephrem: The remedies of the spiritual ailments

В минулу неділю, ми роздумували над духовними хворобами, якими ми страждаємо у цьому світі, і особливо під час періоду Великого Посту. Молитва Святого Єфрема, яку ми молимося знову і знову під час посту, нам каже про ці хвороби: лінивство, недбайливість, властолюб’я і пустомовство. І сьогодні, ми також повинні роздумувати над ліками цих духовних хворіб, які описані у другому абзаці Молитви. Тож, нехай повторимо цей абзац: «Духа чистоти і покори, терпеливости і любови, даруй мені, слузі Твоєму.» У цьому абзаці, ми повинні нотувати досконалий балянс, чотирма чеснотами так, як перший абзац описував чотири хвороби. Ясно те, що ці чесноти є специфічними ліками для тих духовних хворіб, але ми мусимо читати ці ліки способом стародавніх людей, тому що, у древньому світі, вони мали інший спосіб, щоб розуміти список, і відповідати на запитання, яке включало список. Вони мали неписану культуру, і отже, відповідали на запитання і створили список найлегшим і найприроднішим методом для їхньої пам’яті. Тож, коли ми чуємо ряд букв «А, Б,В, Г», ми відповідаємо на нього тим самим способом «А, Б, В, Г». Але, стародавня людина відповідала інакше. Вона відповідала б «Г, В, Б, А», тому що «Г» було частиною списку, що була найнедавнішою в пам’яті.

Last Sunday, we meditated on the spiritual disease, which afflict us in this world, and especially during the period of the Great Fast. The Prayer of St. Ephrem, which we pray again and again during the Fast, tells us about these illnesses: indifference, discouragement, lust for power and idle chatter. Today, we should also meditate on the cures of these spiritual diseases, which the prayer describes in its second paragraph. So, let us repeat this paragraph: “Instead, grant to me, your servant, the Spirit of wholeness of being, humble-mindedness, patience and love.” In this paragraph, we should note the perfect balance, since here are four virtues, just as the first paragraph described the four illnesses. Clearly, these are specific medicines for those spiritual diseases, but we must read these cures according to the manner of ancient people, because, in the ancient world, they had a different manner of understanding lists and replying to questions that included lists. They had an oral culture, and therefore, they replied to questions and made lists in the easiest and most natural manner for their memory. So, when we hear the list “A, B, C, D”, we reply to the list in the same manner “A, B, C, D”. But, the ancient person replied differently. He would have replied “D, C, B, A”, because “D” was the part of the list that was the most recent in memory.

За тим самим зразком, перший і другий абзац Молитви Святого Єфрема є відповідними. Тож, лік хвороби лінивства є любов’ю, духовний лік недбайливости є терпеливістю, лік властолюб’я є покорою, і лік пустомовства є чистотою.

By this same pattern, the first and second paragraphs of the Prayer of St. Ephrem are related. Thus, the remedy of the disease of indifference is love, the spiritual remedy of discouragement is patience, the remedy of lust for power is humble-mindedness, and the remedy of idle chatter is wholeness of being.

Як ми дізналися, минилого тижня, лінивість у цій молитві означає байдужість до нашого спасіння. Другий абзац виявляє те, що лік цієї байдужости є щирою любов’ю до Бога. Це навчання, звичайно, має основу у Святому Письмі, бо ми бачимо у євангелії від Святого Луки, наприклад, те, що Бог подає прощення гріхів у відповіді до щирої любови. Господь Ісус нам каже про грішницю: «Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.» Цей урок ми повинні пам’ятати дуже дбайливо, особливо коли наша шоденна боротьба і робота нашого спасіння здаються дуже складними. Та сама робота –Божа робота, і наш єдиний обов’язок є щирою любов’ю до Нього.

As we discovered last week, indifference in this prayer means indifference to our salvation. The second paragraph reveals that the remedy of this indifference is sincere love for God. This teaching has its foundation in Holy Scripture, since we see in the Gospel According Saint Luke, for example, that God grants the forgiveness of sins in answer to sincere love. The Lord Jesus tells us about the sinful woman: “Therefore, I tell you, her many sins are forgiven her, since she loved much, but to whom little is forgiven, the same loves little.” This lesson we should remember very carefully, especially when our daily struggle and the work of our salvation seem very complicated. That very work is the work of God, and our only obligation is sincere love for Him.

Ми пам’ятаємо те, що «недбайливість» цієї Молитви означає відчай, і ми знаємо те, що ми страждаємо через пристрасть відчаю коли, згідно з нашим перспективом, надії немає, тому що річ, яку ми бажаємо, є абсолютно відсутньою, і зло, яке ми надіялися вилучити, є присутнім. Випадок цього сорту потребує терпеливости. Це навчання має основу у Святому Письмі також, бо ми бачимо у книзі Псалмів, наприклад, це дуже добрий опис подібного випадку: «Не палай гнівом на злочинців, творящим беззаконня не завидуй. Вони бо, як трава, швидко поникнуть, зів’януть, як рослина яра. Уповай на Господа й чини добро, щоб жити на землі і безпечним бути. Втішайся в Господі, і він сповнить тобі бажання твого серця. На Господа здай твою дорогу; уповай на нього і він учинить; виведе, як світло, твою правду і твоє право, як полудень. Спокійним будь у Господі, надійсь на нього. Не палай гнівом на того, кому щастить у дорозі, на людину, що лихо коїть.»

We remember that the “discouragement” of this prayer means despair, and we know that we suffer this passion when, from our perspective, there is no hope, because the thing we desire is absolutely absent, and the evil we hoped to avoid is present. A circumstance of this sort requires patience. This teaching has its foundation in Holy Scripture as well, since we see in the Book of Psalms, for example, this very good description of a similar situation: “Don’t be worried on account of the wicked; don’t be jealous of those who do wrong. They will soon disappear like grass that dries up; they will die like plants that wither. Trust in the Lord and do good; live in the land and be safe. Seek your happiness in the Lord, and He will give you your heart’s desire. Give yourself to the Lord; trust in him, and he will help you; he will make your righteousness shine like the noonday sun. Be patient and wait for the Lord to act; don’t be worried about those who prosper or those who succeed in their evil plans.”

Цей факт, тобто лік властолюб’я є покорою, не потребує коментарю. Ми мусимо пам’ятати завжди велич Бога і нашу меншість, і віддати славу Йому у всіх наших ділах, замість того, щоб хвалитися.

The fact that the cure of lust for power is humble-mindedness does not require comment. We must always remember the majesty of God and our tininess and give glory to Him in all of our actions, instead of glorifying ourselves.

Лік пустомовства є чистотою. Мабуть, це є викликом до нашого розуміння, тому що ми часто думаємо про чистоту у відношенні до сексуальних дій, але ми повинні думати про цю чесноту у термінах Євангелія від Святого Матея, в якому Господь Ісус нам каже, «Блаженні чисті серцем.» Пустомовство шукає підтримку зовнішньо, і воно є матір’ю клевети, але людина, котра є чистою серцем, звертає її увагу внутрішньо, тому що вона є свідомою присутности Господа у її серці.

The remedy of idle chatter is purity. Perhaps this is a challenge to our understanding, because we often think about purity in relation to sexual issues, but we should think about this issue in the terms of the Gospel According Saint Matthew, in which the Lord Jesus tells us, “Blessed are the pure of heart.” Idle chatter seeks support exteriorly, and, thus, it is the mother of gossip, but the person, who is pure of heart, turns his attention interiorly, because he is aware of the presence of the Lord in his heart.