Два конкуруючі джерела води Two competing sources of water

 

Євангельське читання, яке ми чуємо щороку в п’яту неділю Пасхи, зосереджено на темі Таїнства Хрещення, як і читання про розслабленого, яке ми чули минулого тижня.

The gospel reading which we hear every year on the fifth Sunday of Pascha is centered on the theme of the Sacrament of Baptism, just like the reading about the Paralytic, which we heard last week.

Читання минулого тижня дало нам складну і насичену ілюстрацію нашого людського життя в цьому грішному світі. Там ми побачили п’ять портиків, які представляють п’ять почуттів людського розуму, тому що почуття є входами або воротами до нашого розуму. Там, серед цих п’яти входів, ми побачили басейн Ветесди, який представляє сам розум, який має бути спокійним і нерухомим, щоб він міг ідеально віддзеркалювати Небеса. Незважаючи на це, ми бачимо купальню та її ворота, заповнені щільним натовпом хворих людей, що вказує на те, як наш розум і почуття постійно зайняті пристрастями та хворобливими думками, які вони породжують. Незважаючи на те, що наші розуми постійно зайняті таким чином, час від часу Небо все одно посилає нам натхнення та особливу благодать, але це марно і некорисно для нас через те, як наш розум переповнений нашими гріхами. Проте Христос приходить до нас у всій Своїй силі. Навіть натовп не може зупинити Його. Він приходить до нас і зцілює в нас те, що найбільше потребує зцілення. Раптом, завдяки силі Христа, ослаблення, спричинене натовпом наших гріхів і злих думок, стає засобом до чесноти та спасіння. Спокуси, які ми зазнаємо через наші гріхи та пристрасті, стають нам корисними.

Last week's reading gave to us a complex and crowded illustration of our human life in this fallen world. There we saw the five porticoes, which represent the five senses of the human mind, because the senses are entrances or gates to our mind. There among these five entrances, we saw the pool of Bethesda, which represents the mind itself, which is meant to be calm and still, so that it can perfectly reflect Heaven. Nevertheless, we see the pool and its gates thronged about by a dense crowd of sick people, signifying the way that our mind and senses are continually occupied by the passions and the sick, diseased thoughts that they engender. Despite the fact that our minds are continually occupied in this way, from time to time, Heaven still sends us inspiration and special grace, but it is useless and unprofitable in us because of the way that our minds are thronged by our sins. However, Christ comes to us in all His power. Even the crowd cannot deter Him. He comes to us and heals within us whatever is most in need of healing. Suddenly, because of the power of Christ, the debilitation caused by the throng of our sins and evil thoughts becomes a means to virtue and salvation. The temptations we suffer, because of our sins and passions become profitable to us.

У сьогоднішньому євангельському читанні ми бачимо інший аспект Таїнства Хрещення. Знову ми маємо водойму в центрі зображення. Замість купальні Ветесда ми маємо криницю Якова. І тут криниця є образом розуму. Звідки ми це знаємо? Тому що це послідовний образ у всьому Святому Письмі. Наприклад, у Книзі Приповідок ми читаємо: «Задум у серці людини, як глибока вода, але людина розумна вичерпає її», і, подібно, в іншому місці читаємо: «слова уст людини — глибокі води; джерело мудрості — це бурхливий потік». Тут ми маємо опис тих самих двох видів води, який дається нам в Євангелії. Контраст досить чіткий: з одного боку, людська думка складна, невиразна (як вода в криниці, захована під землею); в той час як, з іншого боку, Божі цілі та Його благодать схожі на текучий фонтан або бурхливий потік. Вони знаходяться на поверхні землі, їх добре видно (відро, яким їх витягують, не зникає в темряві), і вони мають чіткий напрямок, оскільки стікають вниз і дають життя землі навколо.

In today's gospel reading we see a different aspect of the Sacrament of Baptism. Once again, we have a body of water at the center of the image. In place of the pool of Bethesda, we have Jacob's well. Here again, the well is an image of the mind. How do we know this? Because this is a consistent image throughout the Scriptures. For example, in the Book of Proverbs we read: "The purpose in a man’s heart is like deep water, but a man of understanding will draw it out," and, similarly, another place reads: "the words of a man's mouth are deep waters; the fountain of wisdom is a gushing stream." Here we have a description of the same two kinds of water, which is given to us in the gospel reading. The contrast is fairly clear: on the one hand, human thought is complicated, obscure (like the water of a well, hidden underground); while, on the other hand, God's purposes and His grace are like a flowing fountain or a gushing stream. They are on the surface of the ground and can be clearly seen (the bucket used to draw them does not disappear into darkness), and they have clear direction, as they flow down and give life to the earth around them.

Самарянка в сьогоднішньому Євангелії, свята Фотинія, стоїть за кожного з нас. Вона звикла черпати воду з глибокої криниці. Іншими словами, вона звикла отримувати відповіді на труднощі та проблеми свого життя у власному розумі, вважаючи, що її власні думки та почуття є для неї джерелом життя. Якою б не була її біда, вона думає, що зможе її розібрати, вона може її виправити. Її довгі витягування з глибокої криниці власних думок і почуттів призвели до п’яти невдалих шлюбів, які є символом п’яти головних пороків: гордості, жадібності, несправедливості, гніву та нестриманості. Без благодаті Христа це все, що ми можемо взяти з криниці нашого власного розуму, тому що це все, що є в нас, так само, як говорить нам Євангеліє від Івана: «Коли Ісус був в Єрусалимі на Пасхальне свято, багато хто увірував у Його ім’я, коли побачив ознаки, які Він чинив, але Ісус не довірив Себе їм, тому що Він знав усіх людей і не мав потреби, щоб хтось свідчив про людину, бо Він Сам знав, що було в людині. " Коли Господь Ісус каже самарянці, що Він відчуває спрагу, і просить її напитися, Він висловлює ту саму ідею, що й коли сказав «Я спраглий» на хресті. Він прагне, тобто бажає взяти наші страждання на Себе і замість них дати нам «Живу воду». Жива Вода - це справжнє життя, яке вирує сама по собі, на поверхні землі, і стікає струмком, що дає життя нам і дає життя світу навколо нас. Хоча ця Жива Вода виходить зсередини нас, із Джерела, закладеного в нас Таїнством Хрещення, вона не походить від нас. Воно походить від Христа, Який перебуває в нас завдяки нашому Хрещенню. Це схоже на випадок ізраїльтян під час Виходу, які сорок років блукали в пустелі. Поки вони блукали цією пустелею, вони пили воду, яка чудесним чином витікала зі скелі. Вода завжди була доступна для них, тому що скеля слідувала за ними, коли вони рухалися пустелею. Саме святий апостол Павло говорить нам, що цією скелею був Христос.

The Samaritan woman in today's gospel, St. Photini, stands for every one of us. She is used to drawing water from a deep well. In other words, she is used to deriving answers for her own life's difficulties and struggles from her own mind, thinking that her own thoughts and feelings are the source of life for her. Whatever her trouble, she thinks that she can figure it out, she can make it right. Her long draughts from the deep well of her own thoughts and emotions have led to five unsuccessful marriages, which are a symbol of the five primary vices: pride, avarice, injustice, anger and intemperance. Without the grace of Christ, this is all that we are capable of drawing from the well of our own minds, because these things are all that is in us, just as the Gospel of John tells us: "When Jesus was in Jerusalem at the Passover feast, many believed in His name when they saw the signs which He did, but Jesus did not trust Himself to them, because He knew all men and needed no one to bear witness of man, for He Himself knew what was in man." When the Lord Jesus tells the Samaritan woman that He is thirsty and asks her for a drink, He is expressing the same idea as when He said "I thirst" on the Cross. He is thirsty, that is desirous, to take our sufferings on Himself and, in their place, to give us "Living Water." The Living Water is true life, bubbling up on its own, on the surface of the ground, and running down in a stream, which gives us life and gives life to the world around us. Even though this Living Water comes from within us, from the Source founded in us by the Sacrament of Baptism, it does not come from us. It comes from Christ, Who dwells within us by virtue of our Baptism. This is similar to the case of the Israelite people during the Exodus, who were wandering in the desert for forty years. While they wandered in this desert, they drank water that miraculously streamed out of a rock. The water was always available to them, because the rock followed them as they moved through the desert. It is the Holy Apostle Paul who tells us that this rock was Christ.

Ми охристилися в Христа, але всі ми маємо свободу волі. У нашій свободі ми маємо подібну дилему до тієї, яку мала свята Фотінія. У нас є два конкуруючі джерела «води». У нас є «глибока криниця» власних думок і бажань. Воно таємне, приховане і заплямоване нашими гріхами та пристрастями. З іншого боку, ми маємо в собі Живу Воду Христа, яка б’є в нас, породжуючи чесноту, роблячи нас подібними до Христа в наших думках і вчинках. За допомогою молитви ми повинні прагнути використовувати Живу Воду Христа як джерело нашого життя, а не забруднену, глибоку криницю наших власних розрахунків і бажань.

We have been baptized into Christ, but we all have free will. In our freedom, we have a similar dilemma to the one St. Photini had. We have two competing sources of "water" within us. We have the "deep well" of our own thoughts and desires. It is secretive, hidden and tainted by our sins and passions. On the other hand, we have the Living Water of Christ within us that is welling up in us, producing virtue, making us like Christ in our thoughts and actions. Through prayer, we must seek to use Christ's Living Water as the source of our life, rather than the polluted, deep well of our own calculations and desires.