Поховання Господа Ісуса: наслідування святого Йосифа The Burial of the Lord Jesus: Emulating St. Joseph

 

Розповідь, яку ми маємо з Євангелія від Святого Марка щодо поховання Господа Ісуса, показує нам дії святого Йосифа з Ариматеї методичними кроками. Св. Йосиф шукає від Пилата тіло Ісуса; він купує плащаницю; він загортає тіло в плащаницю; потім, нарешті, він кладе тіло в могилу, висічену зі скелі. Ці кроки показують нам людину, яка з великою відданістю та пошаною виконує те, що є однією з традиційних Тілесних Справ Милосердя, а саме, ховає померлих.

The account that we have from the Gospel According to Saint Mark concerning the burial of the Lord Jesus shows us the actions of the St. Joseph of Arimathea in methodical steps. St. Joseph seeks the body of Jesus from Pilate; he buys a shroud; he wraps the body in the shroud; then, finally, he lays the body in tomb hewn from the rock. These steps show us a man, who, with great devotion and respect, fulfills what is one of the traditional Corporal Works of Mercy, namely, to bury the dead.

Про ці дії святого Йосифа ми маємо яскраве нагадування на кожній Божественній Літургії, оскільки Великий Вхід символізує похоронну процесію Господню. Приготовані дари на проскомидійнику – це ікона Господнього Тіла, яку з благочестям і любов’ю несуть у процесії до Його гробу, Святого Вівтаря. Коли священик кладе дари на жертовник, він промовляє ті самі слова, що й сьогоднішній тропар: «Благородний Йосиф зняв з дерева пречисте тіло Твоє і, загорнувши в чисту плащаницю, положив його в новому гробі». Після цього двері і завіса іконостасу зачиняються, символізуючи те, що гробниця була закрита і запечатана. Мабуть, надії не залишилося. Адже люди не повертаються з мертвих.

We have a vivid reminder of these actions taken by St. Joseph in every Divine Liturgy, since the Great Entrance represents the burial procession of the Lord. The prepared gifts on the proskomediynyk are the icon of the Lord's dead body, which are borne in procession with devotion and love to His tomb, the Holy Altar. When the priest puts the gifts on the altar, he says the very same words as today's tropar: "The noble Joseph took down Your most pure body from the tree and, wrapping it in a clean linen shroud, He laid it in burial in a new tomb." After this, the doors and curtain of the iconostas are closed, representing the fact that the tomb was closed and sealed. Apparently, no hope remains. After all, people don't come back from the dead.

Подумки спостерігаючи за діяннями святого Йосифа, ми повинні пам’ятати загальне правило, яке знаходимо в двадцять п’ятому розділі Євангелія від Матея, а також в інших місцях: ми служимо Христу, Господу нашому, коли служимо іншим. Як кожен із нас може наслідувати відданість і любов святого Йосифа, коли він піклується про тіло Господа Ісуса?

Observing the actions of Saint Joseph in our mind's eye, we should remember the general rule that we find in the twenty-fifth chapter of the Gospel According to Saint Matthew, as well as in other places: we serve Christ our Lord when we serve others. How can each of us emulate the devotion and love of Saint Joseph as he cares for the body of the Lord Jesus?

Перш за все, нам може бути корисно пам’ятати, що Церква є Містичним Тілом Господа Ісуса. Це Містичне Тіло вже не мертве, а воскресле до нетлінного життя. Кожен із нас, хто охрещений у Христа, має частку в цій священній тотожності. Так ми співаємо в пасхальному каноні: «Вчора з Тобою похований, Христе, сьогодні ж воскресаю з Тобою, Вчора з Тобою розп’явся я, Спасе, тепер прослав мене з Тобою в Царстві Твоїм». Таким чином, ми бачимо, що, оскільки Церква є Містичним Тілом Христа, коли ми служимо Церкві, ми служимо Христу.

First of all, it might be helpful for us to remember that the Church is the Mystical Body of the Lord Jesus. This Mystical Body is no longer dead but risen to imperishable life. Each of us, who is baptized into Christ has a share in this sacred identity. It is thus that we sing in the Paschal Canon: "I was buried yesterday with You, O Christ; but today I rise, resurrected with You. Yesterday, I crucified myself with You, O Savior. Now glorify me with You in Your Kingdom." Thus, we see that, since the Church is Christ's Mystical Body, when we serve the Church, we serve Christ.

Ми бачимо, що ми наслідуємо святого Йосифа, перш за все, тихо і непомітно: ми служимо Христові в Його містичному Тілі, коли ми Його шукаємо. Подібно до того, як святий Йосиф пішов до Пилата шукати тіло Ісуса, ми повинні заснувати наше служіння Христу в Його Церкві на тому, щоб шукати Його щодня в молитві. Саме через молитовне життя ми виявляємо таку саму відданість і любов до Господа.

We see that we emulate Saint Joseph, first and foremost, in a quiet and inobtrusive way: we serve Christ in His Mystical Body when we seek Him. Just as Saint Joseph went to Pilate to seek the body of Jesus, we should found our service of Christ in His Church on seeking Him every day in prayer. It is primarily through a life of prayer that we show this same kind of devotion and love for the Lord.

Далі ми бачимо, що святий Йосиф купив полотняну плащаницю. Багато хто з нас у Церкві вірить, що й донині ми володіємо цією святою плащаницею. Ми бачимо його, як і чудотворний образ, який залишило на ньому чудо Воскресіння. Одна з речей, які ми можемо чітко побачити з цього полотна, це те, що це не звичайне простирадло. Це дуже дороге́, витончене полотно. Іншими словами, навіть якщо святий Йосиф був дуже багатим, покупка цього полотна включала значну жертву, принесену з любові до Господа Ісуса. Так само всі ми покликані Богом прино́сити значні жертви як знак любові до інших і до Церкви. Ми не повинні втомлюватися від щедрості, але щодня просити Господа збільшити нашу щедрість і нашу здатність любити. Перш за все, ми повинні пам’ятати, що любов без жертви не є справжньою любов’ю. Визначення любові полягає в бажанні добра. Ми насправді не хочемо добра, якщо це нам нічого не коштуватиме.

Next, we see that Saint Joseph bought a linen shroud. Many of us in the Church believe that we still possess this holy shroud even to this day. We can see it, as well as the miraculous image, which the miracle of the Resurrection left upon it. One of the things that we can clearly see from this shroud is that it is no common bedsheet. It is a very expensive, intricately woven, cloth. In other words, even if Saint Joseph was very wealthy, the purchase of this cloth entailed a substantial sacrifice, offered for love of the Lord Jesus. In just the same way, all of us are called by God to offer substantial sacrifices as signs of our love for others and the Church. We must not tire of generosity, but daily ask the Lord to increase our generosity and our ability to love. Above all, we should remember that love without sacrifice isn't real love. The definition of love is to will the good. We don't really will the good if it costs us nothing.

Святий Йосиф взяв цю дорогу́ плащаницю і загорнув у неї тіло Ісуса. Брати і сестри, нехай це буде символом нашої праці. Якою б не була наша робота, нехай візьмемо нашу роботу і загорнемо в неї тіло Господа Ісуса. Нехай Він буде в центрі всіх наших зусиль. Святий Павло закликає нас робити це, коли каже: «Усе, що ви робите, робіть це в Ім’я Господа Ісуса, прославляючи через Нього Бога Отця». Немає надійнішого засобу гідно оцінити всю нашу роботу, особливо найнеприємнішу, ніж «загорнути тіло Господа Ісуса» в неї, як у Його плащаницю.

St. Joseph took this expensive shroud and wrapped the body of Jesus in it. Brothers and sisters, let this be a symbol of our work. Whatever our work is, let us take our work and wrap the body of the Lord Jesus in that work. Let Him be at the heart of all our efforts. Saint Paul tells us to do this when he says, "Whatever you do, do it in the name of the Lord Jesus, praising God the Father through Him." There is no surer means to dignify all our work, especially the most unpleasant of tasks, than to "wrap the body of the Lord Jesus" in it as in His shroud.

Нарешті ми бачимо, що святий Йосиф поклав тіло Господа Ісуса в гробницю, висічену в скелі. Євангеліє від Святого Марка не говорить нам про це, але інші джерела підтверджують, що це була нова гробниця самого Святого Йосифа. Знову ж таки, це дуже значна жертва. Нову гробницю, висічену в скелі, було недешево. Святий Йосиф жертвує цю нову гробницю для Господа Ісуса. Ми наслідуємо святого Йосифа, коли всю свою працю, наші зусилля та засоби до існування, навіть усе, довіряємо Богові; ми віддаємо все в руки Бога з повною довірою та палкою вірою. Ми відкидаємо будь-яку спокусу турбуватися про результат будь-яких обставин, тому що ми знаємо Бога. Він несподівано перетворив найстрашнішу поразку і катастрофу в історії на найразючішу перемогу. Є впевненість, що Він це зробив. Він зробить те саме для кожного з нас, Його дітей. Пророк Давид у Псалмах чудово описує таїнство Воскресіння: «Тоді прокинувся Господь, немов від сну, як воїн, охоплений вином, і вразив ворогів Своїх ззаду, і навік їх посоромив». Ніхто не мріяв, що перемога можлива, але, як сказав Бог пророку Єзекіїлю: «Я обіцяв і виконаю». Ми можемо наслідувати святого Йосифа, коли виявляємо таку ж повну довіру та гарячу віру, коли кладемо все, навіть самих себе, до гробниці з Господом Ісусом. «Ті, хто помре з Ним, з Ним і царюватимуть».

Finally, we see that Saint Joseph laid the body of the Lord Jesus in the tomb hewn out of rock. The Gospel According to Saint Mark doesn't tell us this, but other sources confirm, that this was St. Joseph's own new tomb. Again, this is a very substantial sacrifice. It could not have been cheap to have a new tomb hewn out of rock. Saint Joseph sacrifices this new tomb for the Lord Jesus. We emulate St. Joseph when we take all our work, our efforts and livelihoods, indeed everything, and we entrust it all to God; we leave everything in the hands of God with complete trust and fervent faith. We reject every temptation to worry about the outcome of any of our circumstances, because we have the knowledge of God. He unexpectedly turned the worst defeat and catastrophe in history into the most astounding victory. It is a certainty that He did that. He will do the same for each and every one of us, His children. The Prophet David in the Psalms describes the mystery of the Resurrection in beautiful terms: "then the Lord awoke as if from sleep, like a warrior overcome by wine. He smote His enemies from behind and put them to everlasting shame." No one dreamed that victory was possible, but, as God told the Prophet Ezekiel: "I have promised, and I will do it." We can emulate Saint Joseph when we exercise the same complete trust and fervent faith, when we put everything, even our very selves, into the tomb with the Lord Jesus. "Those who die with Him will also reign with Him."