Одружений з Богом вірою Wedded to God in Faith

Коли ми сьогодні розглядаємо розповідь цього євангельського читання, то з даних, які дає нам уся Біблія, стає зрозуміло, що тут ми маємо символічнe весілля. Криниця з чоловіком і жінкою постійно є весільним мотивом у Святому Письмі. Наприклад, у Книзі Буття посланець Авраама, посланий до дому Нахора шукати дружину для сина Авраама, Ісаака, вперше зустрічає біля криниці майбутню наречену Ісаака, Ревеку. Потім, пізніше в тій самій книзі, Яків вперше зустрічає свою майбутню дружину Рахіль біля криниці. Потім, у Книзі Виходу, Мойсей допомагає своїй майбутній дружині Ціпорі в битві з ворогуючими пастухами в контексті зустрічі біля криниці. Чоловік і жінка біля криниці постійно є мотивом весілля, і той факт, що це криниця Якова, робить цей факт ще більш вражаючим і зрозумілим. Євангеліє від Івана говорить про те, що ми маємо нового Якова та нову Рахіль.

When we consider the narrative of this gospel reading today, it is clear from the data, which the entire Bible gives to us, that what we are dealing with here is a symbolic wedding. A well with a man and a woman is continuously a wedding motif in the Scriptures. For example, in the Book of Genesis, the Abraham's emissary, sent to the house of Nahor to seek a wife for Abraham's son, Isaac, first meets Isaac's future bride, Rebecca, at the well. Then, later in the same book, Jacob first meets his future wife Rachel at the well. Then, in the Book of Exodus, Moses assists his future wife Zipporah in battling rival shepherds in the context of an encounter at the well. A man and a woman at a well are consistently a wedding motif, and the fact that this is Jacob's well makes this fact even more striking and plain. The Gospel According to Saint John is suggesting that what we have here is a new Jacob and a new Rachel.

Нехай подивимося на цю тему ще ширше і найпильніше. Господь Ісус, Втілений Бог, кличе самарянку від її перелюбних стосунків із кількома чоловіками до ексклюзивних стосунків із Собою, як своїм Месією та Спасителем. Таким чином, Євангеліє нагадує стосунки між Богом і Його народом у Старому Завіті, коли пророки знову і знову описували поклоніння ідолам в Ізраїлі як перелюбні стосунки. Господь Ісус не кличе її до ще одного плотського стосунку. Він кличе її до спільного життя з Богом. Це має на увазі святий апостол Павло, коли каже: «Хіба ви не знаєте, що той, хто з’єднується з повією, є з нею одним тілом? Бо сказано: двоє стануть одним тілом. А хто з’єднується з Господом, той з Ним один дух». Дозволити іншим речам мати право на ваше серце, окрім Бога, є перелюбом. Бог бажає відкликати нас від цього, щоб зробити нас винятково Його власними.

Let us look even further and most intently on this theme. The Lord Jesus, the Incarnate God, is calling the Samaritan woman away from her adulterous relationships with several men, to an exclusive relationship with Himself, as her Messiah and Savior. In this way, the Gospel recalls the relationship between God and His people in the Old Testament, when, again and again, the prophets described the worship of idols in Israel as adulterous relationships. The Lord Jesus isn't calling her to just another carnal relationship. He is calling her to share the same life with God. This is what the Holy Apostle Paul means when he says, "Don't you know that the one who join himslef to a prostitute is one body with her? For it is said, 'The two shall become one flesh.' But the one who joins himself to the Lord is one spirit with Him." To allow other things to have a claim on your heart besides God is adultery. God desires to call us away from that, in order to make us uniquely His own.

Отже, як виглядає цей шлюб між Істинним Богом і нашою душею? Чого очікує від нас цей Бог, Який бажає стати нашим духовним Супругом? Звичайно, Він очікує від нас вірності, але це особливий вид вірності. Це вірність у нашій залежності та впевненості, тому що ця залежність та впевненість завжди вкорінені в любові.

So, what does this marriage between the True God and our soul look like? What does this God, Who desires to become our spiritual Spouse, expect from us? Certainly, He expects faithfulness from us, but it is a special kind of faithfulness. It is faithfulness in our dependence and confidence, because that dependence and confidence are always rooted in love. 

Справді, наша історія як народу зводиться до сумного чергування поклоніння Богу та поклоніння собі замість Бога. Наші вороги, демони, постійно намагаються спокусити нас самовпевненістю, тобто самопоклонінням. Самопоклоніння є основою ідолопоклонства. Наші вороги знають, що це дурість. Вони заохочують це через спокуси, бо знають, що відокремлення від Бога призведе до нашої вічної загибелі.

Really, our history as a people is reducible to a sad alternation between the worship of God and the worship of ourselves in the place of God. Our enemies, the demons, continuously try to tempt us into the self-reliance that is self-worship. Self-worship is the basis of idolatry. Our enemies know that it is folly. They encourage it through temptation, because they know that separation from God will lead to our eternal destruction.

Ми повинні бути одружені з Богом у вірності, залежності та довірі. Те, що ми бачимо навколо себе в сучасній культурі, є чимось зовсім іншим. Ми бачимо, як люди відходять від Божих доріг і йдуть своїми шляхами. Роблячи це, ми, люди, перетворюємо прекрасний світ, створений Богом, на щось, що поступово стає все більш і більш потворним. Бог створив людей за Своїм образом і подобою. Чоловіка і жінку Він створив їх. Але в цій вмираючій культурі люди вирішили, що створена природа може бути помилкою. Вони визначили, що чоловіки можуть стати жінками, а жінки можуть стати чоловіками, якщо вони визначать, що втілюються «в неправильному тілі». Потім вони можуть продовжити калічити свої тіла спочатку хімічним шляхом, а потім хірургічним шляхом, щоб переробити себе відповідно до власного розуму та волі. Подібним чином, якщо жінка виявила, що вагітна, але вона вирішила, що не повинна бути вагітною (з будь-якої причини), вона тоді може вирішити, щоб вбити дитину в собі, щоб належним чином заспокоїти фальшивого бога її власного розуму та волі. Брати та сестри, хіба обидві ці жахливості та жорстокості не є виродками ще одного? Зрештою, Бог створив сексуальну здатність для її дітородної сили, наділивши її об’єднувальними властивостями заради побудови сім’ї. Але люди вирішують зловживати цією здатністю лише заради задоволення, знецінюючи та принижуючи таким чином своє власне життя та життя інших.

We need to be married to God in the faithfulness of dependence and confidence. What we see around us in the current culture is something quite different. We see human beings departing from the ways of God and going their own ways. In doing this, we human beings are transforming the beautiful world that God has created into something that is by stages more and more ugly. God made human beings in His own image and likeness. Male and female He created them. But, in this dying culture, human beings have decided that their created nature might be a mistake. They have determined that men can become women and women can become men, if they determine that are incarnated "in the wrong body." They can then proceed to mutilate their bodies first chemically, and then surgically, in order to remake themselves according to their own minds and wills. Similarly, if a woman finds herself pregnant, but she determines that she should not be pregnant (for whatever reason), she can then choose to murder the child within her, so that the false god of her own mind and will is duly appeased. Brothers and sisters, are not both of these enormities and cruelties the bastard children of yet another? After all, God created the sexual faculty for its procreative power, giving it its unitive properties for the sake of building up the family. But human beings decide to misuse this faculty for pleasure alone, thus devaluing and degrading their own lives and the lives of others. 

Що з усім цим не так? Що не так з нашою людською самовпевненістю та незалежністю, у якій ми слідуємо рішенням власного розуму та волі незалежно від волі Бога? Просто, це людина, звернена сама в себе. Це егоїстично. Це нелюбов. Егоїзм і нелюбов є характеристиками пекла.

What is wrong with all of this? What is wrong with our human self-reliance and independence, in which we follow the determinations of our own minds and wills apart from the will of God? Simply, it is the human being turned in on himself. It is selfish. It is unloving. Selfish and unloving are the characteristics of Hell.

Бог кличе нас одружитися з Ним у вірності повної довіри. У наших повсякденних обставинах ми повинні бути впевнені, що Бог дасть нам усе необхідне для нашого життя і спасіння. Під час наших молитов, коли ми говоримо: «Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі», нехай скористаємося цією нагодою, щоб перевірити свої серця щодо наших бажань і нашої довіри. Чи маємо ми таку довіру до Бога, що Він завжди бажає нам добра?

God is calling us to be wedded to Him in the faithfulness of complete trust. In our day-to-day circumstances, we have to be confident that God will give us everything necessary for our life and salvation. In the course of our prayers, when we say, "Thy will be done on earth as it is in Heaven," let's take that opportunity to examine our hearts concerning our desires and our trust. Do we have that kind of confidence in God that He always wants our good?