Занурення в Таїнство Христа Plunging into the Mystery of Christ

Слова, якими святий Йоан Богослов описує події сьогоднішнього євангельського читання, самі по собі дуже захоплюючі. Так само, як в англійській чи українській мовах, у грецькій мові існують різні слова для опису різних типів басейнів. У випадку цього читання, як ми бачили в читанні неділі розслабленого, євангелист використовує слово колимвитра, слово, яке походить від дієслова колимвао, що означає занурюватися або пірнатися у воду (зазвичай у контексті моря). Саме це дієслово, у свою чергу, походить від іменника колимвос, що означає водолаз. Іншими словами, виходячи з простого значення слів, ми маємо справу з дуже значною кількістю води. Це більше, ніж просто відбиваючий басейн або дитячий басейн. За простим значенням цих слів, ми бачимо тут басейн, який достатньо великий, щоб зануритися чи пірнути в нього. Підсилює це сприйняття той факт, що те саме слово для «басейну для пірнання» вживається тричі в грецькій версії Старого Завіту. Два з цих випадків, один раз у Другій Книзі Царств і один раз у Книзі Неемії, це слово вживається для опису Верхнього басейну та Царського басейну, обох відомих споруд, побудованих царем Єзекією для збору величезної кількості води всередині стін Єрусалиму, щоб допомогти мешканцям міста під час облоги. В останньому випадку, в Книзі пророка Наума, ассирійське місто Ніневія зображено як «басейн для пірнання», води якого стримуються дамбою. У видінні пророка дамба проривається, і всі, хто знаходиться поблизу, змушені тікати, рятуючи своє життя, щоб не потонути в наступному потопі.

The words which Saint John the Theologian used to describe the events in today's gospel reading are very fascinating in themselves. Just as in English or Ukrainian, there are different words available in the Greek language to describe various different kinds of pools. In the case of this reading, just as we saw in reading for the Sunday of the Paralytic, the Evangelist uses the word kolymvythra, a word which is derived from a verb kolymvao, which means to plunge or dive into water (usually in the context of the sea). This verb itself is, in turn, derived from the noun kolymvos, which means a diver. In other words, based on the plain meaning of the words, we are dealing with a very significant amount of water. This is more than a mere reflecting pool or wading pool. By the simple meaning of the words, we are seeing here a pool that is big enough to plunge or dive into. Reinforcing this perception is the fact that the same word for "diving pool" is used three times in the Greek version of the Old Testament. Two of those times, once in the Second Book of Kings and once in the Book of Nehemiah, the word is used to describe the Upper Pool and the King's Pool, both known structures built by King Hezekiah to collect vast amounts of water within the walls of Jerusalem, in order to assist the inhabitants of the city in time of siege. In the last instance, in the Book of the Prophet Nahum, the Assyrian city of Nineveh is depicted as a "diving pool," the waters of which are held back by a dam. In the prophet's vision, the dam breaks causing everyone nearby to flee for their lives, lest they be drowned in the ensuing deluge.

Навіть посилюючи наше сприйняття, дієслово, від якого залежить наш «басейн для пірнання», один раз вжито святим Лукою в Книзі Діянь Святих Апостолів. Там римський солдат, який опікувався святим Павлом та іншими в’язнями, наказує їм пірнути в море і плисти до берега, щоб уникнути уламків корабля, який сіл на риф.

Even further enforcing our perceptions, the verb upon which our "diving pool" depends is used once by Saint Luke in the Book of the Acts of the Holy Apostles. There, the Roman captain in charge of Saint Paul and the other prisoners orders them to dive into the sea and swim to shore, in order to escape the wreckage of the ship, which had run aground on a reef.

Кожна з цих неділь після Пасхи дає нам мотив хрещення, образ води, який допомагає нам поглибити наше розуміння та оцінку Таїнства Хрещення і всього Пасхального Таїнства, яке воно представляє. Але тут ми маємо певний контраст. Слово ваптісма «хрещення» походить до нас від слова, яке означає «умочати». Умочання та пірнання - це два дуже різні поняття, розділені багатьма ступенями.

Each of these Sundays after Pascha give us a baptismal motif, an image of water that helps us to deepen our understanding and appreciation of the Mystery of Baptism and the entire Paschal Mystery, which it represents. Yet, here we have a bit of a contrast. The word "baptism" comes to us from a word that means to "dip." Dipping and diving are two very different concepts separated by many, many degrees.

З одного боку, для Церкви легко зробити нас дитиною Божою, Їй потрібно лише «умочати» нас у воду життя, якою є Христос. Але з іншого боку, нам не так легко стати дитиною Богом, удосконалити в собі Його подобу. Це правда, що Церква «умочає» нас до участі в Тайні Христа, але для нас це має бути як пірнання у велике море. Ми постійно шукаємо в своєму житті комфорт і зручність. Завжди робити це є результатом нашої занепалої людської природи. Тим не менш, слідувати за Господом Ісусом не є ані комфортно, ані зручно. Це розп'яття. Це занурення у велике море страждань і смерті Господа Ісуса, щоб ми могли вийти з Ним, по той бік, у світлі й житті Воскресіння.

On the one hand, it is an easy thing for the Church to make us a child of God, She only needs to "dip" us in the water of life, which is Christ. On the other hand, however, it is not so easy a thing for us to grow into a child a God, to perfect His likeness in us. It is true that the Church "dips" us into participation in the Mystery of Christ, but for us it has to be like a plunge into a great sea. We are constantly look for comfort and convenience in our life. To always do so is the result of our fallen human nature. Nevertheless, following the Lord Jesus is neither comfortable nor convenient. It is crucifixion. It is plunging into the great sea of the suffering and death of the Lord Jesus, so that we can emerge with Him, on the other side, in the light and life of the Resurrection. 

Отже, як нам стати справжніми дайверами, занурившись у це зобов’язання бути перетвореними у Христі? Практикуючи самозречення, особливо мовчання та молитву. Наші вороги, демони, хочуть, щоб ми були постійно зайняті нашими телефонами та іншими дрібницями цього життя. Йти за Христом означає відкинути цей демонічний ритм світу. Це означає відмову від суєти та поспіху світу, щоб прийняти тишу та молитовність життя у Христі. Ви коли-небудь плавали серед великих потужних хвиль? Хіба не дивовижно, що на поверхні тільки шум і гам, а під водою панує тільки спокій і тиша? Світ — це галасливе й неспокійне місце, але занурення в Христа робить його спокійним і мирним.

So, how do we become true divers, plunging into this commitment to be transformed in Christ? By practicing self-denial, and especially embracing stillness and prayer. Our enemies, the demons, want us to be constantly busy, continuously occupied with our phones and the other trifling things of this life. Following Christ means rejecting this demonic rhythm of the world. It means refusing the busy-ness and haste of the world, in order to embrace the stillness and prayerfulness of life in Christ. Have you ever been swimming amidst large, powerful waves? Isn't it amazing the way there is only noise and tumult at the surface, but down below the surface of the water there is only peace and silence? The world is a noisy and troubled place, but being immersed in Christ makes it calm and tranquil.