Хворий гріхом: Христос зцілює нас, навіть якщо він не лікує нас Sick With Sin: Christ is Healing Us, Even If He Doesn't Heal Us

 

Сьогоднішнє читання Євангелія розповідає про чоловіка, який приводить свого демонізованого сина до учнів Ісуса з надією, що вони зцілять його. Їх нездатність, щоб чинити оздоровлення, викликала заворушення, яке закінчилося лише тоді, коли Вчитель знову з'явився після повернення з гори, де Він був перетворений в очах Петра, Якова та Івана. Коли Господь Ісус приїжджає на сцену, люди біжать разом до Нього, щоб побачити, що Він буде робити. Після того, як Його учні не зможуть зцілити цю людину, чи вдасться Йому вигнати злого духа?

Today's Gospel reading tells of a man bringing his demonized son to the disciples of Jesus in the hope that they would heal him. Their inability to work the cure caused an uproar that only concluded when the Teacher reappeared after His return from the mountain, where He had been transfigured in the sight of Peter, James and John. When the Lord Jesus arrives on the scene, the people run together to Him, to see what He will do. After His disciples failure to heal this man, will He succeed in driving the evil spirit out?

В цілому, від перших розділів Євангелій до останнього, Господь Ісус витрачає багато часу на вилікування хвороб оточуючих Його. Він робить це для того, щоб продемонструвати свою Божественну силу, щоб люди побачили діла, які він робить, і повірили в Нього.

On the whole, from the very first chapters of the Gospels to the last, the Lord Jesus spends much time curing the sicknesses of those around Him. He does this in order to show forth His Divine Power, so that people will see the works that He does and put faith in Him.

Від початку Свого служіння, Він повинен вико́нувати зцілення і вилікувати вимірюваним чином, щоб слава Його як цілителя не заважала його більшій місії. Іноді це дуже близько до цього, але в цей момент, Господь Ісус обережно залишає на деякий час, поки ситуація не вщухне, а потім повернеться, щоб знову зайнятися своєю місією. Таким же чином, Він повинен керувати ворожнечею Своїх ворогів. Коли їхній гнів стає занадто великим, Він повинен на час залишати, а потім повернутися, коли Він може відновити свою місію в повноті.

From the beginning of His ministry, He has to perform the healings and cures in a measured way, so that His fame as a healer does not interfere with His greater mission. Sometimes, it comes very close to doing so, but, at that point, the Lord Jesus prudently withdraws for a while until the situation dies down and then returns to take up His mission anew. In the same way, He has to manage the enmity of His enemies. When their anger becomes too great, He has to withdraw for a time, and then return when He can resume His mission in its fullness.

Зцілення ніколи не суть сама по собі. Воно виступає в ролі підтримуючої справжньої місії Господа: скасувати діла Диявола і, через спокутуючи жертву, відновити вічний завіт між Богом і людьми, який підтримує світ у бутті та добробутті. Справжній сенс зцілення завжди символічний. Фізичні зцілення завжди являють собою справжнє зцілення завіту.

The healings are never the point in themselves. They stand in a supportive role to the Lord's true mission: to undo the works of the Devil and, through atoning sacrifice, restore the eternal covenant between God and human beings that keeps the world in being and well-being. The true meaning of the healings is always symbolic. Physical healings always represent the true healing of the covenant.

Перш за все, фізичні зцілення наочно демонструють, що Господь Ісус є Яхве, Бог Ізраїля, тому що це діла Яхве згідно зі ста другим псалмом. Однак, твори Яхве повністю виявляються не в самих творах, а в тій речі, яку представляють твори: реставрація Всесвіту через оновлення завіту. Людська істота повинна бути приєднана до цієї роботи, ставши обожненою через спільну тотожність Христа.

First of all, the physical healings clearly demonstrate that the Lord Jesus is Yahweh, the God of Israel, because these are the works of Yahweh according to the one hundred and second psalm. Yet, the works of Yahweh are fully manifested not in the works themselves, but in the thing that the works represent: the renovation of the universe through the renewal of the covenant. The human being has to be joined to that work, becoming divinized through sharing the identity of Christ.

Обожнювання людини відбувається завдяки її включенню в Тіло Христове, спочатку Таїнством Хрещення, потім причастям інших Таїнств і, нарешті, життям покаяння, в якому людська людина робить рішучість хвилини за хвилиною жити в Царстві Небесному, а не у світі розбещення, гріха та занепаду.

The divinization of the human being is accomplished through his or her incorporation into the Body of Christ, first by the Mystery of Baptism, then by the communion of the other Mysteries and, finally, by a life of repentance in which the human person makes the determination minute by minute to live in the Kingdom of Heaven rather than in the world of corruption, sin and decay.

Людина повинна містично, через Христові Таїнства та покаяння, зійти на страждання та смерть Христа та піднятися разом із Ним у Його воскресінні та вознесінні на небо. З цієї причини святий Павло говорить нам, що навіть коли ми боремося через обставини нашого життя в цьому світі, ми вже сидимо в небесних місцях у Христі, Хто вже включив нас у Се́бе.

The human being must mystically, through the Mysteries of Christ and repentance, descend into the suffering and death of Christ and rise with Him in His resurrection and ascension into Heaven. For this reason, Saint Paul tells us that, even as we struggle through the circumstances of our life in this world, we are already seated in the heavenly places in Christ, Who has already incorporated us into Himself.

Ми повинні охопити той факт, що ми поділяємо тотожність Христа як велику реальність нашого життя. Наша залежність від нього в усіх наших умовах так само, як і все тіло залежить від голови. Ми можемо з упевненістю чекати на свою вічну долю, бо Голова Тіла вже знаходиться у Царстві Небесному. Цей факт є джерелом нашого зцілення. Якщо в нашому житті є деякі страждання, і ми молимося про визволення від цих страждань, Бог може вирішити зцілити нас у відповідь на наші молитви. Однак, якщо Бог не вирішить зцілити нас, наші страждання все ще є частиною нашого зцілення за рахунок нашого спілкування в Єдиному Христі.

We should embrace the fact that we share the identity of Christ as the great reality of our lives. Our dependence is on him in all our circumstances, just as the whole body depends on the head. We can look forward with confidence towards our eternal destiny, because the Head of the Body is already in the Kingdom of Heaven. This fact is the source of our healing. If we have some suffering in our life, and we pray for deliverance from that suffering, God may decide to heal us in answer to our prayers. However, if God does not determine to heal us, our suffering is still a part of our healing on account of our communion in the One Christ.

Маленькі та великі страждання нашого життя - це частина нашого зцілення. Вони є дією Божественного Лікаря, використовуючи Себе (єдиний життєдайний лік), щоб конформувати нас до Себе (Воплоченого Бога). Ми можемо радіти, тому що ми ділимося Його тотожністю, часто приймаючи Його Божественні Таїнства, особливо Сповідь та Святе Причастя, і жертвуючи Йому своє життя момент за моментом, обставиною за обставиною. У цьому ми можемо мати впевненість у тому, що нас зці́люють. Ми все більше стаємо частиною здорового Тіла, яке вічно панує у Небесному Царстві.

The little and great sufferings of our lives are all part of our healing. They are the action of the Divine Physician, using Himself (the only Life-Giving Medicine) to conform us to Himself (the Incarnate God). We can have joy in sharing His identity by receiving His Divine Mysteries frequently, especially Confession and Holy Communion, and by offering to Him our lives moment by moment, circumstance by circumstance. In this, we can have confidence that we are being healed. We are becoming more and more a part of the healthy Body that reigns forever in the Heavenly Kingdom.