Ви - Сіль Землі You Are The Salt of the Earth

Основна проблема, яку ми маємо по-справжньому в розумінні конкретного вислову Господа: «Ви - сіль землі», - це те, що сьогодні, в наших нинішніх обставинах, ми схильні вважати сіль як приправу. Ми схильні вірити, що Господь Ісус говорить Своїм учням, що їхня місія полягає в тому, щоб зробити повсякденне життя в цьому світі приємним, так як сіль виділяє аромат їжі.

The main problem we have in truly understanding the particular saying of the Lord: "You are the salt of the earth," is that today, in our current circumstances, we tend to think of salt as a seasoning. We tend to believe that the Lord Jesus is telling His disciples that their mission is to make daily life in this world palatable, enjoyable, much as salt brings out the flavor of food.

Але, всупереч цьому поняттю, ми повинні читати цей вислів як посилання на сіль як консервант, а не як приправу. Господь говорить тут, що місія учнів - це зберегти землю від розбещення гріха. Учні повинні були виконати цю місію, щоб бути консерватором всієї землі, навчаючи правді, яку вони дізналися від Бога. Вони мали навчати словом та прикладом усього, що їм відкрив Божественний Вчитель.

But, contrary to this notion, we must read this dictum as referring to salt as a preservative, not a seasoning. What the Lord is saying here is that it is mission of the disciples to preserve the earth from the corruption of sin. The disciples were to fulfill this mission to be the preservative of the whole earth by teaching the truth that they had learned from God. They were to teach by word and example everything that their Divine Master had revealed to them.

Оскільки сьогодні ми вшановуємо пам'ять усіх святих Русі-України, ми повинні розглянути те, як служили ці великі святі, щоб зберегти нашу Церкву від розбещення гріха. Тоді ми повинні чесно розглянути, чи і як ми продовжували йти по їхньому шляху. Як ми працювали, щоб зберегти навколишній світ від розбещення гріха?

Since today we commemorate All the Saints of Rus'-Ukraine, we should pause to consider first the way these great saints have served to preserve our Church from the corruption of sin. Then, we should honestly consider if and how we have continued to follow in their path. How have we worked to preserve the world around us from the corruption of sin?

Можливо, нам слід було б розглянути життя наших небесних покровителів, свв. Володимира та Ольги, того великого святого та його бабусі, яких називають "рівноапостольними", бо вони привели до Христа весь свій народ. Тут ми мусимо особливо відзначити, що вони не лише привели свій народ до Христа, але наполегливо працювали, щоб вони були об’єднані з Христом. Це важлива відмінність, адже, за словами святого Йоана Златоустого, це дія солі. Сіль не використовується для консервації їжі, яка вже пошкоджена, а лише та, яка ще не зіпсована. У цьому випадку, спочатку люди повинні були прийняти Хрещення, щоб їх врятувати від зіпсуття гріха заслугами Христа. Але тоді їхні лідери повинні були вжити розумних заходів, щоб вони не потрапляли знову в ту саму корупцію, яка колись на них претендувала.

Perhaps we ought to consider the lives of our heavenly patrons, Ss. Volodymyr and Olha, that great saint and his grandmother, who are called "the equals to the Apostles" because they brought their entire nation to Christ. Here we need to especially note, however, that they not only brought their people to Christ, but they worked strenuously to keep them united to Christ. This is an important distinction, because, according to Saint John Chrysostom, this is the action of salt. Salt is not used to preserve food that is already corrupted, but only that that has not yet been corrupted. This being the case, first the people had to receive Baptism, so that they would be saved from the corruption of sin through the merits of Christ. But then, their leaders had to take prudent action to keep them from falling again into the same corruption that had once claimed them.

Свв. Володимир та Ольга виконували цю важливу роль, підтримуючи інститути Церкви. Вони будували церкви у нації, якої не було жодної, або принаймні небагато. Потім вони укомплектува́ли ці нові церкви духовенством, а тоді підтримували духовенство у їхньому щоденному служінні.

Ss. Volodymyr and Olha both exercised this important role by supporting the institutions of the Church. They built churches in a nation that did not have any, or at least few. Then, they staffed those new churches with clergy and then supported the clergy in their day to day ministry.

Ми повинні відчувати себе особливо благословенними, що маємо можливість бути благодійниками Церкви в такому ж сенсі, як наші предки у вірі. Ми будуємо церкву для порятунку душ. Ми жертвуємо великою кількістю, щоб завершити цей проект. Ми споруджуємо храм Єдиному, Істинному Богу саме тоді, коли ліві активісти закликають знищити такі храми. Вони стверджують, що наша Віра наповнена "системним расизмом", але так само, як наша жертва не коливається заради їхньої думки, так і не нею мотивована. Наша жертва вкорінена у Слові Божому, яке не може обдурити. Як ми часто проголошуємо: "Правда Твоя – правда навіки, а Слово Твоє - Істина". З авторитету цього Всемогутнього Слова ми знаємо, що "Мій дім буде називатися домом молитви для всіх народів", тому що "немає ні єврея, ні грека, ні раба, ні вільної людини, але всі є одним у Христі Ісусі ».

We should feel especially blessed that we have the opportunity to be benefactors of the Church in so similar a sense as our forefathers in the Faith. We are building a church for the salvation of souls. We are sacrificing a great deal to bring this project to completion. We are erecting a temple to the One, True God at the very time that leftist activists are calling for the destruction of such temples. They claim that our Faith is filled with "systemic racism," but just as our sacrifice is not swayed by their opinion, it is not motivated by it either. Our sacrifice is rooted in the Word of God, Who cannot deceive nor be deceived. As we often proclaim, "Your righteousness is an everlasting righteousness and your Word is Truth." On the authority of that All-Powerful Word, we know that "My house shall be called a house of prayer for all peoples," because "there is neither Jew nor Greek, nor slave, nor free person, but all are one in Christ Jesus."

Саме авторитет Божого Слова спонукає нас до жертви, будуючи храм Божий для спасіння душ, бо "ті, хто вірить і хреститься, будуть врятовані. Ті, хто відмовиться вірити, будуть засуджені". Але ми не можемо дозволити собі забути свою жертву, своє приношення Богові - це насамперед духовне. Святий Павло каже нам: "Наша боротьба не з плоттю і кров'ю, а з духовними істотами". Наші інженери, архітектори та будівельники роблять добру, гарну роботу у своїх конкретних сферах, але основна робота виконується молитвою, і основи цього будинку були закладені молитвою давно. Тому що це правда, навіть якби цей бажаний храм був зруйнований, його духовна основа витримала б, бо Бог відкрив, що він: "Це мій відпочинок на віки віків. Тут я зупинюсь, бо я цього бажав" ."

It is the authority of the Word of God that impels us to the sacrifice, building the temple of God for the salvation of souls, because "those who believe and are baptized will be saved. Those who refuse to believe, will be condemned." Yet, we cannot afford to forget our sacrifice, our offering to God is primarily spiritual. Saint Paul tells us, "Our struggle is not with flesh and blood, but with spiritual beings." Our engineers, architects and builders are doing a terrific job in their specific spheres, but the primary work is done by prayer and the foundations of this house were laid by prayer long ago. Because that is true, even if this much desired temple were destroyed, its spiritual foundation would endure, because God has revealed that it shall, "This is my resting place unto the ages of ages. Here I will dwell, for I have desired it."

Тож, природно, нам потрібно матеріально підтримувати Церкву. Христос заповідає нам це робити, але ми також повинні ще більше духовно підтримувати Церкву. Ми повинні молитися за Церкву кожного дня пріоритетним завданням,  і за її лідерів та всіх її членів, особливо в цих дуже небезпечних та важких часа́х.

So, naturally, we need to support the Church materially. Christ commands us to do so, but we must also support the Church spiritually all the more. It must be a priority for us, every day, to pray for the Church, for its leaders and all its members, especially in these very dangerous and trying times.

Сама Церква постійно дає нам зразок цього пріоритету. Наприклад, в єктеніях Божественної Літургії ми завжди молимось спочатку за Церкву, перш ніж переходити до інших конкретніших потреб. Нам було б добре моделювати наші щоденні прохання до Бога згідно з на́голосами, які дає нам Церква. По-перше, моліться за Церкву загально та взагалі, а потім переходите до конкретніших потреб: нашої єпархії та нашої парафії. Усі ці прохання про Церкву стоять перед проханнями про державу та місцеву владу, про гарну погоду тощо.

The Church itself is constantly giving us a model for this priority. In the litanies of the Divine Liturgy, for example, we always pray first for the Church before moving on to other more particular needs. We would do well to model our daily petitions to God on the emphases that the Church gives us. First, pray for the Church universally and generally and then move on to the more particular needs: our eparchy and our parish. All these petitions for the Church stand before the petitions for the State and local authorities, for good weather, etc.

Бог дав кожному з нас можливість стати благодійником Церкви, будувати Церкву, матеріально, але навіть і духовніше. Кожен з нас повинен будувати Церкву своїми молитвами та щоденними жертвами. Таким чином, співпрацюючи з Божою благодаттю, ми можемо приєднатися до спілкування святих, яких ми сьогодні святкуємо, усіх святих Руси-України, і стати «сіллю землі» навіть такою, якою вони були.

God has given each and every one of us the opportunity to become a benefactor of the Church, to build the Church, materially indeed, but also and even more, spiritually. Each of us needs to help build the Church by our prayers and daily sacrifices. In this way, cooperating with God's grace, we can join the company of the saints we celebrate today, all the saints of Rus'-Ukraine, and become "the salt of the earth" even as they were.