У НАС, ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПОВІКИ IN US, THE DESCENT OF THE HOLY SPIRIT CONTINUES FOREVER

Коли ми чули оповідання від Діянь Святих Апостолів про зіслання Святого Духа, ми мусимо пам’ятати, що апостоли є символом цілої Церкви, цілого Божого народу. Ми мусимо розуміти так, тому що зіслання Святого Духа є поповнюванням пророцтва Святого Йоїла. Цей пророк сказав (Йоїл 3:1-2): «А після цього я виллю мій дух на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, вашим старим сни будуть снитись, і ваші юнаки будуть бачити видіння. Та й на рабів та на рабинь того часу я виллю мій дух.» І пророк Аввакум подібно сказав (2:14): «Земля сповниться знанням Господньої величі, як води вкривають море.» Ці уривки показують, що пророки передбачили зіслання Святого Духа так, як вселенський дар для всіх людей.  Дванадцять апостолів є тільки символом всіх, які приймають Євангеліє.  Подібним способом, апостоли є символом, коли Святе Письмо нам каже, що вони будуть суддями Нового Ізраїля.  Наприклад, ми читаємо у Євангелії від Святого Матея (19:28): «Господь сказав, ‘Істинно кажу вам: Ви, що пішли за мною: як новий світ настане, коли Син Чоловічий сяде на престолі своєї слави, сидітимете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять поколінь Ізраїля.» Тут Господь Ісус відносив до п’ятої книги у Законі Мойсея—Книги Второзаконня (Второ. 1:22-3), яка розкаже про представлення суддю Мойсеєм рабом Божим. У цій книзі, Мойсей каже народові: «Ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо  поперед себе людей, щоб вони розгледили нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підніматись і на які міста йти нам. Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловіків, по чоловіку від покоління.» Це нагадує нам, що царювання апостолів належить всім, які є слухняними до волі Христа, бо число дванадцять є символом вселенської повноти.

When we hear the story from the Acts of the Holy Apostles concerning the descent of the Holy Spirit, we must remember that the Apostles are a symbol for the whole Church, the whole people of God. We must understand this, because the descent of the Holy Spirit is the fulfillment of the prophecy of Saint Joel. This prophet said (Joel 3:1-2): “But after this, I will pour out my spirit on all flesh. Your sons and daughters will prophesy, and your old men will dream dreams, and your young men will see visions. In that time, I will pour out my spirit on all the slaves and handmaidens.” Also, the Prophet Habakkuk similarly pronounced (2:14): “The earth will be filled with the knowledge of the Lord’s majesty, as the waters cover the sea.” These passages show that the apostles are only a symbol of all, who accept the Gospel. In a similar way, the apostles are a symbol, when the Holy Scripture tells us that they will be judges of the New Israel.  For example, we read in the Gospel according to St. Matthew (19:28): “The Lord said, ‘Truly I say to you: You, who have followed me, when the new world is inaugurated, and the Son of Man sits on His throne of glory, you will sit on twelve thrones, judging the twelve tribes of Israel.” Here the Lord Jesus referred to the fifth book of the Law of Moses—the Book of Deuteronomy (Deuteronomy 1:22-3), which describes the appointment of the judges by Moses, the servant of God.  In this book, Moses says to the people: “you all approached me and said: ‘Let us send men ahead to reconnoiter the land for us and report to us on the road we must follow and the cities we must take.’ Agreeing with the proposal, I chose twelve men from your number, one from each tribe.” This reminds us that the reign of the Apostles belongs to all, who are obedient to the will of Christ, since the number twelve is a symbol of universal fullness.

У періоді Старого Завіту, було багато проливань Святого Духа. Наприклад, у книзі Чисел, Мойсей поставив сімдесят старших, щоб допомагали йому, і Святий Дух зіслав на них, але в той час, Мойсей сказав (Числа 11:29): «Коли б то ввесь люд Господній  та й зробився пророком! Коли б то Господь зіслав свій дух на них!» Подібно, Господь також проливав Його Святого Духа на царів Ізраїля, і на пророків. Наприклад, Він послав Його Духа, щоб помазати Саула, і, після того, Давида.  Святий Дух також помазав пророка Ісаю, бо він проголошує (Ісая 61:1-2): «Дух Господа Бога на мені, бо Господь мене помазав. Він послав мене, щоб принести благу вість убогим, лікувати сокрушених серцем, проголосити невольникам свободу, ув’язненим відкрити очі, проголосити рік Господнього благовоління, день відплати нашого Бога, потішити всіх засмучених.» Дійсно, було багато проливань Святого Духа, але ніколи не було вселенського проливання Духа Господнього.  Для того, пророки і царі чекали Нового Завіту, в якому кожна людина була б священиком, пророком і царем через помазання Святого Духа.

In the period of the Old Testament, there were many outpourings of the Holy Spirit. For example, in the book of Numbers, Moses ordained seventy elders to assist him, and the Holy Spirit descended on them, but, at that time, Moses said (Numbers 11:29): “O that all the Lord’s people might be prophets! O that the Lord would send His Spirit on them!” Similarly, the Lord also poured out His Holy Spirit on the kings of Israel, and on the prophets. For example, He sent His Spirit to anoint Saul, and, after that, David.  The Holy Spirit also anointed the prophet Isaiah, as he proclaims (Isaiah 61:1-2): “The Spirit of the Lord God is upon me, for the Lord has anointed me. He has sent me to bring glad tidings to the lowly, to heal the brokenhearted, to proclaim liberty to the captives and release to the prisoners, to announce a year of favour from the Lord and a day of vindication by our God, to comfort all who mourn.” Truly, there were many outpourings of the Holy Spirit, but there was never a universal outpouring of the Spirit of the Lord. For that, the prophets and kings awaited a New Covenant, in which each person would be a priest, a prophet and a king by the anointing of the Holy Spirit. 

Отже, у нас зіслання Святого Духа не було одноразовою нагодою. Зіслання Святого Духа продовжується повіки так, як Господь Ісус обіцяв, коли Він сказав (Матей 10:19): «Коли вони видадуть вас, не журіться, як або що вам говорити,-- дано буде вам на той час, що маєте говорити; не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме.» Ми прийняли Святого Духа через таїнства християнського втаємничення, і ми продовжуємо приймати більшу і більшу частину цієї безмежної Істоти, коли-небудь ми потребуємо спеціяльної допомоги. 

Але, мати духа—це одна річ, а використовувати його—це інша. Ми всі маємо Святого Духа через Христові таїнства, але ми мусимо використовувати цього Духа, тобто дозволити Йому керувати нашим життям згідно Його мудрости.  Нам треба бути покірними до надхнення Святого Духа, і це означає те, що не можна наполягати на нашому бажанні і нашому шляху.  Замість цього, ми пізнаємо навіть найгірші випадки як Господню волю і Господній шлях, встановлений Святим Духом.

Therefore, in us the descent of the Holy Spirit was not a onetime event. The descent of the Holy Spirit continues everlastingly, just as the Lord Jesus promised, when He said (Matthew 10:19): “When they hand you over, do not worry about what you are to say, for it will be given to you in that hour what you are to say; for you will not be speaking, but the Spirit of your Father will speak in you.” We received the Holy Spirit through the Mysteries of Christian initiation, and we continue to receive a greater and greater portion of that infinite Being, whenever we need special assistance.

But, to have a spirit is one thing; to use it is something else. We all have the Holy Spirit through the Mysteries of Christ, but we must use this Spirit, that is, allow Him to guide our life according to His wisdom.  We need to be submissive to the inspiration of the Holy Spirit, and this means that we cannot insist on our own desires and our own way.  No, rather, we recognize even the most adverse circumstances as the Lord’s will and His way, established by the Holy Spirit.