Смерть світу: життя восьми блаженств Death to the World: The Life of the Eight Beatitudes

У сьогоднішньому читанні послання святий апостол Павло найрішучішим чином заявляє, що його єдина хвала – це хрест Ісуса Христа. Далі він каже, чому він хвалиться хрестом. Хрест, каже він, є знаряддям, яким він розіп’ятий для світу і світ розіп’ятий для нього. Ми повинні запитати себе, що, на думку св. Павла, означає «бути розп’ятим для світу». Вираз еквівалентний тому, що апостол каже, що він мертвий для світу, а світ мертвий для нього.

In the epistle reading today, the Holy Apostle Paul states in the strongest way possible that his only boast is in the cross of Jesus Christ. He goes on to say why he boasts of the cross. The cross, he says, is the instrument by which he is crucified to the world and the world is crucified to him. We should ask ourselves what, in the mind of St. Paul, “being crucified to the world” means. The expression is equivalent to the apostle saying that he is dead to the world and the world is dead to him.

Тим не менш, починати потрібно спочатку. Що таке світ? Чи означає цей термін фізичне творіння, створене Богом? Ні, фізичний світ походить від Бога і є добрим. Незважаючи на те, що це занепалий світ, глибоко вражений гріхом, він залишається вираженням Божої доброти, книгою про Божу любов, яку, якщо ми терплячі та уважні, ми можемо прочитати і таким чином дізнатися про Бога. Фізичний світ непостійний і, отже, ілюзорний. Ми ніколи не повинні покладати на нього свою повну довіру й надію, але ми повинні розсудливо використовувати це, щоб зростати в нашому пізнанні та любові до Бога. Ні, під «світом» Павло має на увазі сферу пристрастей, справи людей, які перебувають у полоні демонів. У цьому сенсі ми, як послідовники Христа, ніколи не повинні вступати в союз зі «світом», тому що він повністю зіпсований. Як описує святий Павло, ми повинні бути мертві для цього, і воно повинно бути мертвим для нас.

Nevertheless, we need to start at the beginning. What is the world? Does this term mean the physical creation brought into existence by God? No, the physical world has its origin in God and is good. Even though it is a fallen world, deeply affected by sin, it remains and expression of the goodness of God, a book about God’s love that, if we are patient and attentive, we can read and thus learn about God. The physical world isn’t permanent and, therefore, it is illusory. We should never put our ultimate trust and hope in it, but we should prudently use it to grow in our knowledge and love of God. No, what Paul means by “the world” is the sphere of the passions, the affairs of men that are in thrall to the demons. In this sense, we, as followers of Christ, must never have any alliance with “the world,” because it is wholly corrupt. As St. Paul describes, we must be dead to it, and it must be dead to us.

Але як ми створюємо в собі цей стан смерті для світу, який ставить за приклад святий апостол? По-перше, ми більше не живемо за цінностями світу. Євангеліє від Йоана є досить чітким щодо цього питання. Там сказано: «те, що гідне похвали для людей, є гидотою в очах Бога». Щоб бути мертвими для світу, ми відкидаємо те, що цінує світ. Світ цінує золото, наприклад. Чи золото цінне для мертвих? Світ цінує силу. Влада – це спокуса для мертвих? Світ пропонує насолоду та похіть. Чи подобаються такі речі мертвим?

But how do we create in ourselves this state of death to world, which the Holy Apostle holds up as an example? First, we no longer live according to the values of the world. The Gospel According to Saint John is fairly explicit on this point. It says, “what is praiseworthy to men is an abomination in the sight of God.” To be dead to the world, we reject what the world values. The world values gold, for example. Is gold valuable to the dead? The world values power. Is power a temptation to the dead? The world offers pleasure and lust. Are such things enjoyed by the dead?

Однак у цій смерті є друга частина, яка є не менш важливою, оскільки вона є початком нетлінного життя: життя Христа, життя згідно з Вісьмома Блаженствами. Вісім блаженств є ідеальним описом людини (як святий апостол Павло), яка померла для світу. Коли ми відкриваємо свої серця Богові в дусі покаяння, життя восьми́ блаженств вселяється в нас завдяки дії та силі Святого Духа. Це справжня смерть для світу, тому що немає сенсу, що, наприклад, убогість духу і лагідність є життям в оцінці світу. Царство Небесне багато в чому є «протилежним світом». Св. Павло в іншому місці каже: «Я сильний, коли я слабкий». Тут він каже: «Я живу, коли я мертвий».

However, there is a second part to this death, which is equally important, because it is the beginning of imperishable life: the life of Christ, living according to the Eight Beatitudes. The Eight Beatitudes are a perfect description of a person (like the Holy Apostle Paul) who is dead to the world. When we open our hearts to God in a spirit of repentance, the life of the Eight Beatitudes takes up residence in us by the action and power of the Holy Spirit. This is the true death to the world, for there is no sense that poverty of spirit and meekness, for example, are life in the estimation of the world. The Kingdom of Heaven is in many ways an “opposite world.” St. Paul says in another place, “it is when I am weak that I am strong.” Here, he is saying, “it is when I am dead that I am alive.”

Якщо ми не живемо життям восьми блаженств, ми живі для світу, але мертві для Бога. Це не реальне життя. Це вибір потопати в бруді пристрастей, контрольованих демонами. Це повні обійми смерті. Тоді нам потрібно змінити наші серця. Нам треба померти для світу. Ми повинні вбити стару людину в собі, яка живе згідно зі світовими цінностями, щоб нова людина, Людина Блаженств, могла жити в нас. Людиною Блаженств є Сам Господь Ісус. Брати і сестри, як просто було б для нас вивчити Вісім блаженств напам’ять, а потім перевіряти себе на них щодня. Христові слава на віки віків!

If we are not living the life of the Eight Beatitudes, we are alive to the world, but dead to God. This isn’t real life. It is choosing to wallow in the filth of the demon-controlled passions. It is the full embrace of death. We then need to change our hearts. We need to die to the world. We need to kill the old man within us, who lives according to the world’s values, so that the new man, the Man of the Beatitudes, can live within us. The Man of the Beatitudes is the Lord Jesus Himself. Brothers and sisters, how simple it would be for us to learn the Eight Beatitudes by heart and then examine ourselves on them every day. To Christ be the glory forever and ever!