ВІДДАНІСТЬ ДО БОГА Й ПОСТІЙНИХ РЕЧЕЙ ALLEGIANCE TO GOD AND PERMANENT THINGS

Ми маємо досвід смерті тисячею різних способів. Смерть є дуже центральною реальністю у нашому житті, і не тільки фізична смерть, але духовна і ментальна. Смерть є силою дезінтеграції у нашому житті. Гріх, наприклад, несе нам духовну смерть, і хвороба нам показує ментальну і фізичну смерть. Щоб дійсно розуміти наш християнський концепт смерти, ми повинні перше розуміти концепт світу і природи реальности. Бо, наш світ є цілістю розділеною на дві частини: матеріальну і духовну. Обидві частини –добрі, бо Бог сотворив їх, але матеріальна частина світу є небезпечною для нас, задля ілюзії постійности.

We experience death in a thousand ways. Death is a very central reality in our life, and not only physical death, but also spiritual and mental death. Death is the force of disintegration in our life. Sin, for example, brings to us spiritual death, while disease shows us mental and physical death. To truly understand our Christian concept of death, we should first understand the concept of the world and the nature of reality. Our world is a whole divided into two parts: material and spiritual. Both parts are good, for God created them, but the material part of the world is dangerous for us, on account of the illusion of permanence.

Для всіх нас, ілюзія постійности є джерелом багатьох спокус, тому що вона веде нас, щоб довіряти непостійним речам неначе постійним. Коли ці речі являються як непостійні, наше довір’я знищене, і ми часто впадаємо у гіркість, гнів і ненависть.

For all of us, the illusion of permanence is the source of many temptations, because it leads us to trust in impermanent things as if they were permanent. When these things are shown to be impermanent, our trust is destroyed, and we often fall into bitterness, anger and hatred.

Хоча обидві матеріальні і духовні частини були Богом сотвореними, тільки духовна частина –постійна, тому що вона не є складеною. Духовний світ має «географію» так, як матеріальний світ, але замість гір, річок, лісі́в, і так далі, духовна «географія» має слова, ідеї, абстрактні але всесвітні концепти і особи (бо особи тільки існують у відношенні до інших). Безсумнівно, всі ці речі є залежними один від одного, бо немає слів без концептів, і немає концептів без розуму, щоб розуміти їх, тобто особи. Так як матеріальний світ, все у духовному світі не є допоміжне, корисне і здорове. Ні, духовний світ є світом пристрастей і демонів. Наше існування не тільки має бути відданістю або до одного боку або до іншого, до матерії або до Духа, але відданість до добра з прихильністю до постійного Добра, бо наша воля природно шукає добро.  Ми будемо мати прихильність до непостійних добрих речей або до постійних добрих речей так, як Господь нам каже: «Ніхто не може двом пана́м служити: бо або одного знена́видить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити—і мамоні.» Природно, Господь Бог є паном цілого всесвіту, але особливо є паном постійних речей, бо Він є чистим Духом. Мамон ( назва старого філістинського бога) тут символізує матеріальний світ, світ грошей і всього, яке за гроші можна купити.

Although both the material and spiritual parts were created by God, only the spiritual part is permanent, because it is not composite. The spiritual world has a “geography,” just as the material world does, but instead of mountains, rivers, forests, etc., the spiritual “geography” has words, ideas, abstract but universal concepts and persons (since persons only exist in relationship to others). With a doubt, all these things are dependent on one another, since there are no words without concepts, and there are no concepts without a mind that understands them, namely a person. Just as with the material world, everything in the spiriutla world is not helpful, useful and healthy. No, the spiritual world is the world of the passions and the demons. Our existence is not only a matter of allegiance either to one side or the other, to matter or to the Spirit, but a devotion to the good with a preference for the Permanent Good, since our will naturally seeks the good. We will have an attachment to impermanent good things or to permanent good things, just as the Lord tells us: “No one can serve two masters: for he will either hate the one and love the other, or he will hold fast to the one and despise the other. You cannot serve both God and mammon.” Naturally, the Lord God is the master of the entire universe, but He is especially the master of permanent things, since He is a Pure Spirit. Mammon (the name of an old Philistine god) here symbolizes the material world, the world of money and everything that money can buy.  

Відданість до непостійних, і отже, ілюзорних речей (маючи мотив пристрасті) є відданістю до смерти. Приклад зрізаних квіток допоможе нам, щоб розуміти цю правду. Ми прикрашаємо дім і церкву зі зрізаними квітами, та їхні запах і вид подобаються нам, але ми ніколи не вважаємо те, що ці речі є постійними. Ми повинні мати ту саму думку про світові речі взагалі. Відданістю до Бога і постійних речей духовного світу, ми є свобідними, щоб використовувати тимчасові речі, коли вони є присутніми і не журитися заради відсутности цих речей, коли, накінець, вони не довго існують. Господь наш Ісус Христос, коли кажучи багатому юнако́ві, сказав, «Піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі.» Він не сказав це, тому що Він засуджував добрі речі, які Він сотворив, але, тому що Він пізнав те, що без цієї стратегії, юнак не став би досконалим через співчуття до інших.  Тим самим способом, матеріальні речі не є поганими у собі, але наше вживання робить їх добрими або поганими.

Allegiance to impermanent, and therefore, illusory things (motivated by passion) is allegiance to death. The example of cut flowers helps us to understand this truth. We decorate home and church with cut flowers, and their fragrance and appearance please us, but we never consider these things to be permanent. We should have the same opinion about worldly things generally. By devotion to God and the permanent things of the spiritual world, we are free to use temporary things, when they are present, and not grieve on account of their absence, when, in the end, they no longer exist. Our Lord Jesus Christ, when speaking to the rich young man, said, “Go, sell what you have and give it to the poor, and you will have treasure in Heaven.” He did not say this because He was condemning the good things that He Himself created, but because He knew that, without this stratagem, the young man would not become perfect through compassion for others. In the same way, material things are not bad in themselves, but our use of them makes them either good or bad.

Господь наш Ісус Христос врятує нас від смерти так, як Він піднімав цього юнака до життя, тому що Він знищує пристрасті, які беруть нас у злих звичках. Через таїнства Христові, ми є конформованими до Христа у свободі. Так, як Святий Павло нам каже, коли ми є хрещеними у Христі, ми стаємо новим створінням, з ули́ваними чеснотами Божого Життя, орієнтованим на Бога—найвищого Добра. Іншими словами, наше присвоєння у Христі є реставрацією нашої природи.

Our Lord Jesus Christ saves us from death, just as He raised this young man to life, because He destroys the passions, which keep us in evil habits. Through the Mysteries of Christ, we are conformed to Christ in freedom. Just as Saint Paul tells us, when we are baptized into Christ, we become a new creation, with infused virtues of the Life of God, oriented towards God—the Highest Good.  In other words, our participation in Christ is the restoration of our nature.

Природно, це дуже сміливо, щоб називати одну людину як «досконалу людину, гідну наслідування усіма шляхами.» Це мусульмани зробили Магомета зі страшними результатами. Проте, Господь наш Ісус Христос дійсно є досконалим чоловіком. Ніхто ніколи не був пораненим через Його імітування. Протилежно, всі люди, які прийняли Його як модель, були підсиленими і вдосконаленими у чесноті.

Naturally, it is very bold to indicate one human being as “the perfect man, worthy of emulation in every way.” The Muslims did this to Mohammed with disastrous results. Nevertheless, our Lord Jesus Christ truly is the perfect man. No one has ever been harmed through His imitation. On the contrary, all people, who have accepted Him as model, have been strengthened and perfected in virtue.