Єдність Церкви: відповідальність кожного з нас The Unity of the Church: The Responsibility of Each One of Us

Св. Павло займається відносинами між Церквою та Старим Ізраїлем, між Новим Законом благодаті та Старим Законом з його правовими приписами. Св. Павло, описуючи Тіло Христа, стверджує, що це Тіло складається як з євреїв, так і з поган. Іншими словами, «тіло» Старого Ізраїлю трансформується та розширюється, щоб потенційно охопити весь світ.

St. Paul is concerned with the relationship between the Church and the Old Israel, between the New Law of grace and the Old Law with its legal prescriptions. St. Paul, describing the Body of Christ, states that that Body is assembled from both Jews and Gentiles. In other words, the "body" of the Old Israel is transformed and expanded to potentially take in the whole world.

Історичних християн, католиків, православних, ортодоксальних і ассирійців часто критикують за прийняття того, що насмішкувато називають «теологією заміни», у якій Старий Ізраїль, слухняний Закону Мойсея, був замінений Новим Ізраїлем, слухняним Закону Христа. Однак це карикатура на правду. У нас немає теології заміни, а теології розширення. У церковній еклезіології, самоусвідомленні Церкви, Воскресіння Христа з мертвих розширило межі Божого Народу, щоб охопити цілий світ. У Бога немає двох народів, а один народ, одне Тіло, яке складається як з євреїв, так і з язичників, іншими словами, з усіх людей, які слухняні Ісусу Месії.

Historical Christians, Catholics, Orthodox, Oriental Orthodox and Assyrians are often criticized for embracing what is derisively called a "replacement theology," in which the Old Israel, obedient to the Law of Moses, has been replaced by a New Israel obedient to the Law of Christ. This, however, is a caricature of the truth. We do not have a replacement theology, but an expansion theology. In the Church's ecclesiology, the Church's understanding of itself, the Resurrection of Christ from the dead has expanded the borders of God's People to embrace the whole world. God does not have two peoples, but one people, one Body that is composed of both Jews and Gentiles, all human beings, in other words, who are obedient to Jesus the Messiah.

Ті протестантські секти, які вчать людей, що Бог тепер має два народи (старий Ізраїль, який все ще слухняний Закону Мойсея, і Церква Христа), повинні пояснити, чому поклоніння Церкви виявляє наступність зі старозавітним поклонінням. Якщо християни з язичників не були включені в «єдину, нову людину», Тіло Христа, Новий Ізраїль, коли вони прийняли хрещення в Христа, тоді чому ми використовуємо іврит у нашому поклонінні на всіх найвидатніших місцях? Дійсно, найважливіші слова в нашому богослужінні походять з цієї давньої, святої мови: Алилуя та Амінь. Так само чому перша частина чину нашого богослужіння зберігає той самий порядок, що й стародавня синагогальна служба, в якій читання з Пророків і Тори замінені лише читаннями з послань і Євангелія Нового Завіту?

Those Protestant sects, which teach people that God now has two peoples (the Old Israel, still obedient to the Law of Moses, and the Church of Christ), need to explain why the worship of the Church shows continuity with Old Testament worship. If Gentile Christians were not subsumed into "the one, new man," the Body of Christ, the New Israel, when they accepted baptism into Christ, then why do we use Hebrew in our worship in all the most prominent places? Indeed, the most important words in our worship are from this ancient, holy language: Alleluia and Amen. Similarly, why does the first part of the order of our service preserve one and the same order as the ancient synagogue service, in which the readings from the Prophets and the Torah are only replaced with readings from the epistles and Gospels of the New Testament?

Справді, Бог створив «одну нову людину» замість двох, тобто єврея та язичника. Ця правда має багато наслідків для нас як на мікрорівні, так і на макрорівні. Св. Павло каже нам, що Христос зруйнував стіну ворожнечі, яка відділяє людей одна від одної. Хоча апостол говорить про поділ між євреями та язичниками, ми бачимо, що всі поділи символічно представлені в цьому основоположному та фундаментальному поділі. Розбіжності між людьми завжди викликані хибними переконаннями. Наприклад, євреї помилково вірять, що вони можуть досягти спасіння через дотримання шестисот тринадцяти заповідей Закону Мойсея. Цією вірою вони відокремилися від Тіла Месії, Правдивого Ізраїлю. Точно так само хибні переконання завжди працюють, щоб відокремити групи людей від державного устрою Церкви.

Indeed, God has made "one, new man" in place of the two, that is, the Jew and the Gentile. This truth has many consequences for us both on the micro level as well as in the macro. St. Paul tells us that Christ has broken down the wall of enmity that separates human beings one from another. Although the Apostle is talking about the division between Jews and Gentiles, we can see all divisions symbolically represented in this seminal and fundamental division. Divisions among human beings are always caused by false beliefs. As an example, the Jews erroneously believe that they can attain salvation through observance of the six hundred and thirteen commandments of the Law of Moses. By this belief, they have separated themselves from the Body of the Messiah, the True Israel. In just the same way, false beliefs always work to separate groups of human beings from the polity of the Church.

Сьогодні вшановуємо пам’ять святителя Йосафата Кунцевича, покровителя нашої єпархії та великого світоча нашої Церкви з XVII століття. Святий Йосафат, архиєпископ Полоцький і Вітебський, загинув мученицькою смертю за єдність Церкви. Протягом свого життя він був таким великим апостолом цієї єдності, що вороги називали його «Крадієм душ». Ще до рукоположення на єпископа, будучи простим монахом, він схилив навіть Московського митрополита Ігнатія вступити до Католицької Церкви.

Today, we commemorate St. Josaphat Kuntsevych, the patron of our eparchy and a great luminary of our Church from the seventeenth century. St. Josaphat, the Archbishop of Polotsk and Vitebsk, died as a martyr for the unity of the Church. During his life, he was such a great apostle for that unity that his enemies referred to him as "the Thief of Souls." Even before his consecration as bishop, as a mere monk, he swayed even the Metropolitan of Moscow, Ignatius, to enter the Catholic Church. 

Як греко-католики, ми, як і наш отець святий Йосафат перед нами, позиціонуємось як свідки єдності Церкви. Кожному з нас потрібно протистояти хибним переконанням, які призводять до розколу в Церкві та суспільстві загалом. Кожен із нас має взяти героїчну відданість правді і тільки правді, явленій нам у Втіленому Богові Ісусі Христі. Навколо нас у світі так багато брехні. Нам потрібно протистояти всім без винятку і без компромісів заради любові Ісуса Христа, в Якому єдиному є справжній мир для нас самих, наших сімей і нашого світу.

As Greek-Catholics, we, like our father Saint Josaphat before us, are positioned as witnesses to the unity of the Church. We each need to oppose the false beliefs that lead to division in the Church and in society at large. Each of us needs to make an heroic commitment to the truth and only the truth, revealed to us in the Incarnate God Jesus Christ. There are so many lies being advanced around us in the world. We need to stand against all of them without exception and without compromise for the love of Jesus Christ in Whom alone is true peace for ourselves, our families and our world.

Єдність Церкви починається з єдності дому. Ті серед нас, хто є головами сімей, повинні бути старанними, щоб захистити членів своїх сімей від згубного впливу антихристиянських ідеологій, які панують над більшою частиною нашої культури. Голови наших сімей повинні бути зосереджені на тому, що відбувається в школах їхніх дітей, а також серед їхніх однолітків. Перш за все, це ваша відповідальність вести та навчати молитви у ваших домогосподарствах. Вашому дому потрібне молитовне правило. Вирішіть, що ви збираєтеся робити як домогосподарство в молитві, запишіть це, а потім застосуйте на практиці. Відсутність молитовного життя в сім’ї, ранкових молитов, вечірніх молитов, вервиці, а лише богослужіння в неділю протягом кількох годин – це практика, яка прирече ваших дітей на життя без віри взагалі. Прислів’я, безсумнівно, правдиве: «Якщо ви змалку не навчили дітей знати Бога, то до кінця віку будете розказувати Богові про своїх дітей.»

The unity of the Church begins with the unity of the home. Those among us who are the heads of families must be diligent to guard the members of their families from the harmful effects of the anti-Christian ideologies that hold sway over much of the culture around us. The heads of our families need to be focused on what is going on in their children's schools, as well as among their peer groups. Above all, it is your responsibility to lead and teach prayer in your households. Your household needs a rule of prayer. Decide what you are going to do as a household in the area of prayer, write it down and then put it into practice. Having no life of prayer in the household, no morning prayers, no evening prayers, no rosary, but only worshipping on Sunday for a couple of hours is a practice that will condemn your children to a life with no faith at all. The proverb is certainly true: "(Якщо ви змалку не навчили дітей знати Бога, то до кінця віку будете розказувати Богові про своїх дітей) If you do not teach your children to know God from the time they are little, to the end of your life you will be telling God about your children."