«Він став, як губка для її сліз» "He Became Like a Sponge for Her Tears"

 

Чудо, яке вчинив Господь Ісус у сьогоднішньому Євангельському читанні, показує нам дві важливі істини. По-перше, це показує нам, що немає нічого могутнішого за Слово Боже. На початку, як ми читаємо в першій книзі Біблії, Книзі Буття, все Сотворіння і все в ньому було створено Словом Божим. Бог сказав Своє Слово і в результаті виникло все, що існує. Подібним чином ми бачимо силу Слова Божого на сторінках Святого Письма в усій історії людства. Ми бачимо багато випадків, коли Господь спасав Свій народ Словом. Фактично, щоб показати нескінченний обсяг Своєї влади, Бог врятував Свій народ біля Червоного моря лише частиною слова. Лише однією літерою, єврейською літерою Тав, Він розділив море надвоє, дозволивши Своїм людям перетнути морські глибини по суші, і цією ж літерою Він потім знову об’єднав море, потопивши фараона та його всю армію. Якби Господь Бог міг зробити таке велике диво лише з однією буквою, однією частиною слова, що б Він міг зробити з повнотою Свого Слова? Що ж, у во́дах Хрещення ми бачимо, що всі Божі вороги, всі демонські сили потоплені Словом Божим.

The miracle worked by the Lord Jesus in today's Gospel reading shows us two important truths. First, it shows us that nothing is more powerful than the Word of God. In the beginning, as we read in first book of the Bible, the Book of Genesis, the entire Creation and everything in it was created by the Word of God. God spoke His Word and, as a result, everything that exists came into being. In a similar way, we see the power of the Word of God throughout the pages of the Scripture, throughout human history. We see many cases in which the Lord saved His people with a Word. In fact, to show the infinite scope of His power, God saved His people at the Red Sea with only a part of a word. With only a single letter, the Hebrew letter Tav, He divided the sea in two, allowing His people to cross the depths of the sea on dry ground, and by the same letter He then brought the sea back together, drowning the Pharaoh and his entire army. If the Lord God could do such a great wonder with only one letter, one part of a word, what could He do with the fullness of His Word? Well, in the waters of Baptism, we see that all God's enemies, all the demonic forces, are drowned by the Word of God.

Напередодні Своїх життєдайних страждань і смерті в Гетсиманському саду Господь Ісус вимовив єдине слово — Божественне Ім’я, сили якого вистачило, щоб повалити всіх Його ворогів. Природно, його сила була достатньо великою, щоб знищити їх усіх, якби Він цього забажав, але Його вороги мали мету, яку мали виконати в Його божественному плані. Змушуючи їх падати назад, вимовляючи Ім'я, показувало, що Він, Всемогутній Бог, видав Себе вільно.

On the eve of His life-giving suffering and death, in the Garden of Gethsemane, the Lord Jesus spoke a single word, the Divine Name, and its power was sufficient to knock down all of His enemies. Naturally, its power was great enough to destroy all of them, if He had willed it so, but His enemies had a purpose to fulfill in His divine plan. Making them fall backwards with the utterance of The Name showed that He, the Almighty God, was giving Himself up freely.

У сьогоднішньому Євангельському читанні Господь Ісус словом воскрешає сина вдови. Сила Слова Божого воскрешає до життя навіть мертвих. Слово Боже дає життя, куди б воно не прийшло.

In today's Gospel reading, the Lord Jesus raises the son of the widow with a word. The power of the Word of God raises even the dead to life. The Word of God imparts life wherever it goes.

Сила Слова Божого є достатньою, щоб воскресити померлого сина вдови. Але чому тоді Господь Ісус також торкається? Св. Лука розповідає нам у цьому читанні, що Господь Ісус доторкнувся до носила померлого. Чому цей жест, коли, як ми знаємо, Він воскресив Лазаря з мертвих одним Своїм Словом без будь-якого дотику? Господь Ісус торкається носила цього мерця, щоб ми могли дізнатися ще одну правду. Тут ми бачимо, що Тіло Христове є Джерелом життя. Життя приходить до мертвого тіла сина вдови через Тіло Сина Діви, Сина Божого. Своїм дотиком Він бере на Себе гріх і його наслідки. Св. Єфрем Сирін висловлює це гарно, поетично. Він каже: «Живоносне Тіло Його стало губкою для сліз матері та Джерелом життя для померлого».

The power of the Word of God is sufficient to raise the widow's dead son. But then why does the Lord Jesus also touch? St. Luke tells us in this reading that the Lord Jesus touched the bier of the dead man. Why this gesture, when, as we know, He raised Lazarus from the dead by His Word alone without any touch? The Lord Jesus touches the bier of this dead man, so that we can learn an additional truth. Here we see that the Body of Christ is the Source of life. Life comes to the dead body of the widow's son from and through the Body of the Virgin's Son, the Son of God. Through His touch, He takes sin and its consequences upon Himself. St. Ephrem the Syrian puts this in a beautiful, poetic way. He says, "His life-giving Body became like a sponge for the mother's tears and a Source of life for the dead man."

Усі ми приймаємо Його життєдайне Слово і також дотик. У Божественній Літургії ми насичуємося всемогутнім Словом Божим і торкаємося зсередини Тілом Христовим в Божественній Євхаристії. За словами святого Єфрема, Сам Христос став, як губка, щоб увібрати сльози наших страждань, з’єднавши їх зі Своїми стражданнями. Таким чином, Він надає нашим стражданням вічний сенс і значення. Ця сама губка вбирає наші гріхи. Він бере на Себе всі наші гріхи через Хрещення і Святу Сповідь. Вони повністю зникають, тому що всередині цієї губки вже є океан любові.

All of us receive His life-giving Word and touch as well. In the Divine Liturgy, we are fed with the all-powerful Word of God and we are touched within by the Body of Christ in the Divine Eucharist. In the words of Saint Ephrem, Christ Himself has become like a sponge to soak up the tears of our sufferings, uniting them to His own suffering. Thus, He gives our sufferings eternal meaning and significance. This same sponge soaks up our sins. He takes all our sins on Himself through Baptism and Holy Confession. They completely disappear, because within that sponge is already an ocean of love.

Як Христос став для нас, як губка, взявши на Себе наші страждання та гріх Своїм Словом і Своїм дотиком, так і ми станемо як губки в служінні нашим ближнім. Будьмо уважні до полегшення страждань інших, скеровуючи їх до Бога своїми вчинками. Як Христос торкається нас із любов’ю та співчуттям, нехай торкаємося один одного зі співчуттям, яке принесе їм зцілення, яке може прийти лише від Бога. Нехай принесемо їм надію на Царство Небесне.

As Christ became like a sponge for us, taking our suffering and sin on Himself by His Word and His touch, let us become like sponges in the service of our neighbors. Let us be attentive to alleviating the sufferings of others by directing them to God by our deeds. As Christ touches us with love and compassion, let us touch one another with a compassion that will bring them the healing that can only come from God. Let us bring them the hope of the Kingdom of Heaven.