Лікування паралічу: зробити те, що є неприйнятним, прийнятним Curing Paralysis: Making What is Unacceptable, Acceptable

Це євангельське читання Другої неділі Великого посту спонукає нас до роздумів над діянням Господа на шляху спасіння. Господь систематично руйнує діла диявола. Кульмінацією цього великого спасіння, провіщеного в Старому Завіті, є велика хитрість: життєдайні страждання, смерть і воскресіння Спасителя. Те, що здавалося великою поразкою, виявилося остаточною перемогою.

This gospel reading for the Second Sunday of Great Lent leads us to reflect on the work of the Lord in the way of salvation. the Lord systematically destroys the works of the devil. The culmination of this great salvation, foretold in the Old Testament, is the great ruse: the Savior's life-giving suffering, death and resurrection. What appeared to be a great defeat turned out to be the ultimate victory.

Насправді параліч ніколи не згадується в Старому Завіті. Натомість давньоєврейська мова, здається, розрізняла різні ступені «кульгавості». Давньоєврейське визначення кульгавості означає повну або часткову нездатність рухатися. У Святому Письмі часто говориться про кульгавість. Кульгаві - це категорія людей у Старому Завіті, яким Бог обіцяє допомогти і розрадити. Ми бачимо це, наприклад, у пророцтві Ісаї, ми читаємо, що в часи Месії, коли Ізраїль буде відновлений: «Тоді стрибатиме кульгавий, як олень, і язик німого буде кричати: Радість, бо в пустині вирвуть води, а в Аравії потоки». Подібним чином у пророцтві Єремії пророк передрікає перемогу кульгавих у часі відновлення I завершення всього: «Ось Я веду їх із північного краю, і зберу їх із глибини землі, серед них сліпий і кульгавий, вагітна і породілля разом; Чудова громада, вони сюди ще повернуться».

Paralysis is actually never mentioned in the Old Testament Scriptures. Instead, the ancient Hebrew language seems to have distinguished between various degrees of "lameness." The ancient Hebrew definition of lameness is complete or partial inability to move. Frequently, lameness is spoken of in the Scriptures. The lame are a category of people in the Old Testament, whom God promises to help and console. We see this, for example, in the prophecy of Isaiah, we read that in the time of the Messiah, when Israel is restored: "Then the lame will leap like a deer, and the tongue of the mute will shout for joy. For waters will break forth in the wilderness and streams in the Arabah." Similarly, in the prophecy of Jeremiah, the prophet foretells the victory of the lame in the time of the restoration of consummation of all things: “Behold, I am bringing them from the north country, and I will gather them from the remote parts of the earth, among them the blind and the lame, the woman with child and she who is in labor with child, together; A great company, they will return here."

Чому така увага до кульгавого? Чи це просто той факт, що вони є категорією людей, які страждають? Ні, увага до цієї теми в Святому Письмі зумовлена різними обмеженнями Мойсеєвого Закону. Такі категорії, як кульгаві та сліпі, були неприйнятними в очах Господа, Бога Ізраїля. Наприклад, у Книзі Повторення Закону, Закон прямо забороняє приносити в жертву кульгавих і сліпих: «Але якщо в ньому буде якась вада, як-от кульгавість або сліпота, або якась серйозна вада, то не приносіть її в жертву Господеві Богові вашому». Крім того, ми знаходимо в пророцтві Малахії, що, хоча ці види жертвоприношень були заборонені законом, Ізраїль все одно приносив у жертву сліпих і кульгавих тварин. Це викликало гнів Господа. Господь сказав через Малахію: «Ви приносите осквернену їжу на Мій вівтар. Але ви говорите: «Чим ми осквернили Тебе?» Тим самим ви говорите: «Стіл Господній погорджується». Але коли ви приносите сліпий на жертву, хіба це не зло? А коли ви приносите кульгавих і хворих, хіба це не зло? Чому б не запропонувати це своєму наміснику? Чи він буде задоволений вами? Чи прийме вас ласкаво?» говорить Господь сил».

Why all this attention to the lame? Is it merely the fact that they are a category of human beings who are suffering? No, the attention to this topic in the Scriptures is because of various strictures of the Mosaic Law. Categories such as the lame and blind were unacceptable in the sight the Lord, Israel's God. For example, in the Book of Deuteronomy, the Law explicitly forbids the offering of sacrifices that are lame and blind: "But if it has any defect, such as lameness or blindness, or any serious defect, you shall not sacrifice it to the Lord your God." Further, we find in the prophecy of Malachi that, although these kinds of sacrifices were forbidden by the law, Israel was sacrificing blind and lame animals anyway. This was provoking the anger of the Lord. The Lord said through Malachi: "You are presenting defiled food upon My altar. But you say, ‘How have we defiled You?’ In that you say, ‘The table of the Lord is to be despised.’ But when you present the blind for sacrifice, is it not evil? And when you present the lame and sick, is it not evil? Why not offer it to your governor? Would he be pleased with you? Or would he receive you kindly?” says the Lord of hosts."

Крім того, так само, як це було з тваринними жертвами в домі Господа під Мойсеєвим Законом, так було і з людьми, які були на службі Господу. Господь заборонив Мойсею дозволяти кульгавим священикам виконувати будь-яке служіння. Вони були відсторонені від служіння Храму.

Further, just as it was with the animal sacrifices in the Lord's house under the Mosaic Law, so it was with the human beings that were in the Lord's service. The Lord forbade Moses to allow lame priests to exercise any ministry. They were excluded from the service of the Temple.

Отже, те, що Господь Ісус робить у Своїх зціленнях паралізованих, робить прийнятними те, що є неприйнятним для Бога. Він знову включає тих, хто був виключений з присутності Господа.

Therefore, what the Lord Jesus is doing in His cures of paralytics is making things that are unacceptable to God, acceptable. He is re-including those who had been excluded from the presence of the Lord.

Отже, чому ми кульгаві, і як ми через цю кульгавість виключені з присутності Господа? Щоб відповісти на це важливе запитання, ми повинні згадати, що у звичайному біблійному способі вираження «ходити» є ілюстрацією всього життя. У першому псалмі читаємо, наприклад, «Блажен муж, що не ходив на раду безбожних». Наші гріхи виключають нас із присутності Господа, тому що ніщо нечисте не може увійти в присутність Господа. Кульгавість гріха робить нас неприйнятними в очах Господа. Щоб спастися і увійти в Царство Небесне, ми повинні змінитися, але ми не можемо змінитися. Ми кульгаві.

So, how are we lame, and how are we, by that lameness, excluded from the Lord's presence? To answer this important question, we must recall that in the Bible's usual mode of expression "to walk" is an illustration of all of life. We read in the first psalm, for example, "Blessed is the man, who has not walked in the counsel of the wicked." We are excluded from the Lord's presence by our sins, because nothing impure can enter into the Lord's presence. The lameness of sin makes us unacceptable in the sight of the Lord. In order to be saved and enter into the Heavenly Kingdom, we have to change, but we cannot change. We are lame.

Чоловіка з Євангелія несуть до Господа чотири чоловіки. Це означає, що ми звертаємося до Господа за зцілення через практику чесноти. Є чотири кардинальні чесноти. Тому цифра чотири означає ціле. Ці природні чесноти також не можуть нас оздоровляти, але вони можуть наблизити нас до Господа, на Якого наша єдина надія. Через покаяння ми приходимо до Господа за прощення наших гріхів.

The man in the gospel reading is carried to the Lord by four men. This signifies that we approach the Lord for healing through the practice of virtue. There are four cardinal virtues. Therefore, the number four stands for the whole. These natural virtues can't save us either, but they can bring us closer to the Lord in Whom is our only hope. Through repentance, we come before the Lord for the forgiveness of our sins.

Господь, благий і милосердний, зцілює нас, якщо ми приступаємо до Нього з покаянням. На диво наша кульгавість зцілена. Від того, що нас виключили з Його присутності, ми тепер стрибаємо, як олені, тому що Він наповнює наш розум Своїм власним натхненням.

The Lord, Who is kind and merciful heals us if we approach Him in repentance. Wondrously, our lameness is healed. From being excluded from His presence, we now leap like a deer, because He fills our minds with His own inspiration.

У молитві принесіть Христу Богу нашому різні кульгавості твої. Які прихильності до гріха нам потрібно, щоб Він зцілив? Запропонуйте Йому постійні обставини, які спонукають нас до гріха. Можливо, всередині нас є демонічні фортеці: стійкі злі звички та моделі, які постійно виникають в ті самі часи та обставини. Підходьте з покаянням, у дуже особистий спосіб, і просіть зцілення. Вирішіть дотримуватися поради святого апостола Павла в його листі до євреїв і співпрацювати та брати участь у власному зціленні: «Підніміть ваші опущені руки, і зміцніть ваші слабкі коліна, і випростуйте стежки для ваших ніг, щоб те, що кульгаве, було не розлученим, а радше зціленим, старайтеся перебувати в мирі з усіма і в святості, без якої ніхто Господа не побачить».

In prayer, offer to Christ our God your various kinds of lameness. What kinds of attachments to sin do we need Him to heal? Offer Him the persistent circumstances that lead us to sin. Perhaps there are demonic fortresses within us: enduring evil habits and patterns that arise continually in the same times and circumstances. Approach with repentance, in a very personal way, and ask for healing. Resolve to follow the advice of the Holy Apostle Paul in his letter to the Hebrews and cooperate and participate in your own healing: "Lift your drooping hands and strengthen your weak knees, and make straight paths for your feet, so that what is lame may not be put out of joint but rather be healed. Strive to be at peace with all men, and for the holiness without which no one will see the Lord."