ЯК ЗАКХЕЙ, МИ МУСИМО ПІДНІМАТИСЯ НА ДЕРЕВО LIKE ZACCHAEUS, WE MUST ASCEND A TREE

Брати й сестри у Христі—Христос Раждається!

У Євангелії, Господь ніколи не являє ніщо, яке є безкори́сним і без значення. Кожна деталь має глибоке значення, яке ми можемо уживати для навчання і духовного росту.  Наприклад, у євангельському читанні минулого понеділка, сліпий Вартімай, син Тімая, знімає його мантію, коли він чує те, що Господь Ісус кличе його. Це означає те, що ми мусимо знімати «стару людину» з її хтивостями і бажаннями, щоб відповідати до покликання Господа, і приймати зцілення наших пристрастей.

In Gospel, the Lord never reveals anything that is useless or without meaning. Every detail has deep meaning, which we can use for instruction and spiritual growth. For example, in the Gospel reading of last Monday, the blind man Bartimaeus, the son of Timaeus, takes off his cloak, when he hears that the Lord is calling him.  This signifies that we must take off the “old man” with its lusts and desires, in order to respond to the call of the Lord, and to receive the healing of our passions.

Ми повинні пам’ятати те, що на початку, Господь нам, людям, дав природні енергії. Ці природні енергії стали тлінними у гріхопадінні наших перших предків. Вони стали пристрастями—безладними, природними енергіями, не довго підвладними до причини. Святе Письмо і навчання святих отців показують нам те, що є вісьмома пристрастями- трьома, які зажурять тіло, трьома, які зажурять душу, і двома, які зажурять духа. Три, які зажурять тіло, є- обжерливістю, хтивістю і жадібністю. Три, які зажурять душу, є—гнівом, марністю, і журбою. Дві, які зажурять духа, є – зневірою і гордістю.

We should remember that, in the beginning, the Lord gave to us human beings natural energies. These natural energies became corrupted in our first parents’ fall into sin. They became passions—disordered natural energies, no longer subjected to reason, but controlled by demons.  The Holy Scriptures and the teaching of the holy fathers demonstrate to us that there are eight such passions: three that afflict the body, three that afflict the soul, and three that afflict the spirit. The three, which afflict the body, are: gluttony, lust and avarice. The three, which afflict the soul, are: anger, vainglory and sadness. The two that afflict the spirit are: despondency and pride.

Пристрасті є дуже великою хворобою у нас, яка називається «смертю,» тому що її результат є нашою десінтеграцією. Мета нашого духовного життя є тим, щоб убивати пристрасті, і тож бути зціленими.  Господь наш Ісус Христос нам дає терапі́ю, якою ми можемо бути зціленими, комбінацію позитивних і негативних ліків. Ця терапія включає святі таїнства і молитви, а також піст і омертвіння. 

The passions are a very great sickness in us, which is called “death,” because its result is our disintegration. The goal of the spiritual life is to kill the passions, and thus be healed. Our Lord Jesus Christ gives to us the treatment, by which we are able to get well, a combination of positive and negative remedies.  This treatment includes the sacraments and prayers, but also fasting and mortification.

Сьогодні, у євангельському читанні, ми знайдемо подібні деталі, які мають дуже глибоке значення. Митар Закхей бажає дивитися на Ісуса, але він занадто короткий, і отже не може бачити заради натовпу. Тож, що він вирішує робити? Він вирішує бігти перед натовпом, і підніматися на дерево.  Ми повинні нотувати те, що він вирішує підніматися на дерево, не на стіну, не на вежу, але на дерево. Урок цієї деталі. Щоб бачити Ісуса і бути з Ісусом Христом, ми мусимо підніматися на дерево. Вперше, ми мусимо розділитися від натовпу, і підніматися на дерево. Що це означає? Точно так, як Господь нам каже- «Коли хтось хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за Мною.» Боротьба проти наших пристрастей є обов’язком для нас, тому що ми є учнями Господа Ісуса. Так, як ми бачимо у історії митаря Закхея, ми вирішуємо співпрацювати з благодаттю Божою—ми вирішуємо підніматися на дерево—але, вкінці, ми узнаємо те, що наша співпраця є Божим даром.

Today in the Gospel reading, we find similar details, which have very deep meaning. The tax-collector Zacchaeus desires to see Jesus, but he is too short, and therefore is unable to see on account of the crowd. Thus, what does he decide to do? He decides to run ahead of the crowd, and climb a tree. We should note that he decides to climb a tree, not a wall, not a tower, but a tree.  There is a lesson in this detail. In order to see Jesus and be with Jesus Christ, we must ascend a tree. First, we must separate ourselves from the crowd, and ascend a tree. What does this mean? Exactly what the Lord Jesus told us: “If anyone would come after Me, let him deny himself, take up his cross and follow Me.” The battle against our passions is an obligation for us, because we are disciples of the Lord Jesus. Just as we see in the story of the tax-collector Zacchaeus, we decide to cooperate with the grace of God—we decide to ascend the tree—but, in the end, we discover that our cooperation is God’s gift.

Іншими словами, хрест є есенціальним до нашого християнського життя. Наше духовне життя складається з сприйняття хрестових страждань. Якщо ми сприймаємо страждання Господа нашого з любов’ю, ми є на правдивому шляху до воскресіння і спадкоємства небесного царства, але якщо ми відкидаємо страждання хреста Ісуса, тоді ми загубимо наше спадкоємство. Ми мусимо приймати звичай, яким ми розуміємо наше страждання як участь Христового страждання, і мусимо розуміти Христове страждання як лік, який може зцілити цілий світ.

In other words, the cross is essential to our Christian life. Our spiritual life consists of the embrace of the sufferings of the Cross. If we embrace the sufferings of Our Lord with love, we are on the right road to the resurrection and inheritance of the heavenly kingdom, but if we reject the suffering of the Cross of Jesus, then we lose our inheritance. We must acquire the habit of understanding our suffering as a share of Christ’s sufferings, and we must understand Christ’s sufferings as the remedy, which is able to heal the whole world.

В наступну неділю, вже початок Великопосної Тріоди. Це дуже добрий час, щоб думати про конкретні шляхи, якими ми можемо приймати терапію, яку Господь Бог зволив для нашого здоров’я і оновлення. Мабуть, ми в змозі додержати древній звичай, яким ми пи́шемо два добрі ді́ла, які ми згоджуємося, щоб практикувати під час Великого Посту, одне добре діло у молитві, і одне милостиве діло. Тим шляхом, нехай починаємо наше зцілення від пристрастей і знову приймаємо наше спадкоємство у царстві Божому.

Next Sunday is already the beginning of the Lenten Triodion. This is a very good time to think about concrete ways, in which we can embrace the treatment, which the Lord God has prescribed for our health and renewal.  Perhaps, we can observe the ancient custom, by which we write down two good works, which we agree to practice during the Great Fast, one, a good work in the area of prayer, and one, a work of mercy. In this way, let us begin our healing from the passions and regain our inheritance in the kingdom of God.