Одяг, обрус і пояс: мощі як допоміжні засоби для чесноти віри A Robe, a Cloth and a Belt: Relics as Aids to the Virtue of Faith

У літні місяці Церква вшановує найрізноманітніші мощі, речі, які були тісно пов’язані з окремими святими особами під час їхнього земного життя. Першим прикладом було свято, яке ми святкували вчора, свято розміщення ризи Пресвятої Богородиці в присвяченій Їй церкві у Влахернському палаці в Константинополі. Друге з цих великих реліквійних свят відзначається 16 серпня, у свято ікони Господа нашого Ісуса Христа «Нерукотворної». Згідно з народним переказом, ця ікона чудесним чином виникла, коли Сам Господь притулив Свій лик до полотна. Нарешті, третє велике свято реліквійне - це покладання поясу Пресвятої Богородиці в церкві, присвяченій Їй, у Халкопратеї (кварталі робітників бронзи) Константинополя.

During the summer months, the Church commemorates a great variety of relics, things that were intimately associated with certain holy persons during their earthly lives. The first example was the feast that we celebrated yesterday, the feast of the placement of the robe of the Most Holy Mother of God in the church dedicated to her in the Vlachernae Palace in Constantinople. The second of these great relic feasts is celebrated on the 16th day of August, the feast of the Icon of Our Lord Jesus Christ "Not Made By Hands." According the popular legend, this icon was miraculously produced when the Lord Himself pressed His face against a cloth. Finally, the third great relic feast is the placement of the belt of the Most Holy Mother of God in the church dedicated to her in the Chalcoprateia (Bronze-workers' Quarter) of Constantinople.

Оскільки все це відбувається влітку, ми маємо чудову нагоду роздумувати над використанням мощей у Церкві як допоміжних засобів для віри. Серед інших чеснот віра займає першочергове становище, тому що в цьому світі, щоб практика будь-якої чесноти була приємною Богові, вона має бути викликана вірою. Іншими словами, для того, щоб інші чесноти подобалися Богові, віра має бути нашим мотивом і причиною для її застосування. Терпіння до наших ближніх має народжуватися з віри, оскільки воно спонукається досконалою любов’ю до Бога та наших ближніх заради Нього. Подібним чином чесноти чистоти та цнотливості мають випливати з віри, оскільки, знову ж таки, вони мають базуватися на пошані до Божого образу в оточуючих нас. Проституція або використання порнографії є ​​серйозною неповагою до образу Бога. Ми використовуємо божественний образ як засіб для власного задоволення. Подібним чином можна було б продемонструвати, що кожна інша чеснота повинна народжуватися з віри, щоб бути приємною Богові.

With all of this happening during the summer, we have a perfect opportunity to meditate on the use of relics in the Church as aids to faith. Among the other virtues, faith has a preeminent position, because in this world, in order for the practice of any virtue to be pleasing to God it has to be actuated by faith. In other words, in order for the other virtues to please God, faith has to be our motive and reason for practicing it. Patience with our neighbors has to be born of faith, since it is motivated by perfect love of God and our neighbours for His sake. Similarly, the virtues of purity and chastity have to spring from faith, since, there again, they must have their foundation in respect for God's image in those around us. Prostitution or the use of pornography is a grave disrespect to the image of God. We are using the divine image as a means to our own gratification. In a similar way, it could be demonstrated how every other virtue must be born of faith, in order to be pleasing to God. 

Оскільки віра дуже важлива для наших випробувань у цьому світі, Бог дав нам певну допомогу вірі. Він дав нам певні речі, які полегшують віру, наближаючи Його та Його святих до нас у нашому власному розумінні. Звичайно, насправді Він не може бути ближчим до нас, ніж Він є. Він всюди присутній і наповнює все. Речі існують лише тому, що Він присутній у них через Своє знання. Саме Його знання про речі підтримує їх існування.

Since faith is so essential to our trials in this world, God has given us certain helps to faith. He has given us certain things that make faith easier by bringing Him and His holy ones closer to us in our own reckoning. Of course, in reality, He cannot be closer to us than He is. He is everywhere present and filling all things. Things only exist because He is present in them by means of His knowledge. It is His knowledge of things that keeps them in existence. 

Тим не менш, оскільки ми грішні і працюємо у великому неві́гластві в цьому житті, іноді Бог здається дуже далеким від нас. Іноді здається, що Небо мовчить, ніби Бог не хоче або не може відповісти на наші молитви. Бог у Своєму милосерді дає нам приналежності, щоб подолати цю фальшиву відстань, зробивши Його, Його ангелів і Його святих відчутними та близьки́ми. Одним із прикладів цього є існування святих ікон у Церкві. Через посередництво ікон ми можемо бачити Бога і святих Божих. Через ікони ми можемо по́думки увійти в духовний світ і поговорити з його мешканцями віч-на-віч.

Nevertheless, because we are sinful and labor in great ignorance in this life, sometimes God seems very far away from us. Sometimes Heaven seems silent, as if God is unwilling or unable to answer our prayers. God in His mercy gives to us appurtenances to bridge this false distance by making Him and His angels and His saints tangible and near at hand. One example of this is the existence of the holy icons in the Church. Through the mediation of the icons, we can see God and the holy ones of God. Through the icons we can mentally enter into the spiritual world and speak to its denizens face to face.

Іншою великою допомогою для віри є мощі, подібними до яких ми святкуємо на ці свята протягом усього літа. Моща – це насамперед тіло того, хто був другом Бога. Коли святий помирає, він, як і всі інші люди, залишає своє тіло в могилі чекати воскресіння. Тіло святого стає для нас засобом благословення і зцілення, якщо ми приступаємо до нього з вірою. Так само деякі речі, які були пов’язані зі святим за його життя, також можуть стати животворними реліквіями, якщо ми з вірою ними користуємося. Оскільки тіла Господа нашого Ісуса Христа та Його Пресвятої Матері вже воскресли з мертвих, ми не маємо їхніх тіл, але маємо деякі речі, які були пов’язані з ними в їхньому чеснотному житті. Разом святі ікони і мощі нагадують нам, що життя це не життя. Справжнє життя чекає на нас у майбутньому світі. В тому світі доступна для нас справжня слава. Ось чому тіла святих і речі, які вони залишили після себе в цьому світі, виливають приємні пахощі чудес. Це аромат справжнього життя, яке поділяють Отець, Син і Святий Дух.

Another great aid to faith are the relics the like of which we celebrate on these feasts throughout the summer. A relic is primarily the body of one who was a friend of God. When the saint dies, he, like all other human beings, leaves his body in the grave to await the resurrection. The saint's body becomes a means of blessing and healing for us if we approach it with faith. In the same way, certain things that were associated with the saint during his lifetime also can become life-bearing relics if we use them with faith. Since the bodies of Our Lord Jesus Christ and His Holy Mother have already been raised from the dead, we do not have their bodies, but we have some things that were associated with them in their virtuous lives. Together, the holy icons and the relics are reminders to us that this life is not life. True life awaits us in the world to come. That world is where true glory is accessible to us. This is the reason why the bodies of the saints and the things that they have left behind them in this world pour forth the sweet fragrance of miracles. It is the fragrance of real life shared by the Father, the Son and the Holy Spirit.