ПОДВІЙНЕ СВІТЛО СВЯТОГО ВОСКРЕСІННЯ THE TWOFOLD LIGHT OF THE RESURRECTION

 

Минулої ночі, воскресіння Господа нашого Ісуса Христа було промовлене читанням Євангелія під час Літургії Святого Василія Великого.  Сьогодні, під час цієї Літургії Святого Йоана Златоустого, ми читаємо євангельське читання від початку Євангелія Святого Йоана Богослова.  Згідно простого значення цього читання, воно не про воскресіння, але про воплочення Господа нашого. Фактично, у інших Церквах, це читання є читаним під час сезону Різдва Христового.  Отже, чому це читання на Пасху? Мабуть, наше розмірковування зможе виявити рацію цього вибору. 

Коли ми розмірковуємо над цим читанням, знаходимо глибину значення, яке доповнює читання воскресіння, яке ми чули минулої ночі.  Нехай духовно ідемо до Єрусалиму, до цього саду, в якому гріб Господній.  Ми можемо супроводжувати побожних жінок, удосвіта, коли вони прийшли до гробу, щоб пома́зати померле тіло Господа нашого.  Євангеліє нам каже, що ці жінки прийшли до гробу удосвіта, коли світ був ще темним.  З великою темрявою, світло блискавки небесного ангела і його сяюча риза є дуже великим контрастом. Іншими словами, перед матеріяльним світанком, дійсне світло світило від гробу Господа вранці воскресіння Христового.  Через дію святого ангела, світ навколо гробу сповнений світлом.  Ми супроводжуємо цих жінок в перший день тижня—в день, в який Бог розпочав Його роботу сотворення, коли Він сказав, «Нехай буде світло!» Як старе сотворення починалося зі світлом, так знову-сотворення починалося зі світлом, коли Бог зволив загоїти ра́ни Його сотворення задля нас. 

Last night, the resurrection of our Lord Jesus Christ was proclaimed in the reading of the Gospel during the Liturgy of St. Basil the Great.  Today, during this Liturgy of St. John Chrysostom, we read the Gospel reading from the beginning of the Gospel of St. John the Theologian.  According to the simple meaning of this reading, it is not about the resurrection, but rather about the Incarnation of our Lord.  Actually, in other Churches, this reading is read during the season of the Nativity of Christ.  Therefore, why is this reading on Pascha? Perhaps our meditation is able to reveal the reason for this choice.

When we meditate upon this reading, we find a depth of meaning, which complements the reading about the resurrection, which we heard last night.  Let us spiritually go to Jerusalem, to that garden, in which is the tomb of the Lord.  We can accompany the devout women, early in the morning, when they came to the tomb to anoint the dead body of our Lord.  The Gospel tells us that these women came to the tomb in the early morning, when the world was still dark.  With this great darkness, the light of the lightning flash of the heavenly angel and his shining garment is a very great contrast.  In other words, before the material dawn, the true light shone from the tomb of the Lord on the morning of the resurrection of Christ.  Through the work of the holy angel, the world around the tomb was filled with light.  We accompany these women on the first day of the week, on which God began His work of creation, when He said, “Let there be light!” Just as the old creation began with light, so also the re-creation began with light, when God deigned to repair the injuries of His creation for our sake.

Святий Йоан у його Євангелії нам каже, що «У Ньому було життя, і життя було—світло людей. І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.» Тим самим способом, Святий Йоан нам каже у Одкровенні про новий Єрусалим, місто Божого вибраного народу, «місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб вони світили йому; бо слава Божа освітила його, і світильник його—Агнець. Ходитимуть народи в світлі його.» Божий народ так, як всі люди, потребує світла, щоб жити, ходити і працювати, і Господь сам буде цим світлом, щоб просвітити всіх. Божому народові не треба мати світло сонця або світильника, тому що Святий Дух є джерелом просвічення.  Природно, ми не розуміємо цей уривок буквально, а звичайно наші матеріяльні очі потребують фізичного світла сонця та інших джерел. Але це виявляє важливішу правду, тобто, у Господньому знову-сотворенні, Бог стає базою морального вирішення для людського роду, щоб цим світлом не довго блудити а стати досконалими через Божу благодать. 

St. John tells us in his Gospel, “In Him was life, and the life was the light of men, and the light shone in the darkness, but the darkness did not overcome it.” In the same way, St. John also tells us in the Apocalypse about the new Jerusalem, the city of God’s chosen people, “the city does not need sun or moon to shine on it, for God’s glory illumined it, and its lamp was the Lamb. The peoples will walk in its light.” God’s people, just like all people, needs light in order to live, to walk and to work, and the Lord Himself will be this light, in order to enlighten everyone.  God’s people have no need of the sun or a lamp, because the Holy Spirit is the source of illumination.  Naturally, we do not understand this passage literally, for, of course, our material eyes need the physical light of the sun and other sources.  But this reveals a more important truth, namely, that in the Lord’s re-creation, God becomes the basis of moral judgment for the human race, so that, by this light, we can no longer err or go astray, but become perfect through God’s grace. 

Боже світло є виявленням і силою, тому що Господь наш Ісус Христос показав нам спосіб, як жити Його прикладом, але Він також дав силу, щоб звершити намір через благодать Його таїнств, які відновлюють людську природу.  Ми не можемо приймати силу святих таїнств крім того, що ми вирішимо змінити наше життя згідно Його прикладу, бо це було важливим наміром Його втілення, щоб показати новий закон через Його поведінку.  Якщо ми приймаємо силу Його таїнств без резолюції, щоб змінити наше життя від шляху гріха, марно приймаємо Його благодать.

God’s light is revelation and power, because our Lord Jesus Christ showed us the way to live through His example, but He also gave us power to accomplish our intention through the grace of His mysteries, which renew our nature.  We cannot receive the power of the holy mysteries, unless we decide to change our life according to His example, for this was an important intention of His incarnation: to demonstrate a new law through His behaviour.  If we accept the power of His mysteries without the resolution to change our life from the way of sin, we accept His grace in vain.

Ми повинні дякувати Богові за це подвійне світло, яке виявляє шлях життя через приклад Христа і дає нам силу, щоб звершити відновлення нашої природи.  Це світло воскресіння, яке закликає нас, щоб змінити наше життя і, отже, брати участь у радості Царства Небесного.  Це мотив нашої любови до Нього: Він помер, щоб показати нам шлях до спасіння і дати нам силу, якою можна наслідувати Його.  Ми повинні вирішити, щоб ексаменувати наше сумління про те, як ми мусимо змінитися заради з’єднання з Христом.  І також, ми повинні молитися за світло—світло Христове, що просвічує всіх—світло, яке нам показує шлях до спасіння через приклад Христа і дає нам чесноти наслідування Христа через святі таїнства.

We should thank God for this two-fold light, which reveals the way of life through the example of Christ and gives us power to accomplish the renewal of our nature.  This is the light of the resurrection, which calls us to change our life, and therefore to take part in the joy of the Kingdom of Heaven.  This is the motive of our love for Him: He died to show us the way to salvation and to give us the power to follow Him.  We ought to decide to examine our consciences concerning the things, which we have to change for the sake of union with Christ.  Also, we should pray for light—the light of Christ that illumines all—the light, which shows us the way to salvation through the example of Christ, and gives to us the virtues of following Christ through the holy Mysteries.