СОТВОРЕННЯ ЯК ВЕСІЛЛЯ CREATION AS WEDDING

Сьогодні, ми чули Господнє оповідання про царя, який влаштував дуже велике весілля для його сина. І хто є цар? Цар є Богом Отцем. І хто є син? Син є Його єдинородним Сином, Словом Божим, нашим Господом Ісусом Христом. Але, що є весілля? Весілля є сотворенням, яке Бог Отець сотворив через Його Сина і для Його Сина. Сотворення було виразом любови отцевої до Сина. Але тільки свобода виражає любов, і отже Бог сотворив свобідні створіння, щоб любити Бога і бути улюбленими Богом.

Today, we heard the Lord’s story concerning the king, who gave a very great wedding for his son. Who is the king? The king is God the Father. Who is the son? The son is His only-begotten Son, the Word of God, our Lord Jesus Christ. But, what is the wedding? The wedding is creation, which God the Father made through His Son and for His Son. Creation was an expression of the Father’s love for the Son. But only freedom truly expresses love, and therefore God made free creatures to love God and to be loved by Him.

Чому Господь Бог вибрав весілля, щоб символізувати сотворення? Тому що, весілля є святкуванням єднання і радости, яка ісходить від єднання, бо весілля злучає дві людини і також дві родини, і після того, з Божим благословенням, продукує нову людину, яка злучає цих людей і ці родини у собі. Дійсно, у сім’ї дві безсмертні душі співпрацюють, щоб народити іншу безсмертну душу так, як у Святій Тройці дві безсмертні Особи співпрацюють, щоб вдихну́ти іншу Особу—Святого Духа.

Why did the Lord God choose a wedding to symbolize creation? Because, a wedding is a celebration of unity and the joy that comes from unity, since a wedding connects two people and also two families, and, afterwards, with the blessing of God, it produces a new person, who joins those people and those families in himself. Truly, in the family, two immortal souls cooperate to bring forth another immortal soul, just as, in the Trinity, two immortal Persons cooperate to breathe forth another Person—the Holy Spirit.

Ми свобідні створіння Доброго Бога є всі запрошені на велике весілля Сина Божого, але ми вирішили так, що не бажаємо, аби бути присутніми. Напевно, це правда, бо ми стаємо прихильними до світових речей, і ці речі розділяють нас від нашої вічної мети, нашого життя з Богом. Ці речі, які Бог сотворив, щоб з’єднатися нам з Ним, ми використовуємо погано, щоб розділятися від Бога нашого Отця. Але, у Христі, ми навчаємося того, щоб стати з’є́днаними з Богом через уживання матеріальних речей, і сотворення знову стає шляхом до спілкування з Божеством.

We free creatures of the Good God are all invited to the great wedding of the Son of God, but we have decided that we do not want to be present. Certainly, this is true, since we become attached to worldly things, and these things separate us from our eternal goal, our life with God. These things, which God created to unite us with Him, we use badly to divide ourselves from God our Father. But, in Christ, we learn to become united with God through the use of material things, and the creation again becomes a means to communion with the Godhead.

Ми потребуємо дивитися на сотворення як на весілля. Якщо ми є уважними до того, яке Бог виявляв, ми пізнаємо те, що сотворення є прикрашене так, як кімната підготовлена до весілля. Перший розділ книги Буття нам каже про дбайливість Господа Бога про це прикрашання, і коли Він скінчив Його роботу, промовляв те, що всі сотворені речі були добрими. Таким був великий дарунок для Його Сина. Накінець, Він сотворив нас згідно з образом і подобою Його, і Він дав нам здатність, щоб розуміти природи речей і тілесних і духовних. Ось це велике чудо—цей всесвіт—яке було підготовленим для нас у Христі.

We need to look upon creation as a wedding. If we are attentive to that, which God has revealed, we recognize that creation is decorated as a room prepared for a wedding. The first chapter of the Book of Genesis tells us about the care of the Lord God concerning this embellishment, and when He finished His work, He proclaimed that all things were good. Thus was the great gift for His Son. In the end, He created us according to his image and likeness, and He gave us the ability to understand the natures of things both corporeal and spiritual. Behold this great wonder—this universe—which was prepared for us in Christ.

Бог нам дав також спеціальну роль у цьому сотворенні. Ми є шановними весільними гостя́ми, бо природно ми є Його «близьки́ми родичами,» тому що ми беремо участь у Його образі й подобі, а навіть більше тому що Він вдоскона́лював нас у цьому образі і подобі через тотожність Сина. Ми люди, і особливо ми, які є у Христі, є Його представниками у матеріальному сотворенні. Подібні до всіх добрих весільних гостей, ми потребуємо пам’ятати те, що це є весіллям Сина, радісним днем Отця, а не наше весілля так, як Він попереджає нас у іншому місці: «Щасливий той слуга, пан якого, прийшовши, знайде, що він так робить [вірно і кмітливо]. Істинно кажу вам, що він його поставить над своїм маєтком. Коли ж слуга той скаже в своїм серці: Бариться мій пан, не приходить,-- і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та й упиватись, то пан того слуги прийде дня, якого він не сподівається, й години, якої він не знає, і відлучить його та й між невірними призначить йому долю.» Весільні го́сті, навіть найбільш шановні, мають бути вигнаними, коли вони вчинять скандал. Добрий представник є завжди свідомим того, що він представляє його владику, а не себе. Він свідомий того, що своя поведінка сприяє на добре ім’я владики.

God gave to us also a special role in this creation. We are honoured wedding guests, since we are by nature His “near relatives,” because we share in his image and likeness, but even more because He perfected us in this image and likeness through the identity of the Son. We human beings, and especially we, who are in Christ, are His representatives in the material creation. Just as with all good wedding guests, we need to remember that this is the wedding of the Son, the joyful day of the Father, and not our wedding, just as He warns us in another place: “Blessed is that servant, whose master, when he comes will find him working faithfully and intelligently. Truly I say to you that he will place him over all his property. But if that servant should say in his heart: My master is delaying his coming, and he begins to beat the servants and the maidservants, and to eat and drink and be drunk, then the master of that servant will come on a day that he does not expect, and at an hour that he does not know, and will punish him severely and assign him a place among unfaithful people.” Wedding guests, even the most honoured, have to be thrown out, when they cause a scene. A good representative is always conscious that he represents his master, and not himself. He is conscious that his behaviour redounds on the master’s good name.

Отже, як ми поводимося, щоб бути добрими представника́ми Бога у цьому світі? Ми мусимо змінити наше думання, щоб жити у відношенні до Бога. Наша віра не може бути частиною нашого життя. Вона має бути нашим життям. Ми в змозі робити все християнським способом, якщо ми інтегруємо молитву з рештою нашого життя. Нехай буде все зробленим з молитвою, і згідно Божих заповідей.

Therefore, how do we behave as good representatives of God in this world? We must change our thinking to live in reference to God. Our faith cannot be part of our life. It has to be our life. We can do everything in a Christian manner, if we integrate prayer with the rest of our life. Let everything be done with prayer, and according to God’s commandments.