Бог промовляє до нас людським голосом: відповідайте негайно та терміново God Speaks to Us With A Human Voice: Respond With Immediacy and Urgency

Я вважаю, що приклад покликання апостолів у сьогоднішньому євангельському читанні має на меті нагадати та протиставити покликання деяких пророків у Старому Завіті. Там, де у Старому Завіті ми бачимо багато невпевненості та вагань, у Новому Завіті ми бачимо негайність і терміновість у рішенні слідувати за Господом Ісусом.

I believe that the example of the calling of the apostles in today's gospel reading is meant to recall and contrast with the calling of some of the prophets in the Old Testament. Where in the Old Testament we see a lot of uncertainty and hesitation, in the New Testament we see immediacy and urgency in the decision to follow the Lord Jesus.

Невпевненість і вагання проявляються, наприклад, в історії про покликання пророка Самуїла. Він спав у скинії перед Ківотом Завіту, коли Бог покликав його. Оскільки Самуїл не міг зрозуміти безтілесного голосу Господа, він прийняв його за голос свого господаря-людини, первосвященика Ілія. Тричі він підводився з ліжка і йшов до Ілія, думаючи, що Ілій кличе його.

Uncertainty and hesitation are on display for example in the story of the calling of the Prophet Samuel. He was sleeping in the tabernacle, before the Ark of the Covenant when God called him. Because Samuel could not understand the disembodied voice of the Lord, he took it for the voice of his human master, the High Priest Eli. Three times, he rose from his bed and went to Eli, thinking that Eli was summoning him.

Таким же чином ми бачимо подібний дух невпевненості та вагань у покликанні пророка Мойсея, який навіть сказав Господу, що він не вміє говорити і що Господь повинен послати когось іншого. Іншим прикладом такого ж відповіді на Божий заклик є покликання пророка Єремії, який протестує, що він занадто молодий, щоб бути пророком. І знову остаточна відповідь пророка: «Ти повинен послати когось іншого».

In the same way, we see a like spirit of uncertainty and hesitation in the calling of the Prophet Moses, who goes so far as to tell the Lord that he is not good at speaking and that the Lord should send someone else. Another example of this same sort of response to God's call is the vocation of the Prophet Jeremiah, who protests that he is too young to be a prophet. Once again, the prophet's ultimate response is, "You should send someone else."

Відчуття негайності та терміновості, яке ми бачимо в цьому уривку Євангелія від святого Матея, походить від того факту, що вперше після гріхопадіння люди чують, як Бог кличе до них людським голосом, закликаючи щоб вони розділили людське життя, яке приведе їх до спілкування з Божественним. Людська природа Господа Ісуса стає засобом, за допомогою якого учні Господа можуть досягти спілкування з Його Особою (яка є лише Божественною). Ділячись Його життям по-людськи, вони стають причасниками Божественного Життя.

The sense of immediacy and urgency that we see in this passage of the Gospel According to Saint Matthew comes from the fact that, for the first time since the fall of man into sin, human beings hear God calling to them with a human voice, summoning them to share a human life that will lead them into communion with the Divine. The human nature of the Lord Jesus becomes the means by which the Lord's disciples can achieve communion with His Person (which is only Divine). Sharing His life in a human way, they become partakers of Divine Life. 

Ми повинні усвідомлювати, що Христос кличе нас до того самого покликання. Ми називаємо це покликанням, спасінням. Христос кличе нас Своїм людським голосом. Слова Святого Письма — це людські слова, щоб ми могли їх зрозуміти. Крім того, Церква, живе Тіло Христа, промовляє до нас тим самим людським голосом, ведучи нас дорогою до Небесного Царства, де ми матимемо досконале спілкування з Ним. Христос говорить нам в Євангелії від Святого Івана, що ми, Його вівці, будемо знати Його голос, і що ми підемо за Ним, виключаючи всіх інших, тому що ми не знаємо голосу чужих і в страху втікаємо від їх. Брати і сестри, давайте зробимо пріоритетом втілення цього в нашому житті. Будьмо обережні, прислухаймося до голосу нашого Господа та наслідуймо його та втікаймо від голосів «світських чужинців», тих, хто обманутий одержимою демонами культурою. Думки та життя навколишнього світу дедалі більше дисонують з Євангелієм Христа, яке, як ми знаємо, є сукупністю всього, що є добрим, правдивим і прекрасним.

We must be aware that Christ is summoning us to the very same vocation. We call that vocation, salvation. Christ summons us with His human voice. The words of the Scriptures are human words, so that we can understand. In addition, the Church, the living Body of Christ, speaks to us with the same human voice, guiding us along the way to the Heavenly Kingdom, where we will have perfect communion with Him. Christ tells us in the Gospel According to Saint John that we, His sheep, will know His voice, and that we will follow Him to the exclusion of all others, because we do not know the voice of strangers and we will flee in fear from them. Brothers and sisters, let us make it a priority to make this true in our individual lives. Let us be careful to heed and follow the voice of our Lord and flee from the voices of "worldly strangers," those deceived by the demon-possessed culture. The thought and life of the world around us is ever-increasingly at dissonance with the Gospel of Christ, which we know to be the sum total of what is good, true and beautiful.

Ми також повинні бути обережними, щоб прислухатися до заклику нашого Бога йти за Ним не тільки в добрі часи, але навіть більше в страждання. Великою підмогою в цьому є те, що наш Бог зволив постраждати за нас. Він запрошує нас страждати разом з Ним. Це невід’ємна частина Його заклику до нас. Незважаючи на те, що ми маємо цього страждаючого Бога, завжди дивно, скільки відпадають і засмучуються під час страждань. Ми повинні твердо вирішити за допомогою Божої благодаті не бути такими. Ми повинні прийняти рішення залишатися з Богом навіть у найбільших стражданнях.

We must be careful too that we heed the summon of our God to follow Him not just in good times, but even more in suffering. A great help in this is the fact that our God has deigned to suffer for us. He invites us to suffer with Him. This is part and parcel of His call to us. Despite the fact that we have this suffering God, it is always surprising how many fall away and are scandalized in times of suffering. We must firmly resolve with the help of God's grace not to be like that. We must decide to adhere to God even in the greatest sufferings.

У нас є всі ознаки того, що незабаром Бог прийде, щоб покарати світ за його злочини. У 1935 році Господь Ісус відкрив польській містиці святій Фаустині Ковальській, що незабаром покарає місто Варшаву за аборти, які там робили. Він покарає місто особливими й сильними стражданнями, яких воно зазнало під час Другої світової війни. Кількість дітей, убитих через аборти у місті Варшава в ті передвоєнні роки, була дуже обмеженою порівняно з нашими пізнішими західними суспільствами. Можете собі уявити, яке жахливе правосуддя винен нам. Пресвята Богородиця в Акіті передрекла, що вогонь зійде з неба і спалить більшу частину людства, а ті, хто залишиться в живих, заздрять мертвим.

We have every indication that God will come shortly to punish the world for its crimes. In 1935, the Lord Jesus revealed to the Polish mystic Saint Faustina Kowalska that he would shortly punish the city of Warsaw for the abortions that had been done there. He would punish the city with the special and intense sufferings that it endured during World War II. The number of children killed by abortion in the city of Warsaw during those pre-war years was very limited compared to our later Western societies. Can you imagine the terrible justice that is owing to us. The Most Holy Mother of God at Akita foretold that fire would come from heaven and burn up the greater part of humanity and that the survivors would envy the dead.

Нашою постійною турботою має бути прислухатися до заклику Господа в усі часи, як у добрі часи, так і в страждання. Ми маємо Святе Письмо, маємо вчення Церкви. Він багато промовляє до нас Своїм людським голосом. Ми повинні реагувати негайно та терміново. Ми повинні залишити всі інші турботи і йти за Ним, знаючи, що Він є нашою єдиною надією. Скористайтеся нагодою зараз, щоб утвердитись у молитві, розмірковувати над словами Святого Письма, часто відвідувати Церкву та таїнства, не зневажати День Господній чи інші Його святі дні та будьте обережні, щоб шанувати Ім’я Бога у своїй промові. Нехай Бог збереже всіх нас для життя вічного у Своєму нетлінному Царстві. Амінь.

It must be our constant concern to heed the call of the Lord at all times, in good times as in suffering. We have the Scriptures, we have the teaching of the Church. He speaks much to us with His human voice. We must respond with immediacy and urgency. We must leave all others concerns and follow Him, knowing that He is our only hope. Take the opportunity now to establish yourselves in prayer, reflect on the words of the Scriptures, frequent the Church and the sacraments, do not profane the Lord's Day or His other holy days and be careful to revere the Name of God in your speech. May God keep all of us safe for life-everlasting in His imperishable Kingdom. Amen.