Бути світлом для інших: віра сотника Being a Light for Others: The Faith of the Centurion

Сьогоднішнє євангельське читання дає нам повчальний приклад сотника. Сотник є добрим нагадуванням нам, що ми повинні бути світлом один для одного. Христос є Світло правдиве, що просвічує кожну людину, що приходить у світ. Він каже нам: «Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на горі». Він каже нам, що наше світло має світити перед іншими. Ми схожі на світильники, але ми корисні лише тоді, коли ми поставлені на свічник, звідки можемо проливати наше світло назовні; не під миску, де буде сховане наше світло.

Today's gospel reading gives us the edifying example of the centurion. The centurion is a good reminder to us that we have to be light for one another. Christ is the True Light, Who enlightens every man coming into the world. He tells us, "You are the light of the world. A city set on a hill cannot be hidden." He tells us that our light must shine before others. We are like lamps, but we are only useful if we are set on a lampstand, where we can shed our light abroad; not under a bowl, where our light will be hidden.

Деталі про сотника не є аспектом розповіді святого Матея, але вони записані в іншому місці. З інших євангельських оповідей ми дізнаємося, що юдеї свідчили Господу Ісусу, що сотник був гідний Його уваги, тому що власним коштом збудував синагогу громади. Язичник був таким добрим другом цієї місцевої єврейської громади, що він побудував для них просторе, гарне місце для поклоніння, навчання та молитви. Воістину сотник був яскравим світлом для всієї тієї громади.

The details about the centurion are not a feature of St. Matthew's account, but they are recorded elsewhere. In the other gospel accounts, we learn that the Jews testified to the Lord Jesus that the centurion was worthy of His attention, because he built the community's synagogue at his own expense. A Gentile was such a good friend to that local Jewish community that he had built for them a spacious, beautiful place of worship, study and prayer. Truly the centurion was a bright light for all that community.

Так само і святі Руси-України, яких ми сьогодні згадуємо, починаючи від святих Володимира та Ольги, були світилами для всього народу. Вони купали весь свій народ у Світлі Христа, і завдяки їм їхня нація була світлом для всього світу.

In the same way, the saints of Rus'-Ukraine, whom we commemorate today, beginning with Saints Volodymyr and Olha, were bright lights to the whole nation. They bathed their whole people in the Light of Christ, and, because of them, their nation has been a light to the whole world.

Бути світлом для інших — це самопожертва. Напевно, ми всі помічали, як свічка, коли вона горить, стає коротшою, поки нічого не залишається. Ми не повинні боятися такого роду любові. Навіть якщо здається, що це применшує нас, воно вдосконалює нас. Це робить нас подібними до Христа і все більше і більше приєднує нас до Нього. Він – Світло невичерпне, незгасне. У Своїх стражданнях і смерті Він ніби згас, але у Воскресінні Його сліпуче Світло засяяло ще сильніше. Ми в Ньому. Нас не можна вгасити. Якщо наша любов подібна до Його, може здатися, що ми згоріємо, але в нашому смиренні ми матимемо частку в радості воскресіння.

Being a light for others is self-sacrificing. Surely we've all noticed how the candle, when it burns, gets shorter until there is nothing left. We should not fear this kind of love. Even though it seems to diminish us, it perfects us. It makes us like Christ and joins us ever more and more to Him. He is an inexhaustible, unextinguishable Light. In His suffering and death, He seemed to be snuffed out, but in the Resurrection His blinding Light shone out even stronger. We are in Him. We cannot be quenched. If our love is like His, we may seem to burn out, but in our humility we will have a share in resurrection joy.

Сотник називає себе людиною під владою. Він був яскравим світлом для тієї спільноти, в якій жив, але очевидно, що він був скромною людиною, яка не вважала себе яскравим джерелом світла. Я думаю, можливо, він би вважав себе, у кращому випадку, дзеркалом, яке відображає світло Бога для тих, хто його оточує. Ось що говорить Євангеліє про святого Івана Хрестителя: «Він сам не був Світлом, але був посланий свідчити про Світло, щоб усі увірували через нього». Це можна і потрібно сказати про кожного з нас. Ми як дзеркала. У нас немає власного світла. Ми відображаємо світло Христа, єдине Правдиве Світло. Малий Вхід Божественної Літургії символізує галилейське служіння Господа Ісуса. Ми пам’ятаємо, як Він ходив, проповідуючи Євангеліє по всіх містах і селах. У вході співслужитель (а іноді й кілька співслужителів) несе свічку перед Євангелієм. Служіння цих співслужителів представляє святого Івана Хрестителя. Господь Ісус говорить нам про Івана, що «він був світильник яскравий і сяючий». Іван теж вважав би себе дзеркалом. Він не був Світлом. Він прийшов відбити Світло. У цьому ми схожі на нього.

The centurion describes himself as a man under authority. He was a bright light to that community in which he lived, but it's clear that he was a humble man, who didn't consider himself a bright source of light. I think perhaps he would have considered himself, at best, a mirror, reflecting the light of God for those around him. This is what the Gospel tells us about Saint John the Baptist: "He himself was not the Light, but he was sent to bear witness to the Light that all men might believe through him." This could and should be said of each one of us. We are like mirrors. We have no light of our own. We reflect the light of Christ, the only True Light. The Little Entrance of the Divine Liturgy represents the Lord Jesus' Galilean ministry. We recall how He went around preaching the gospel to all the towns and villages. In the Entrance, a server (or sometimes several servers) carries candles ahead of the Gospel Book. The ministry of these servers represents Saint John the Baptist. The Lord Jesus tells us about John, "he was a bright and shining lamp." John too would have considered himself a mirror. He wasn't the Light. He came to reflect the Light. In this respect, we are like him. 

Брудні дзеркала погано або зовсім не відбивають світло. Якщо ми хочемо бути ефективними в тому, щоб бути світлими для оточуючих нас, наших сімей, наших громад, ми повинні бути дуже чистими. Наш Господь дав нам таїнство Святої Сповіді, щоб ми могли видалити нарости гріха, які нас затемнюють, щоб Його світло могло знову яскраво засяяти в нас. Будьте старанні у видаленні будь-якої темряви.

Dirty mirrors reflect light badly or not at all. If we are to be effective in being light for those around us, our families, our communities, we must keep ourselves very clean. Our Lord has given us the sacrament of Holy Confession so that we can remove the accretions of sin that darken us, so that His light can shine brightly in us once again. Be assiduous in removing any darkness.

Сотник любив свого хлопця, як свою душу. Коли його хлопчик захворів, він зі смутком і смиренням приступив до Господа, і завдяки вірі його хлопчик зцілився. Ми теж повинні бути такими. Коли наші душі хворіють через ті нарости гріха, які затьмарюють наше світло, ми також повинні наблизитися до Господа зі смутком і смиренням. Ми будемо зцілені через нашу віру.

The centurion loved his boy like his own soul. When his boy fell sick, he approached the Lord in sorrow and humility, and, because of his faith, his boy was healed. We must be like this too. When our souls are sick because of those accretions of sin that dim our light, we too must approach the Lord in sorrow and humility. We will be healed because of our faith.

Наше особливе завдання — бути схожими на цього сотника. Ми повинні вирішити бути світлом Христа для оточуючих. Ми повинні зберігати себе дуже чистими, як сяючі дзеркала, щоб ми могли проливати Його Божественне Світло в усі найтемніші куточки та тіні. Коли ми виявляємо, що затьмарені гріхом, нам потрібно наблизитися до Христа зі смутком і смиренням, щоб Він міг очистити нас через нашу віру в Нього. Амінь.

Our special task is to be like this centurion. We must resolve to be the light of Christ to those around us. We must keep ourselves very clean like shining mirrors, so that we can cast His Divine Light into all the darkest corners and shadows. When we find that we are darkened by sin, we need to approach Christ in sorrow and humility, so that he can cleanse us on account of our faith in Him. Amen.