Камінь як перешкода A Stone As Obstacle

Цікава тема, яка зустрічається в євангельському читанні Неділі Мироносиць, це камінь як перешкода. Жінки рано вранці першого дня тижня вирі́шують піти до гробниці, щоб помазати тіло Ісуса. Вони не знають, чи вдасться їм виконати свою місію, тому що камінь, який вони бачили, як Йосип з Аримафеї переки́нув на отвір гробниці, був дуже, дуже великий. Однак, коли вони підходять до гробниці, вони виявляють, що його вже відкотили. Коли дивитися на Боже об’явлення нам у цілому, «камінь як перешкода» не є частою темою. Ця сама тема з’являється лише в чотирьох книгах Старого Завіту.

An interesting theme that occurs in the gospel reading of the Sunday of the Myrrhbearers is that of a stone as an obstacle. The women, early in the morning of the first day of the week decide to go to the tomb, in order to anoint the body of Jesus. They do not know whether they will succeed in their mission, because the stone, which they saw Joseph of Arimathea roll over the mouth of the tomb was very, very large. However, when they come to the tomb, they find that it had already been rolled back. When looking at God's revelation to us as a whole, "a stone as obstacle" is not a frequent theme. This same theme appears in only four books of the Old Testament.

У першому випадку, в Книзі Буття, коли патріарх Яків прибуває до дому свого дядька Лавана в Харані в Месопотамії, криниця, яка використовується для напування ота́р у всій місцевості, накривається важким каменем. Місцевий звичай полягає в тому, щоб зібрати всі отари разом, а потім відкотити камінь від о́твору криниці. Після того, як уся отара вип’є воду, камінь ставиться на гирло криниці.

In the first instance, in the Book of Genesis, when the Patriarch Jacob arrives at the home of his uncle Laban in Haran in Mesopotamia, the well that is used to water the flocks of the whole area is covered with a heavy stone. The local custom is to gather all the flocks together and then to roll the stone away from the opening of the well. After all the flocks have drunk water, the stone is then replaced over the mouth of the well.

По-друге, у пророцтві Ісаї Бог порівнює Себе з каменем, величезною перешкодою, об яку спіткнувся народ Ізраїлю та Юди.

Secondly, in the Prophecy of Isaiah, God compares Himself to a stone, a massive obstacle, over which the people of Israel and Judah have stumbled.

Потім, по-третє, пророк Єремія у своєму Плачі Єремії описує те, як народ Божий огороджений кам’яни́ми стінами. Потім, у тому ж розділі, він нарікає, що відчуває себе так, ніби його кинули в глибоку темницю, яка була закрита каменем.

Then, thirdly, the Prophet Jeremiah, in his Lamentations, describes the way that God's people has become hedged in by stone walls. Then, in the same chapter, he laments that he feels as if he has been cast into a deep dungeon, which has been closed with a stone.

По-четверте, і нарешті, у пророцтві Захарії Бог говорить нам, що в останні дні Він зробить Єрусалим важким каменем. Кожен, хто спробує його підняти, завдасть собі шкоди.

Fourthly and finally, in the Prophecy of Zechariah, God tells us that in the last days He will make Jerusalem like a heavy stone. Anyone, who tries to lift it, will hurt himself.

Про що говорить нам тема «камінь як перешкода»? Перш за все, в розповіді Патріарха Якова в Книзі Буття ми бачимо, що камінь є грізною перешкодою для води життя. Місцеві звичаї диктують певні умови, за яких перешкода усувається. Яків, однак, ігнорує звичай і негайно пересуває камінь сам, дозволяючи стадам овець пити. Це типологія. Істинна вода життя виходить із Животворчого Гробу Христового, як ми бачимо в Пасхальному каноні святого Йоана Дамаскина: «Прийдіть, спокушаймося нового напою, не чудесним чином створеного з безплідної скелі, але з джерела безсмертя, що б'є з гробу Христового. В Ньому наша міцна сила».

What does the theme of "a stone as obstacle" tells us? First of all, in the account of the Patriarch Jacob in the Book of Genesis, we see that the stone is a formidable obstacle to the water of life. Local custom dictates certain conditions under which the obstacle is removed. Jacob, however, ignores the custom and immediately moves the stone himself, allowing the flocks of sheep to drink. This is typology. The true Water of Life comes forth from the Life-giving Tomb of Christ, as we see in St. John of Damascus's Paschal Canon: "Come, let us partake of a new drink, not miraculously produced from the barren rock, but from the fountain of immortality springing up from the tomb of Christ. In Him is our firm strength." 

Потім, по-друге, ми повинні зазначити у зв’язку з пророцтвом Ісаї, що Сам Господь Ісус порі́внював Себе з каменем, який мав бути відкинутим Його власним народом, так само як і апостол Іван говорить: «Він прийшов до Свого народу, і люди Його не прийняли Його». Далі Господь Ісус пророкував: «Хто впаде на цей камінь, той розіб’ється, а на кого він упаде, того розвіє, як порох». Господь Ісус чітко визначає Себе як камінь спотикання, описаний у пророцтві Ісаї. Зверніть увагу на те, як це працює. У Воскресінні Господа Ісуса перешкода для нашої участі в Божественному Житті була усунена. Тим не менш, це саме́ Божественне Життя саме́ по собі є перешкодою, каменем спотикання, тому що серця людей закриті для того, що здійснив Бог.

Then, secondly, we must note in connection with the prophecy of Isaiah that the Lord Jesus Himself compared Himself to a stone, which was to be rejected by His own people, just as the Apostle John also says: "He came to His own people, and His own people did not receive Him." The Lord Jesus further prophesied: "He who falls on this stone will be broken to pieces, but on whomever it will fall, it will scatter him as dust.” The Lord Jesus is explicitly identifying Himself as the stumbling stone described in the Prophecy of Isaiah. Pay attention to how this works. In the Resurrection of the Lord Jesus, the obstacle to our participation in Divine Life has been removed. Nevertheless, that very Divine Life is itself an obstacle, a stumbling stone, because people’s hearts are closed to what God has accomplished.

Пророк Єремія у своєму Плачі Єремії описує наші страждання під рабством гріха і смерті. Ми були схожі на людей, які потрапили в глибоку темницю, закриту важким каменем над ротом. Але в Христі ця перешкода, камінь, що лежить над входом у темницю, була усунена. Ми можемо вий́ти з нашої в’язниці і жити у свободі Царства Небесного. Зображення тут, у Плачі Єремії, є са́ме похованням із Христом у гробі. Святий Йоан Дамаскин використовує цей са́мий образ у каноні: «Я був похований учора з Тобою, Христе, але сьогодні воскресаю, воскресаю з Тобою. Вчора я розіп’явся з Тобою, Спасе, тепер прослав мене з Тобою в Царстві Твоїм."

The Prophet Jeremiah, in his Lamentations, is describing our suffering under the slavery to sin and death. We were like people who are consigned to a deep dungeon that is closed with a heavy stone over its mouth. But, in Christ, that obstacle, the stone over the mouth of the dungeon, has been removed. We are able to go forth from our prison and live in the freedom of the Kingdom of Heaven. The image here in the Lamentations is precisely of being buried with Christ in the tomb. Saint John of Damascus uses this same image in the Canon: "I was buried yesterday with You, O Christ, but today I rise, resurrected with You. Yesterday I crucified myself with you, O Savior. Now glorify me with you in Your Kingdom."

У пророцтві Захарії, з іншого боку, Бог говорить нам, що Єрусалим буде як важкий камінь в останні дні. Іншими словами, у міру того, як у світі буде зростати дедалі більше зла, Церква, Божий народ, ставатиме дедалі більше тягарем, до́кором і божественним попередженням для решти людей на землі. Вони намагатимуться звільнитися від цього тягаря, але їм це не вдасться. Кожен, хто спробує зру́шити камінь, завдасть собі шкоди.

In the Prophecy of Zechariah, on the other hand, God is telling us that Jerusalem will be like a heavy stone in the last days. In other words, as the world waxes more and more evil, the Church, God's people, will become increasingly a burden, a reproach and a divine warning to the rest of the people on earth. They will try to free themselves of this burden, but they will not be able to do so. Anyone, who tries to move the stone, will hurt himself.

Ми чітко бачимо, що тут відбувається в Божому об’явленні з цією темою «камінь як перешкода». У книгах Буття та Плачі Єремії Бог говорить нам про спасіння, яке ми маємо у Христі. У цих книгах камінь символізує гріх і смерть, які були усунені Воскресінням Христовим. Камінь гріха і смерті було відвалено від входу до гробу, і гробниця порожня. У книгах Ісаї та Захарії, з іншого боку, ми попереджені, що якщо наші серця закам’яніють проти Нього, Сам Бог може стати для нас важким каменем. Він пропонує нам Царство, але ми бачимо лише перешкоду для здійснення наших егоїстичних бажань.

We see clearly what is happening here in God's revelation with this theme of "a stone as an obstacle." In the books of Genesis and Lamentations, God is telling us about the salvation that we have in Christ. In these books, the stone represents sin and death, which have been removed by the Resurrection of Christ. The stone of sin and death has been rolled back from the entrance to the tomb, and the tomb is empty. In the books of Isaiah and Zechariah, on the other hand, we are warned that if our hearts are hardened against Him, God Himself can become like a heavy stone for us. He is offering a Kingdom to us, but we see only an obstacle to the fulfillment of our selfish desires.