Три спокуси: поле, кілька волів і нова дружина The Three Temptations: A Field, Some Oxen and a New Wife

Погляньмо на прекрасний пейзаж цього євангельського читання. Бог створив для нас упорядкований і прекрасний світ, наповнений річками та горами, поля́ми, деревами, тваринами та багатьма іншими речами. У цьому прекрасному ландшафті Він підготував розкішний бенкет Свого власного Божественного Життя. Він запросив усіх нас взяти участь у тому бенкеті.

Let us take in the beautiful landscape of this gospel reading. God has created an ordered and beautiful world for us to live in, filled with rivers and mountains, fields, trees, animals and many more things in abundance. In this beautiful landscape, He has prepared the sumptuous banquet of His own Divine Life. He has invited all of us to participate in that banquet.

Проте великі дари Бога для нас були обернені проти нас через дії диявола. Зрозумійте та оціні́ть те, як добрі й прекрасні речі цього світу стали для нас спокусами: замість того, щоб об’єдна́ти нас із Богом через вдячність і любов, вони відволікають нас від Бога і не дають нам прийняти Його милостиве запрошення.

Yet the great gifts of God to us have been turned against us, because of the actions of the devil. See and appreciate the way that the good and beautiful things of this world have become temptations to us that, rather than uniting us with God through gratitude and love, they distract us from God and keep us from accepting his gracious invitation.

Слова Господа Ісуса завжди такі чудові, тому що Він є Словом Божим, Яке говорило також у Старому Завіті, у Законі та Пророках. Ось чому ми кажемо, що Він є виконанням Закону та Пророків, тому що Слово, промовлене в давні часи людськими посередниками, звернулося безпосередньо до нас простими словами, які може зрозуміти наша людська природа. Коли Господь Ісус говорив притчі, подібні до тієї, яку ми сьогодні чули в Євангелії, Його слухачі пам’ятали незліченну кількість подібних посилань із Закону та Пророків. Таким чином, іноді вони розуміли всю Господню звістку в контексті всієї їхньої історії, навіть історії всього людського роду.

The words of the Lord Jesus are always so wonderful, because He is the Word of God, Who spoke also in the Old Testament, in the Law and the Prophets. This is why we say that He is the fulfillment of the Law and the Prophets, because the Word, that was spoken in old times by human intermediaries, has spoken directly to us in the simple terms that our human nature can understand. When the Lord Jesus would speak parables like the one that we heard in the gospel today, his hearers would remember countless similar references from the Law and the Prophets. Thus, they would sometimes understand the Lord's whole message in the context of their whole history, indeed the history of the entire human race.

Отже, погляньмо на три спокуси, які поставлені перед нами, запрошеними на розкішний бенкет Господній. Ми не можемо уникнути висновку, що всі вони, будучи творіннями Бога, добрі самі́ по собі. Перш за все, поле є образом Божого народу в дуже особливий спосіб. У Старому Завіті, в пророцтві Ісаї, Господь зображений як землевласник, який купує поле і са́дить на ньому виноградник. Тому в багатьох інших місцях ми бачимо, що Обітова́на земля порівнюється з полем. Бог дав землю Своєму народу, але вона не є самоціллю. Земля дана людям не для того, щоб відверну́ти їх від Бога, а щоб привести́ їх до Бога. У Старому Завіті земля стає спокусою і відволікає людей від стосунків з Богом. У пророцтві Ісаї Бог повинен проклясти тих, хто став одержимим «приєднати поле до поля, поки не залишиться мі́сця на землі». Бог проклинає дух користолюбства, який завжди повинен мати все більше і більше матеріальних речей. Зрештою, Старий Завіт говорить нам, що земля виривала людей з неї, тому що вони не робили нічого, крім зловживання дарами Божими.

So, let us look at the three temptations that are placed before us, who are invited to the Lord's sumptuous banquet. We cannot escape the conclusion that all of them, being creations of God, are good in themselves. First of all, the field is the image of God's people in a very special way. In the Old Testament, in the prophecy of Isaiah, the Lord is depicted as a landowner, who buys a field and plants a vineyard on it. Thus, we see in many other places that the Promised Land is compared to a field. God has given the land to His people, but it is not an end in itself. The land is not given to the people to distract them from God, but to lead them to God. In the Old Testament, the land becomes a temptation and a distraction from the people's relationship with God. In the prophecy of Isaiah, God has to curse those who have become obsessed with "joining field to field, until there is no room in the land." God curses a spirit of acquisitiveness that must always have more and more material things. Ultimately, the Old Testament tells us that the land vomited the people out of it, because they did nothing but abuse the gifts of God.

Ось далі, у нас є кілька волів, робо́чих тварин. Ці тварини були важко́ю сільськогосподарською технікою того часу. Коли народ Божий чує цю частину історії, розка́заної Господом Ісусом, вони одразу згадують про заклик пророка Єлисея. Єлисей орав на своєму полі, йшов за своїми волами, керуючи плугом, коли пророк Ілля підійшов позаду нього і одягнув на нього свій плащ. Єлисей точно знав, що це означає. Він благав Іллю дозволити йому піти і попрощатися зі своїми батьками та іншими членами своєї родини. Але зрештою Єлисей не зробив цього. Пам’ятаючи, що, як каже Господь Ісус, «хто руку свою на плуга поклав, але озирається назад, той не годиться для Царства Божого», він зарізав волів, приніс у жертву Богові приємні частини, а решту віддав своїм польовим робітникам їсти. Так, справді, коли чоловік із притчі сьогодні почув запрошення відвідати бенкет, він мав зарізати волів як жертву й піти, не озираючись назад, на Господній бенкет.

Here next, we have some oxen, work animals. These animals were the heavy farm machinery of that time. When the people of God hear this part of the story told by the Lord Jesus, they think immediately of the call of the Prophet Eliseus. Eliseus was out ploughing in his field, walking behind his oxen, guiding the plough, when the Prophet Elias came up behind him and put his mantle over him. Eliseus knew exactly what this meant. He begged Elias to give him permission to go and say goodbye to his parents and the rest of his family members. Yet, in the end, Eliseus did not do so. Remembering that, as the Lord Jesus says, "he who puts his hand to the plough but keeps looking back is not fit for the Kingdom of God," he killed the oxen, offered the acceptable parts as a sacrifice to God and gave the rest to his field workers to eat. Yes indeed, when the man in the parable today heard the invitation to attend the banquet, he should have killed the oxen as a sacrifice and headed off, without looking back, to attend the Lord's banquet.

Але що могли почути люди за часів Ісуса, коли Господь Ісус представив третю спокусу, нещодавно одруженого чоловіка? Як і саме́ сотворіння, шлюб є великим благом, але навіть він може відволікати від нашого життя в Бозі. Навіть це може завадити нам прийняти Боже запрошення. У Старому Завіті є дуже багато зга́док про шлюб. Шлюб завжди використовується як образ стосунків Бога з Його народом. Знову і знову в Святому Письмі люди зображені як невірні у своєму шлюбі з Богом. У Старому Завіті неодноразово дружина Бога вчиняє перелюб з іншими богами. У цьому контексті, коли чоловік каже: «Я одружився з дружиною і тому не можу прийти на бенкет», він має на увазі: «Я одружився з іншою; я відкинув запрошення Творця через мою любов до творіння». У контексті ми бачимо, що це найжахли́віше з усіх. Це ідолопоклонство – віддання переваги любові до створеного над любов’ю до Творця.

But what would the people in Jesus' time have heard when the Lord Jesus presented the third temptation, the recently married man? Like creation itself, marriage is a great good, but even it can be a distraction from our life in God. Even it can keep us from accepting God's invitation. In the Old Testament, there are many, many references to marriage. Marriage is always used as an image of God's relationship with His people. Again and again, in the Scriptures, the people are depicted as being unfaithful in their marriage to God. In the Old Testament, time and again, God's spouse commits adultery with other gods. In this context, when the man says, "I have married a wife and, therefore, I cannot come to the banquet," what he is saying is, "I have married someone else; I have spurned the invitation of the Creator because of my love for a creature." In context, we can see that this is the most horrible thing of all. It is idolatry– preferring the love of created things to the love of the Creator.

Звістка Господа Ісуса проста: не дозволяйте прихильності до матеріальних речей заважати вам прийняти запрошення Бога. Не дозволяйте своїй роботі, заня́ттям, кар’єрі відволікати вас від вічного життя в Божій Присутності. Ні, натомість пожертвуйте свою роботу, свою кар’єру Богові, використовуючи це як засіб просування до Царства Небесного. Якщо ви робите те, що не можете запропонувати Богові, тоді йдіть робити щось інше, незалежно від ціни́. Не дозволяйте любові до створених речей, якими б прекрасними та цінними вони не були, навіть до інших людей, змагатися з любов’ю до Того, Хто створив вас.

The message of the Lord Jesus is simple: Don't let attachment to material things keep you from accepting the invitation of God. Don't let your jobs, your occupations, your careers distract you from eternal life in God's Presence. No, instead, sacrifice your job, your career to God, using it as means to advance towards the Kingdom of Heaven. If you're doing something that you can't offer to God, then go do something else, no matter what the cost. Don't let the love of created things, no matter how beautiful and precious, even other persons, compete with the love of the One Who created you.