ЯК БАГАТІТИ В БОЗІ HOW TO BE RICH IN GOD

 

Ми людські істоти маємо тенденцію, щоб залежити від наших власних ресурсах, замість того, щоб залежити від Бога. Чоловік, у сьогоднішньому євангелії був упевненим про свою здатність у фінансовому керуванні, і він зробив стратегу, щоб випробувати свою проблему. Природно, ідея, яку Господь наш Ісус Христос тут промовляє є тою, що наше багатство над потребою не є для нас, але для інших, і навіть як це правдиво в рамках пшениці та комор, так, навіть більше, це доречне для наших внутрішніх ресурсів. Ми мусимо пізнати те, що наші мисленні і фізичні ресурси є даними Богом для нашого спасіння, бо у всесвіті нашого розуму, у комплексі наших здібностей, ми знайдемо багатство радости, а також страждання, яке є нашим особистим  шляхом до єднання з Богом.

We human beings have the tendency to rely on our own resources, rather than relying on God.  The man in the today’s gospel was confident in his ability in financial management, and he made a strategy to solve his problem. Naturally, the idea that our Lord Jesus Christ here proclaims is that our wealth over and above necessity is not for us, but for others, and even as this is true in the areas of wheat and barns, so this applies even more to our interior resources. We must recognize that our mental and physical resources are given to us by God for our salvation, since, in the universe of our mind, in the complex of our abilities, we find a wealth of joy, but also suffering, which is our personal path to union with God.

Тож, у нашому житті, пшениця і комори чоловіка у сьогоднішній притчі є метафорами тих самих здібностей, які Бог нам дав, щоб завершити наше освячення через любов. У цьому сенсі, врожай є завжди багатим, тому що, незважаючи на меншість або більшість наших здібностей, любов є завжди потенційно рівною. Наприклад, мабуть я маю дуже великі здібности, але я вживаю їх малою любов’ю; проте, мій ближній є більшим від мене, тому що, хоча Бог йому дав дуже маленьку здібність, він використовує її  з великою любов’ю. Це більше Богові подобається.

So, in our life, the wheat and barns of the man in today’s parable are metaphors of those same abilities that God gave us to accomplish our sanctification through love. In this sense, the harvest is always rich, because, despite the meanness or greatness of our abilities, love is always potentially equal. For example, perhaps I have very great abilities, but I use them with little love; nevertheless, my neighbor is greater than I am, because God gave him a very little ability, but he uses it with great love. This pleases God more.

Якщо ми маємо сумніви про важливість того, щоб вживати здібности у служінні іншим, ми можемо думати про інші притчі, які мають той самий пункт. Наприклад, у притчі талантів ми знаходимо трьох чоловіків, які всі різняться у своїх здібностях, бо один має десять талантів, другий—п’ять, і третій—один. Ніхто не є засудженим, крім того, хто ніщо не зробив з талантом, а заховав його у землі. Подібним способом, ми маємо приклад притчі десятьох дів. П’ять дів, які були мудрими мали посуди олії разом зі своїми лямпами, але немудрі діви не купили олію, і тож свої лямпи були погашеними перед приходом жениха. Така страшна доля! Господь їм каже, «Я ніколи не пізнав вас! Геть! Ви—лицеміри.» Отже, ми можемо бачити те, що всі ці нагоди у цих притчах є о́писами любови, бо вони всі включать ідею соціальної розмови: комерція з великими сумами грошей і куплення олії.  Вони є описами любови, яку людські істоти практикують один до одного.

If we have doubts about the importance of using our abilities in the service of others, we can consider the other parables, which have the same point. For example, in the Parable of the Talents we find three men, who all differ from one another in their abilities, since one has ten talents, a second, five and a third, one. No one is condemned except the one, who did nothing with his talent, but buried it in the ground. In the same way, we have the example of the Parable of the Ten Virgins. Five virgins, who were wise, had vessels of oil together with their lamps, but the unwise virgins did not buy oil, and so their lamps went out before the arrival of the bridegroom. What an awful fate! The Lord says to them, “I never knew you! Depart from me, you evildoers.” Thus, we can see that all these events in these parables are descriptions of love, since they all include the idea of social interaction: commerce with great sums of money and the purchase of oil. They are descriptions of the love, which human beings practice towards one another.

Отож, кожен з нас має різні здібности; деякі мають дуже великі здібности, та інші мають менші, але любов є в змозі створити нас рівними. Любов є багатством, яке ми маємо обов’язок, щоб розділити один для одного. Вона є безмежним багатством, ніколи не зменшуючи. Коли ми доглядаємо внутрішньо на всіх наших здібностях і звершеннях, довіряючи їм, ми повинні пам’ятати те, що ми маємо безмежне джерело всіх речей, які є необхідними до нашого спасіння, не у нас, але у воплоченні Господа нашого. Воплочення є досконалістю людської природи, тому що це є перфектним єднанням нашої людської природи з безмежним Богом. Навіть якщо ми маємо найбільші звершення і здібности у людській історії, а ще це ніщо у порівнянні з безмежним Добром. Тож, щоб бути у Христі є дуже великим і страшним, чудовим таїнством. Воплочення Господа Ісуса нам дає все, що потрібне так, як Святий Апостол Петро каже, «Його божественна влада нам дає всі речі, які є необхідними до життя і святости.» Що є «великим врожаєм» наших власних здібностей і завершень у порівнянні з Божим Добром, яке є доступним для нас у воплоченні? Від цієї скарбниці ми можемо приймати що-небудь, що ми потребуємо.

Thus, each of us has different abilities; some have very great abilities, and others have lesser ones, but love is able to make us equal. Love is the wealth that we have an obligation to share with one another. It is an infinite wealth, never decreasing. When we look interiorly upon our abilities and accomplishments, trusting in them, we should remember that we have an infinite source of everything that is necessary for our salvation, not in us, but in the Incarnation of our Lord. The Incarnation is the perfection of human nature, because this is the perfect union of our nature with the infinite God. Even if we have the greatest abilities and accomplishments in human history, still this is nothing in comparison with infinite Good. So, being in Christ is a very great and awesome, wonderful mystery. The Incarnation of the Lord Jesus gives us everything necessary, just as the Holy Apostle Peter says, “His divine power gives us all things necessary to life and holiness.” What is the “great harvest” of our own abilities and accomplishments in comparison with the Good, which is God, available to us in the Incarnation? From this treasury we can receive whatever we need.

Тож, що ми потребуємо робити, щоб «багатіти в Бозі» як євангеліє каже? Ми мусимо довіряти Богові а не в собі. Ми мусимо зупинятися, щоб думати про наші здібности і завершення у порівнянні з іншими, і зосереджуватися на любові, що з нею ми мусимо вживати всі Божі дари, особливо наші здібности. Так як Святий Апостол Павла нам каже, «що-небудь не є з любови, це гріх.»

So, what must we do to be “rich towards God” as the gospel says? We must trust in God and not in ourselves. We must cease thinking about our abilities and accomplishments in comparison with others, and focus on the love with which we must use all of God’s gifts, especially our abilities. Just as the Holy Apostle Paul tells us, “whatever is not from love, is sin.”