ГОСПОДИ, ІЗЦІЛИ ДУШУ МОЮ LORD, HEAL MY SOUL

Брати й сестри у Христі—

Сьогодні, нехай роздумаємо над євангельським читанням дуже просто. Нехай уявимо́ те, що ми маємо роль батька біснуватого. Нехай принесемо Христові нашого сина—нашу душу, і просимо Його, щоб зцілити нашу дорогу́ душу. Отже, ми говоримо Йому: Господи, тут мій син. Він біснуватий, і часто демон пробує вбити його. Це мій син. Він є моєю душею. Він раб злих сил і звичок, і я не можу вигнати цей злий вплив. Знову і знову, я впаду в ті ж самі гріхи. Я пробував настільки багато речей, щоб звільнити мою душу від цього рабства. Слухай, будь ласка, бо я хотів би розказати Тобі мою історію. Я пробував відганяти спокуси від мого життя через молитву, читаючи Біблію і духовну літературу; пробував змінити мою дієту, постячи навіть кілька днів, але мої проблеми завжди повертаються. Що я можу зробити?

Today, let us meditate on the gospel reading very simply. Let us imagine that we have the role of the father of the demonized man. Let us bring to Christ our son—our soul, and ask Him to cure our dear soul. Therefore, we say to Him: Lord, here is my son. He is possessed by a demon, and often the demon tries to kill him. This is my son. He is my soul. He is a slave of evil forces and habits, and I cannot drive out this evil influence. Again and again, I have fallen into the same sins. I have tried so many things to free my soul from this slavery. Listen, please, since I would like to tell You my story. I have tried to remove temptations from my life through prayer, reading the Bible and spiritual books; I have tried to change my diet, fasting even a few days, but still my problems always return. What can I do?

 І, мабуть, Господь відповідає нам так: Щоб бути зціленим, твоя душа потребує правдивої віри. Моя сила не обмежена, але я не буду входити в життя кого-небудь, хто не буде запрошувати мене. Так, як я сказав моєму апостолові Святому Йоанові Богослову: «От, стою при дверя́х і сту́каю: як хто почує голос мій і відчинить двері, увійду до нього і вече́рятиму з ним і він зі мною.» Добровільно, двері твоєї душі повинні бути мені відчиненими. А чи маєш ти віру? Коли ти наближався до мене, ти сказав: «Якщо ти можеш зробити що-небудь, роби, будь ласка. Я відповідав тобі: «Якщо можеш зробити що-небудь? Все можливе для людини, котра вірує.» І ти закрича́в: «Я вірую! Допоможи моєму невірству!» Ти бачиш, не тільки твій син потребує бути зціленим. Тобі треба бути зціленим від хвороби невірства і маловірства.

And perhaps the Lord replies to us in this way: To be free, your soul needs a true faith. My power is not limited, but I will not enter the life of anyone, who has not invited me. Just as I said to my apostle, Saint John the Theologian: “Behold, I stand at the door and knock. If anyone hears my voice and opens the door, I will enter his house and will dine with him and he with Me.” Freely, the door of your soul must be open to me. But do you have faith? When you approached me, you said: “If you are able to do anything, please do.” I replied to you: “If you are able to do anything? Everything is possible for the man, who believes.” You replied, “I do believe! Help my unbelief!” You see, not only your son needs to be healed. You need to be healed from the sickness of unbelief and doubt.

Я не доганяю тебе задля твого невірства, бо навіть мої учні не мають віри як зерно гірчиці, але тепер ти повинен пізнати невірство як перешкоду до завершення твого бажання, і відкинути його. Ти повинен робити дуже сильну резолюцію, щоб вірити незважаючи на жаль і страждання, які тво́рять нові спокуси до невірства, бо я обіцяю більше ніж зцілення твого сина. Я даю обіцянку небесного царства, і шлях до небесного царства не може бути легким і вигідним як перина, так як мій апостол буде свідчити: «Той, який може вмерти, має бути змінений до того, який не може вмерти.» Отже, я повинен питати тебе, «ти хочеш небесне царство разом зі зціленням твого сина, або ти тільки опортуніст, який тільки хоче завершення твоїх негайних бажань від моменту до моменту?»

I do not blame you for your unbelief, since even my disciples do not have faith the size of a mustard seed, but now you must recognize your unbelief as an obstacle to the fulfillment of your desire, and reject it. You must make a very firm resolution to believe despite the sorrow and suffering, which create new temptations to unbelief, for I promise more than the cure of your son. I give the promise of the heavenly kingdom, and the way to the heavenly kingdom cannot be easy and comfortable like a featherbed, just as my apostle will testify: “That, which can die, must be changed to what cannot die.” Therefore, I must ask you, “Do you want the heavenly kingdom together with the cure of your son, or are you only an opportunist, who only seeks the fulfillment of your immediate desires from moment to moment?

І ми відповідали б добре Го́сподеві: Це питання, яке я маю щиро запитати себе, бо я можу бачити те, що віра не для цього моменту або того моменту, а для цілого життя у всіх випадках. Віра має бути сильною, щоб ви́тримати через турботи і спроби. Проте, я бачу у моєму житті те, що часто я є настільки стурбований присутньою тяжкістю і присутнім викликом, я не довго можу пам’ятати більшу мету, яку я повинен шукати. Тож, я живу від кризи до кризи, від виклику до виклику, і не маю нагоди, щоб зосереджуватись на більшому намірі. Демон хоче те, що я живу цим способом, бо коли він кидає мого сина в огонь, я маю скоро гасити вогонь, і коли він кидає його у воду, я маю скоро знову положити його на бе́резі. Отже, мої пристрасті є постійно у контролі, коли я безупинно вагаюся між край́ностями гніву і смутку.

And we would well reply to the Lord: This is a question that I have to sincerely ask myself, since I can see that faith is not for this moment or that moment, but for all of life in all circumstances. Faith has to be strong to endure trouble and testing. Nevertheless, I see in my own life that often I am so disturbed by present difficulty and present challenge, I can no longer remember the larger goal that I should be seeking. So, I live from crisis to crisis, from challenge to challenge, and I do not have the opportunity to focus on the big picture. The demon wants me to live this way, since, when he throws my son into fire, I have to quickly put out the fire, and when he throws him into water, I have to quickly place him again on the shore. Therefore, my passions are constantly in control, as I continuously vacillate between extremes of anger and sadness.

I Господь говорив би співчуттєво: Не бійся! Я буду допомагати твоєму невірству. Віра у мене має бути підсилена постійним наміром і продовжувана покаянням, бо, так як я сказав моїм учням: «щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом.» Дійсно, хто-небудь, який вірує у мене має силу, щоб вигнати бісів такого сорту, як твій син має, але демон невірства (він, хто творить вбогість віри і довір’я) може бути вигнаним молитвою і постом, тобто покаянням. Не бійся! Покаяння є тільки визнанням правди про себе. Отже, коли ти встаєш кожного дня, вертайся до мене у твоєму розумі і пам’ятай більший намір твого життя; пам’ятай те, що ти хочеш небесне царство, і зроби дуже сильне вирішення, щоб робити все (кожну дію, кожне слово) для цієї мети. Тоді, ісповідуй твою нездатність, щоб завершити це, та ісповідуй також твою негідність, щоб успадкувати небесне царство, і проси за благодать. Вірою такого сорту, я буду зціляти твого сина—твою душу.

And the Lord would say compassionately: Don’t be afraid! I will help your unbelief. Faith in me has to be strengthened by constant intention and continued by repentance, since, just as I said to my disciples: “This kind of demon can only be driven out by prayer and fasting.” Truly, whoever believes in Me has the strength to drive out demons of the sort that your son has, but the demon of unbelief (he, who creates the dearth of faith and trust) can only be driven out by prayer and fasting, namely by repentance. Don’t be afraid! Repentance is only the recognition of the truth about yourself. Therefore, every day, when you rise, turn to Me in your mind and remember the greater purpose of your life; remember that you want the heavenly kingdom, and make a very firm decision to do everything (every action, every word) for this end. Then, admit your inability to accomplish this, and admit also your unworthiness to inherit the heavenly kingdom, and ask for grace. By faith of this sort, I will cure your son—your soul.