ХРЕСНА ДОРОГА Є ДОРОГОЮ САМОЗРЕЧЕННЯ / THE WAY OF THE CROSS IS THE WAY OF SELF-DENIAL

Євангеліє Хреста є Євангелієм самозречення.  Господь каже: «Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.» Коли ми читаємо цей уривок Святого Євангелія від Марка, мабуть ми повинні запитати спочатку: Чому ми хочемо наслідувати Христа? Ми бажаємо наслідувати Христа тому, що Він є добрим Владикою і пастирем. Він обіцяє нам вічне життя у Його присутності. Ми пізнаємо порожнечу у нас, яка ніщо у сотворенні не може наповнити. Тільки Христос, Бог істиний, може задовольняти наше бажання. Цей мотив, щоб наслідувати Христа, щоб брати участь у Його житті у перфектній свободі.  Господь Ісус нам каже: «хай зречеться себе самого.» Тут, ми розуміємо, що найбільша перешкода між нами і вічним життям у Христі, що його ми шукаємо, є нашою людською природою.  Наше спасіння буде залежним від нашого зусилля у вірі, щоб дисциплінувати нашу природу і конформувати її до божественної волі.  Тоді, Господь каже: «візьми на себе хрест свій і йди слідом за мною.» Він показує нам, що шлях до єднання з Ним є шляхом болю.  Значення цього вірша: ми повинні звикати до фундаментального вибору нашого життя, що ним ми вибираємо те, що його наша природа ненавидить більш за все.  Нам треба захоплювати те, до чого наша природа має антипатію, щоб знищити пристрасті у нас і також зцілити наші болісні думки́. 

The Gospel of the Cross is the Gospel of self-denial.  The Lord says: “If any wants to come after me, let him deny himself, take up his cross and follow me.” When we read this passage of the Gospel of St. Mark, perhaps we ought first to ask ourselves: Why do we want to follow Christ? We desire to follow Christ, because He is a good master and shepherd.  He promises us everlasting life in His presence.  We recognize an emptiness in us, which nothing in creation is able to fill.  Only Christ, the true God, is able to satisfy our longing.  This is the reason to follow Christ: to take part in His life in perfect freedom.  The Lord Jesus says to us: “let him deny himself.” Here, we understand that the greatest obstacle between us and the everlasting life in Christ, which we seek, is our own human nature.  Our salvation will be dependent on our effort in faith to discipline our nature and conform it to the divine will.  Then, the Lord says: “Take up his cross and follow me.” He shows us that the path to union with Him is the path of pain.  The meaning of this verse is that we should become accustomed to the fundamental choice of our life, by which we choose that, which our nature hates the most.  We need to embrace that to which our nature has an aversion, in order to destroy the passions in us and also to heal our afflictive thoughts.

Чудова протилежність шляху Господнього і шляху цього світу.  Шлях до сили і слави згідно цього світу є фактично шляхом до смерти і знищення.  Господь каже: «хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе.» Цей уривок описує зворотність, що її Бог робить у світі так, як Богородиця сказала у іншому місці: «Він скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних.» Божа справедливість творить цю радикальну зворотність у всіх віках і у всіх випадках.  Беззаконники ніколи не перемагають тому, що вони тільки слугам Божим допомагають, щоб росли у досконалості перед Богом.  Коли вони чинять зло́чини проти праведників, праведники стають досконалішими.  Задля цієї рації, Божі святі завжди вважали беззакоників, як добродійників. Гнів до них був неможливим заради великого пожитку, що його беззаконники дали святим—єднання з Богом через страждання. Але, беззаконники знищені справедливістю Бога, навіть здаються успішними у цьому житті. Отже, серйозна помилка для нас, щоб роздумати про успіх у цьому світі як важливу річ, бо світовий успіх є інструментом для певної мети.  Світовий успіх служить нашому спасінню. Якщо успіх допомагає нам до спасіння, тоді це корисний, а якби ні, він зайвий і фрівольний.

 

There is a wonderful contradiction between the way of the Lord and the way of this world.  The way to power and glory according to this world is actually the way to death and destruction.  The Lord says: “He who wants to save his soul will lose it; but he who wishes to lose his soul for my sake and the Gospel’s will save it.” This passage describes the reversal, which God works in the world, just as the Mother of God said in a different place: “He has cast down the mighty from their thrones, but He has lifted the lowly on high.” God’s justice creates this radical reversal in all ages and in all circumstances.  The wicked never actually triumph, because they only help the servants to God to grow in perfection before God.  When they commit crimes against the just, the just become more perfect.  For this reason, the saints of God always considered the wicked as benefactors. Anger towards them was impossible, on account of the enormous benefit that the wicked gave to the saints—union with God through suffering. But, the wicked will be destroyed by the justice of God, even if they seem successful in this life.  Therefore, it is a serious error for us to consider success in this world as something of importance, since worldly success is a means to a particular end.  Worldly success serves our salvation.  If success helps us to salvation, then it is valuable, but, if not, it is superfluous and frivolous.

Ми повинні бути орієнтованими до згуби наших душ Господа і Євангелія ради, бо коли ми погубимо нашi душі заради Христа, ми викримо нашою дійсною природою—викримо Божу подобу.  Якщо ми погубимо наші душі цим шляхом, тоді приймаємо наші дійсні душі свобідні від гріхів і з’єднані з Богом.  Господь Ісус питає: «Яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу? Що бо людина може дати взамін за власну душу?» Ці два питання описують важливість і серйозність того, що про нього Господь каже.  Людина є вже світом. Церковні отці називали людину «мікрокосмом,» тому, що людина включає всі елементи і здатности цілого всесвіту.  Людині отже не треба здобути світ тому, що вона вже володіє світом. Навіть ця земля є спільним майном цілого людського роду. Нерозумно, щоб шукати володіння над тим, чим ми вже володіємо! Коли люди шукають силу, вони бажають виняткову силу над своїми ближніми через натхнення диявола. Ми повинні пам’ятати першу заповідь, яку Господь дав нашому родові: Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пану́йте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що ру́хається по землі.» Господь Бог не каже нам, щоб шукати силу над іншими людьми. Замість цього, Господь Ісус вимагав цим, хто б увправляли авторитетом, щоб бути рабами всіх інших.  Шлях до згуби наших душ заради Господа та Євангелія починається з самопосвячення, щоб стати рабом для інших, і це, згідно прикладу Господа нашого Ісуса Христа, є шляхом, яким ми врятуємо нашу душу.

We ought to be oriented towards losing our souls for the sake of the Lord and the Gospel, since when we lose our souls on account of Christ, we uncover our true nature—we uncover the likeness of God.  If we lose our souls in this way, then we will gain our true souls, free from sin and united with God. The Lord Jesus asks: “What profit is it to a man if he gains the whole world, but loses his soul in the process? What is a man able to give in exchange for his soul?” This two questions describe the importance and seriousness of what the Lord is talking about.  The human being is already a world. The Church Fathers called the human being “the microcosm,” because the human being contains all the elements and faculties of the entire universe. Therefore, the human being does not need to gain the world, because he already rules the world. Even this earth is the common property of the whole human race. How silly to seek dominion over that which we already rule! But when human beings seek power, they desire an exclusive sway over their neighbours through the inspiration of the devil. We ought to remember the first commandment that God gave to our race: “Be fruitful and multiply and fill the earth and subdue it. Rule over the fish of the sea and the birds of the air, and over every beast that moves on the earth.” The Lord God did not tell us to seek power over other people. Instead of this, the Lord Jesus commanded those, who would exercise authority, to be the slaves of everyone else. The way to “lose our souls” for the sake of Christ and the Gospel begins with the self-consecration to become a slave for others, and this, according to the example of our Lord Jesus Christ, is the way to save our souls.